Митрополи́т Нифо́нт (в миру Василь Андрійович Солодуха; 5 жовтня 1948, село Галина Воля — пом. 22 березня 2017, Луцьк Волинська область) — архієрей Української православної церкви.

Нифонт
Митрополит Волинський і Луцький
25 серпня 1992 — 18 жовтня 2016
Конфесія: УПЦ
Попередник: Варфоломій (Ващук)
Наступник: Нафанаїл (Крикота)
 
Альма-матер: Московська духовна академія
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Василь Андрійович Солодуха
Народження: 5 жовтня 1948(1948-10-05)
с. Галина Воля, Старовижівський район, Волинська область
Смерть: 22 березня 2017(2017-03-22) (68 років)
Луцьк Волинська область
Чернецтво: 20 березня 1974
Єп. хіротонія: 1977; 31 березня 1990
Престол: Волинський і Луцький
Посада: Митрополит
Єпископства: 1990 - єпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський

1992 - єпископ Луцький і Волинський

1993 - архієпископ Луцький і Волинський

2000 - митрополит Луцький і Волинський

2012 - митрополит Волинський і Луцький

Нагороди:

CMNS: Нифонт у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився 5 жовтня 1948 року в селі Галина Воля Старовижівського району Волинської області в селянській родині.

1963 року закінчив восьмирічну школу. Протягом 1963-1967 років працював у колгоспі, з 1967 по 1969 рік служив у Радянській армії. У 1969-1970 роках працював у залізничному депо міста Бреста.

Початок служіння ред.

Архієрейське служіння ред.

  • 31 березня 1990 року відбулася єпископська хіротонія архімандрита Нифонта в єпископа Хмельницького і Кам'янець-Подільського.
  • 25 серпня 1992 року преосвященний Нифонт був переведений на Волинську кафедру.
  • 28 липня 1993 року возведений у сан архієпископа.
  • З 2000 року — митрополит Луцький і Волинський.
  • 18 жовтня 2016 року Синодом відісланий на спокій за станом здоров'я[1].

Помер 22 березня 2017 року у Луцьку[2]. Прощання з митрополитом Ніфонтом відбулося у Свято-Покровському храмі[3]. Похований 24 березня 2017 року у селі Галина Воля Старовижівського району Волинської області, згідно заповіту.[4]

Погляди і праці ред.

На думку прот. Валентина Марчука, митрополит Нифонт був одним з прихильників ідеї канонічної автокефалії УПЦ МП. Саме з Волинської єпархії, очолюваної ним, походили ініціативи щодо підняття і вирішення цього питання, хоча згодом з такими заявами виступав єпископ Володимир-Волинський та Ковельський Симеон (Шостацький), якого помилково вважають учнем Нифонта.

З обранням президентом Кучми у 1994 р. міжцерковна напруга знизилась, протистояння в цілому припинилося, а провокативні вчинки та протиправні дії проти Ніфонта було припинено силами нової влади Луцька та області.

Категорично заперечував звинувачення в тому, що УПЦ московського патріархату служить Москві:

Якщо дехто закидає, що ми служимо Москві, то в Української Православної Церкви достатньо самостійності та незалежності, яку вона отримала ще в 1990 році. Ми Москві ані звітів, ані коштів не передаємо. Нашу Церкву визнають всі Помісні Церкви світу. Для прикладу, цього року святкували 20-ліття, як УПЦ очолив Блаженнійший митрополит Володимир. Тоді у Київ з'їхалися представники майже зі всіх Церков світу. Тобто світове Православ'я рахується з УПЦ.[5]

Увічнення пам'яті ред.

  • Вулиця Митрополита Ніфонта в селі Галина Воля[6].

Бібліографія ред.

Про Нифонта ред.

Інтерв'ю ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Митрополита Ніфонта звільнили від управління Волинською єпархією. Конкурент. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021. 
  2. Помер митрополит Ніфонт /Українські національні новини/. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017. 
  3. Як Луцьк прощався з митрополитом Ніфонтом (фото). Конкурент. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021. 
  4. Митрополита Нифонта поховали у селі Галина Воля /Сайт Волинської єпархії УПЦ/. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 31 липня 2013. 
  6. Колишня вулиця Радянська перейменована у 2018 р. рішенням сесії сільської ради після розгляду клопотання митрополита Володимир-Волинського та Ковельського Володимира, яке надійшло 22 березня 2018 р.,та обговорено з місцевим населенням

Посилання ред.