Відкрити головне меню

Васи́ль Іва́нович Агіба́лов (нар.8 квітня (21 квітня) 1913, с. Велика Гнилуша, Павловського повіту, нині с. Лозове Верхньомамонського району Воронезької області Росії — 18 лютого 2002, Харків) — український скульптор.

Василь Іванович Агібалов
Агібалов Василь Іванович.gif
Народився 8 квітня 1913(1913-04-08)
Велика Гнилуша, Павловський повіт
Помер 18 лютого 2002(2002-02-18) (88 років)
Харків
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСРУкраїна Україна
Навчання Харківський художній інститут
Нагороди
Орден «Знак Пошани»
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1977 Народний художник України — 1978
Василь Агібалов. Портет Тараса Шевченка (Думи мої, думи). 1961. Гіпс, глина
Василь Агібалов, Михайло Овсянкін, Монумент Вічної Слави у Дніпропетровську. 1967.
Василь Агібалов, Віктор Мухін, Василь Федченко. Пам'ятник молодогвардійцям у Краснодоні. 1954

Зміст

Біографічні даніРедагувати

Навчався на робітничому факультеті при Київському художньому інституті (1932–1933), у Харківському художньому технікумі та Харківському художньому інституті (1933–1942). Викладачі Леонора Блох, Макс Гельман.

1944–1949 викладав у Луганському художньому училищі. Серед учнів — скульптор Ілля Овчаренко.

1949–1954 викладав у Харківському державному художньому інституті.

Працював на Харківській скульптурній фабриці Художнього фонду УРСР.

Член Харківської організації Спілки художників України від 1942.

ТворчістьРедагувати

Агібалов — представник харківської школи скульптури. Його пам'ятники та монументи переважно пов'язані з темою Другої світової війни.

Численні портрети скульптора вирізняються психологічною насиченістю, в них відтворено узагальнений тип воїна, робітника, вченого. У творчому доробку є також зразки декоративної скульптури та архітектурно-декоративної пластики.

ВиставкиРедагувати

Учасник республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставок від 1942. Брав участь у численних художніх виставках у Києві та Москві, пересувних виставках радянського мистецтва у Болгарії, Румунії, Китаї (1950-і), українського мистецтва у Польщі та Німеччині (1960-і).

Персональна виставка: м. Лозова (Харківська область) — 1998.

ТвориРедагувати

Працював у станковій і монументальній пластиці.

Твори зберігаються у музеях Києва (Національний художній музей), Харкова, Краснодона, Луганська, Санкт-Петербурга (Державний російський музей), Москви (Державна Третьяковська галерея).

Пам'ятники, монументи, меморіальні комплексиРедагувати

Скульптурні портретиРедагувати

Звання, премії, нагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

Див. такожРедагувати