Головченко Георгій Геннадійович
Гео́ргій Генна́дійович Голо́вченко (нар. 5 липня 1931, Луганськ — пом. 22 жовтня 2012) — український архітектор; член Спілки архітекторів України з 1965 року.
| Головченко Георгій Геннадійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 5 липня 1931 | |||
| Смерть | 22 жовтня 2012 (81 рік) | |||
| Країна (підданство) |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Харківський національний університет будівництва та архітектури | |||
| Діяльність | архітектор | |||
| Членство | Національна спілка архітекторів України | |||
| Премії |
| |||
Життєпис ред.
Народився 5 липня 1931 року в місті Луганську. 1957 року закінчив архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту. Від 1965 року працював у Луганському філіалі українського державного інституту проектування міст «Гіпроград». Від 1970 року — голова правління Луганської організації Спілки ахітекторів України. Від 1973 року — головний архітектор інституту «Луганськцивільпроект», у 1982—1991 роках — директор цього інституту.
Споруди, зведені за проектами Г. Г. Головченка ред.
- будівля Луганської філамонії (1962);
- будівля Луганського драматичного театру (1970);
- будинок облпрофради (1971);
- Луганський автовокзал (1976, 1989).
Виконав архітектурну прив'язку (тобто є співавтором) наступних пам'ятників:
- меморіальний комплекс «Молода Гвардія» у Сорокиному (1965);
- монумент Героям Радянського Союзу у Луганську (1965, у співавторстві зі скульпторами П. Кізієвим, О. Редькіним, А. Самусем);
- монумент «Україна — визволителям» у смт Міловому Луганської області (1972, у співавторстві);
- пам'ятник Л. І. Лутугіну (Лутугине, 1970);
- пам'ятник Володимиру Далю, Луганськ (1980);
- пам'ятник О. Г. Стаханову (Кадіївка, 1985);
- пам'ятник К. Гаскойну (Луганськ, 1995);
- пам'ятник М. П. Холодиліну (Луганськ, 1996).
Відзнаки ред.
-7.jpg)
- Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка (1973 рік; разом з В. І. Мухіним, В. X. Федченком, І. П. Овчаренком, І. М. Чумаком (скульптори), А. М. Єгоровим, І. Ф. Міньком (архітектори) за монумент «Україна — визволителям» у смт Міловому Луганської області)[1];
- Заслужений архітектор УРСР з 1987 року.
Примітки ред.
- ↑ а б Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 21 вересня 2020.
Література ред.
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 59—60.;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 172. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Головченко Георгій Геннадійович // Видатні особистості Луганщини., Луганськ, 2008, сторінка 20;
- Куда ни глянь — везде его памятники // «ЛУГАНСКАЯ ПРАВДА» № 71 за 2006 рік;
- Кілессо С. К. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.