Тимошівка (Уманський район)

Тимо́шівка — село в Україні, в Іваньківській сільській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Кищиха (притока Гірського Тікичу) за 12 км на північний схід від селища Маньківка та за 15 км від залізничної станції Поташ. Населення становить 182 особи (станом на 1 січня 2017 р.).

село Тимошівка
Церква Св. Параскеви
Церква Св. Параскеви
Церква Св. Параскеви
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Уманський район
Громада Іваньківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71060110040079383
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка 1640-ві роки
Населення 182 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 20131
Телефонний код +380 4748
Географічні дані
Географічні координати 48°59′33″ пн. ш. 30°24′14″ сх. д. / 48.99250° пн. ш. 30.40389° сх. д. / 48.99250; 30.40389Координати: 48°59′33″ пн. ш. 30°24′14″ сх. д. / 48.99250° пн. ш. 30.40389° сх. д. / 48.99250; 30.40389
Середня висота
над рівнем моря
173 м
Водойми р. Кищиха
Відстань до
обласного центру
128,6 (фізична) км[2]
Місцева влада
Адреса ради с.Іваньки
Сільський голова Кондратюк Валентин Михайлович
Карта
Тимошівка. Карта розташування: Україна
Тимошівка
Тимошівка
Тимошівка. Карта розташування: Черкаська область
Тимошівка
Тимошівка
Мапа
Мапа

CMNS: Тимошівка у Вікісховищі

Історія ред.

Село відоме з 40-х років XVII століття.

У 1768 році тут нараховувалося 42 двори, де мешкало 252 душі, а в 1783-му було 67 дворів, в яких проживало 381 чоловік.

У 1864 році Л. Похилевич так писав про село:

  Деревня Тимошовка причислена к Иваньковскому приходу, лежащая двумя верстами выше по ручью Маньковки. Жителей обоего пола — 393; земли — 1533 десятин, принадлежит деревня Флориану Ярчевскому.  

У 1900 році в селі було 66 дворів; проживало: чоловіків — 226, жінок — 251. Тоді тут діяли каплиця, водяний млин; селян обслуговувало Буцьке поштове відділення.

У 1905 році село приєднано до Іваньківської волості Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні тут було 990 десятин.

У 1914 році зведено дерев'яну церкву Святої Великомучениці Параскеви, де й понині правлять службу. На подвір'ї церкви лежить надмогильний камінь, на якому видніється напис: «Святий раб божий Тимофій». Також є гарний старий металевий хрест, а трохи далі — встановлений у наш час пам'ятник жертвам Голодомору.

У 1913 році в селі мешкало 1263 особи; діяла церковно-приходська школа. Продажем та виробництвом товарів і послуг займалися 2 магазини «Бакалія і мануфактура»; до послуг населення була ткацька майстерня.

Через село протікає річка Бендерка, яка впадає у ставок села Полковниче. Русло річки омиває високу скелю із двома входами, які вже залила вода: розповідають старожили, що то початок підземелля, яке тягнеться але до старого приміщення колишньої Іваньківської школи (нині тут лікарня). Тож, у роки монголо-татарських нападів, тимошівці ховалися під землею та втікали цим ходом від завойовників.

Реліквією села стала криниця «із живильною водою», що називається Линниковою — од чоловіка на прізвище Линник, який її викопав. На одному з дубових брусів, що з них зроблена коробка для криниці, збереглася вирублена дата — «1640».

Село відоме музеєм народного мистецтва, який створив учитель М. Л. Корнієнко з однодумцями, відкриття якого відбулося 19 червня 1988 року: нині опікується експонатами Юрій Петрович Дудник. Серед найкращих експонатів музею вирізнялися барвисті вишиванки тимошівчан — Ганни Капітонової, Тетяни Христоріз, Євгенії Ґанджі, Ганни та Євдокії Миронко, Ганни Хоменко, Ольги Рябовіл, Марії Полячківської, Ольги та Тетяни Кравченків, Тетяни Горущенко.

На околиці села, на так званому полі Шпиль, у 2004 році виявлено пам'ятки трипільської культури.

Сучасність ред.

У селі діють поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. На 1 січня 2007 року в школі навчався 41 учень, працювало 9 вчителів.

Галерея ред.

Джерела ред.

  • Жадько В. Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу.-К.,2006. — С. 318-330.
  • Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К.,2010. — С.859-860.
  1. ПАСПОРТ Іваньківська сільська об’єднана територіальна громада. Процитовано 14 жовтня 2022.
  2. maps.vlasenko.net(рос.)

Посилання ред.