Терешківці

село в Луцькому районі Волинської області України

Тере́шківці — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. У 2020 році ввійшло до складу Горохівської об'єднаної територіальної громади. Населення становить 510 осіб (2011).

село Терешківці
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Рада Горохівська міська рада
Код КАТОТТГ UA07080070390044015
Основні дані
Засноване 1577
Населення 510
Площа 12,1 км²
Густота населення 42,15 осіб/км²
Поштовий індекс 45724
Телефонний код +380 3379
Географічні дані
Географічні координати 50°32′46″ пн. ш. 24°51′27″ сх. д. / 50.54611° пн. ш. 24.85750° сх. д. / 50.54611; 24.85750Координати: 50°32′46″ пн. ш. 24°51′27″ сх. д. / 50.54611° пн. ш. 24.85750° сх. д. / 50.54611; 24.85750
Середня висота
над рівнем моря
210 м
Місцева влада
Адреса ради 45700, Волинська обл., Луцький р-н, м. Горохів, вул. Шевченка, 17
Карта
Терешківці. Карта розташування: Україна
Терешківці
Терешківці
Терешківці. Карта розташування: Волинська область
Терешківці
Терешківці
Мапа
Мапа

CMNS: Терешківці у Вікісховищі

Ландшафти села

Географічне положення села ред.

Село Терешківці розташоване на території Волинської височини, в пониззі річки Утятин, що є притокою річки Гнила Липа. Рельєф злегка горбкуватий, ґрунти — опідзолені (сірі, темно — сірі, чорноземи), клімат — помірно-континентальний.

У центрі села, в межах русла річки Утятин, знаходиться штучно створений став площею 5,7 гектара.

Через територію села проходить автошлях Н17, раніше — шлях національного значення на території України, ЛьвівРадехівЛуцьк. На відстані 5 км від села знаходиться залізничний вузол — станція Звиняче Львівської залізниці. Відстань до обласного і районного центрів — 44 км, до центру громади — 9 км.[1]

Історія села ред.

Заснування та перша згадка про село ред.

Походження назви населеного пункту не досліджувалося. У документах село згадується як Терешковець або Терешковці[2]. У «Географічному словнику королівства Польського» Терешківці згадуються так: «Згідно поборового реєстру Луцького повіту за 1577 р. Василь Ощівський платить за Терешковці з 4 димарів по 20 грошів, з 4 городів по 2 гроші, так само і в 1583 з 4 димарів і 4 городів»[3].

У складі Російської імперії (1795-1916) ред.

У 1906 році - село Скобелецької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 54 верст, від волості 5. Дворів 61, мешканців 509[4].

У "Клірових відомостях церков Володимирського уїзду за 1868 рік" значиться: "Приписна Покровська церква села Терешковець побудована 1787 року поміщиком Корчевським. Дерев'яна, міцна, дзвіниця при ній теж дерев'яна, міцна. Престол у ній один во ім'я Покрови Божої Матері... Церква ця приписна до Ощівської Богоявленської церкви"[2].

Перша світова війна (1914-1918) та міжвоєнний період ред.

Під час Першої світової війни чоловіче населення села мобілізували до Російської імператорської армії, для потреб фронту реквізували майно населення. Людей евакуювали до Катеринославської губернії. 1916-го у селі проходила лінія фронту у рамках проведення Брусиловського (Луцького) прориву. Під час воєнних дій згоріла будівля Покровського храму[1]. Поблизу Терешківців досі знаходяться німецькі укріплення лінії фронту 1916-1917 років[5].

Після Ризького договору село відійшло під владу Польської Республіки. Жителі села побудували нову дерев'яну церкву - невеличку, на три куполи, акуратну й гарну, обгороджену дерев'яним парканом[1].

Підпілля ОУН у Терешківцях (1939-1941) ред.

У 1939 році в Терешківці з Галичини прибув Григорій Ковальчук. Незабаром став зятем у родині Марчуків. Навколо себе він об’єднав молодих людей віком 16—35 років. Їх було 22.

Хлопці, щоб вступити в групу Ковальчука, платили внески. Якою була сума — ніхто не пам’ятає (бо членів групи немає серед живих). Тільки дочка страченого в Луцькій тюрмі Олександра Порванського Віра Зайцева згадувала:

  Тато був зовсім неграмотний. За що загинув — не знаю. Але мама казала, що він ходив до Ковальчука і за це заплатив два рублі.  

Хлопці регулярно збиралися на сходки. Проводили їх таємно в лісі поблизу села або просто в лузі, посеред поля. Григорій Ковальчук читав присутнім твори Шевченка, статті із брошур і газет, переконуючи їх, що Україна має бути вільною[6].

Напередодні 1941 року Григорія Ковальчука видали владі. Його заарештували і примусили назвати однодумців. Почалися арешти. Кожну ніч арештовували по 2-3 людини. Усіх арештованих утримували в Луцькій тюрмі. П’ятьох засудили до страти: Григорія Ковальчука, Степана Гуцика, Олександра Ілова, Марка Лотоцького, а п’ятого ніхто не пам’ятає. Усіх інших мали вивезти на каторгу, але до Луцька уже підходили нацисти. Вирок суду був усе ще не виконаний. 23 червня 1941 року в’язнів зігнали в одне приміщення, де було тісно і душно і почався розстріл.

Двоє жителів Терешківців під час розстрілу опинилися під трупами і дивом залишилися живими — це Михайло Антонюк і Григорій Захарчук. Вони повернулися додому (а йшли полями аж два тижні) і до кінця своїх днів прожили в Терешківцях[7].

Терешківці в роки німецько-радянської війни ред.

У перші дні німецько-радянської війни 1941-1945 років через Терешківці проходив шлях наступу військ Третього Рейху.

У ході здійснення Львівсько-Сандомирської операції радянським командуванням, улітку 1944 року населення села евакуювали у села Новий Тік Рівненської області та Квасів і Підбереззя на Волині. У ході наступальних операцій частин 389 та 58 стрілецьких дивізій Червоної Армії по річці село було розділене на дві частини. Унаслідок військових дій по усій лінії розділення усі будинки в Терешківцях були спалені й зруйновані[8].

49 жителів Терешківців загинули на фронтах Другої світової війни. Їхні імена викарбувані на меморіалі у центрі села[1].

Під час воєнних дій у липні 1944 року згоріла Покровська церква у Терешківцях.

Історія створення колективного господарства ред.

У 1947 році зусиллями радянської влади на території села Терешківці було організовано колгосп імені Сталіна. Його очолив Адам Ващук, наступником якого був Павло Новосад, що очолював колгосп до 1958 року.

1959-го на основі двох колгоспів  — імені Сталіна, що в Терешківцях, та імені Молотова, що в селі Ощів, створили колгосп імені Матросова. Головою правління колгоспу був Петро Загоруйко. У 1974 році колгосп імені Матросова було приєднано до артілі "Шлях Леніна", де головою працював Володимир Жигун. Колгосп став великим багатогалузевим господарством.

У березні 1983 року на базі сіл Терешківці і Ощів створили колгосп імені Карла Маркса. Його очолив Михайло Трачевський — згодом відомий на Волині аргарій, заслужений працівник сільського господарства України.

У 1993 році колгосп реорганізували у селянську спілку «Райдуга», а згодом у однойменне приватно-орендне сільськогосподарське підприємство. 2013-го ПОСП «Райдуга» увійшла в склад ТзОВ "Волинь-нова" — структурного підрозділу групи компаній ТМ "Вілія"[1]

Розвиток місцевого самоврядування ред.

У 1941 році на території села Терешківці діяла сільська рада, головою якої був Григорій Захарчук, а секретарем — Михайло Антонюк. З 1946 року головою сільської ради працював Микита Нечипорук, секретарем — Єфросинія Зозуля.

У 1974 році, коли колгосп імені Матросова приєднали до артілі «Шлях Леніна», то центр сільської ради також було перенесено у село Вільхівка.

Після відновлення Терешківцівської сільської ради у 1993 році і до ліквідації у грудні 2020-го її очолювали Василь Карпунь (1993-1996), Ганна Притолюк (1996-2006) й Тамара Войтович (2006-2020).[1]

 
Монумент полеглим за Україну в Терешківцях (1997, скульптор - Василь Рижук)

Рішенням Горохівської міської ради № 1-12/2020 від 4 грудня 2020 року "Про затвердження старости сіл Вільхівка, Ярівка, Терешківці, Ощів, Софіївка, Вільгельмівка" старостою села Терешківці обрали Василя Казуна[9].

Інфраструктура та соціальна сфера ред.

Сьогодні село Терешківці повністю асфальтоване, має газо- і водопровід. У селі функціонують позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Веселка", млин, будинок культури, Свято-Покровська церква ПЦУ, початкова школа, ФАП, магазини й торгові центри, обрядовий будинок, зона відпочинку для дітей та спортивний майданчик[10].

Через територію села проходить автошлях Н17, раніше — шлях національного значення на території України ЛьвівРадехівЛуцьк.

У центрі села споруджено монумент полеглим за Україну (1997, скульптор - Василь Рижук)[1].

Культурно-громадське і релігійне життя ред.

14 вересня 2017 року зусиллями місцевої влади та працівників закладів культури й освіти, а також громадських організацій села відбулося святкування 440-річчя Терешківців[11].

У селі діє аматорська футбольна команда "Арсенал" - активний учасник чемпіонатів з футболу та міні-футболу на районному й обласному рівнях, переможець чемпіонатів Асоціації міні-футболу Волині[12].

Покровський храм ПЦУ в Терешківцях ред.

13 грудня 1994 року архієпископ Ніфонт (Солодуха) освятив відновлений Покровський храм у селі, збудований за кошти селянської спілки "Райдуга" під керівництвом Михайла Трачевського. У 1994-1996 роках настоятелем храму був протоієрей Миколай Мельничук. З 1996 настоятель храму - протоієрей Василій Хомляк. У вересні 1998 році архієпископ Ніфонт (Солодуха) святив розпис храму, а у 2004 очолив святкування 10-річчя побудови церкви[13]. Стараннями отця Василія Хомляка та благодійників у Терешківцях збудували 4 каплички, дві з яких - обіч автошляху Н17[13][14].

3 березня 2019 року на Парафіяльних зборах церковна громада разом з настоятелем вирішили вийти з-під підпорядкування Українській Православній Церкві (Московського патріархату) та приєднатися до складу Православної церкви України[15]. 13 грудня 2019 року з нагоди 25-річчя відкриття у храмі побував митрополит Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич)[16].

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 457 осіб, з яких 205 чоловіків та 252 жінки.[17]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 503 особи.[18]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[19]

Мова Відсоток
українська 99,41 %
російська 0,20 %
інші 0,39 %

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж Середа, Тамара (2009). Сторінки історії села Терешківці. Минуле і сучасне Волині та Полісся: Рух опору тоталітарним та окупаційним режимам на теренах Волинської області. Горохівщина в історії України та Волині. Матеріали ХХХІ Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції (укр.). Луцьк-Горохів. 
  2. а б Клеровые ведомости церквей Владимирского уезда за 1968 год. ДАВО: Ф-35, оп.5, спр.47: Волынская духовная консистория. 1868. с. 282–286. 
  3. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego [Географічний словник Королівства Польського]. Т. VII. Warszawa: Druk «Wieku». 1892. с. 309. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  4. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 4 вересня 2019. 
  5. Укріпленя біля села Терешківці. explorer.lviv.ua. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  6. Новосад, Роман (22.06.2017). «Це було справжнє пекло!» (укр., рус.). Щоденна Всеукраїнська газета "День". Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 11.01.2021. 
  7. Середа, Тамара (2009). Борці за волю України. Минуле і сучасне Волині та Полісся: Рух опору тоталітарним та окупаційним режимам на теренах Волинської області. Горохівщина в історії України та Волині. Матеріали ХХХІ Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції (укр.). Луцьк-Горохів. 
  8. Бабій, Ганна (2015). Львівсько-Сандомирська операція. Прорив на Рава-Руському напрямі (укр.). Луцьк: ПП Іванюк В.П. с. 8–14. 
  9. Р І Ш Е Н Н Я від 04 грудня 2020 року № 1-12/2020. http://gorokhivrada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11.01.2021. 
  10. У ТЕРЕШКІВЦЯХ - НОВИЙ СПОРТИВНИЙ МАЙДАНЧИК. Тільки разом (укр.). 23 травня 2018. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  11. Влашинець, Леся (16 вересня 2017). Волинським Терешківцям-440! Були пісні, вітання і… порох (Фото). www.volyn.com.ua (укр.). Газета "Волинь". Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  12. АМФВ | Арсенал ОТВ. amfv.com.ua. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  13. а б Новосад, Роман (22 грудня 2017). У Терешківцях аж 4 каплички!. www.volyn.com.ua (укр.). Газета "Волинь". Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  14. Новосад, Роман (14 січня 2019). Протоієрей Василій Хомляк: «Священик без громади нічого не вартий». www.volyn.com.ua (укр.). Газета "Волинь". Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  15. На Волині ще одну громаду прийняли до ПЦУ. Волинь Online (англ.). 6 березня 2019. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  16. У двох парафіях Горохівщини владика служив уперше. pravoslaviavolyni.org.ua. Процитовано 11 січня 2021. [недоступне посилання]
  17. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  18. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  19. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. 

Посилання ред.