Відкрити головне меню

Митрополи́т Нифо́нт (в миру Василь Андрійович Солодуха; 5 жовтня 1948, село Галина Воля — пом. 22 березня 2017, Луцьк Волинська область) — архієрей Української православної церкви (Московського Патріархату).

Нифонт
Nifont 2 sm.jpg
Волинський і Луцький

25 серпня 1992 - 18 жовтня 2016

Конфесія: Українська Православна Церква
Попередник: Варфоломій
 
Альма-матер: Московська духовна академія
Ім'я при народженні: Василь Андрійович Солодуха
Народження: 5 жовтня 1948(1948-10-05)
с. Галина Воля, Старовижівський район, Волинська область
Смерть: 22 березня 2017(2017-03-22) (68 років)
Луцьк Волинська область
Чернецтво: 20 березня 1974
Єп. хіротонія: 1977; 31 березня 1990
Престол: Волинський і Луцький
Посада: Митрополит
Єпископства: 1990 - єпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський

1992 - єпископ Луцький і Волинський

1993 - архієпископ Луцький і Волинський

2000 - митрополит Луцький і Волинський

2012 - митрополит Волинський і Луцький

Нифонт у Вікісховищі?

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 5 жовтня 1948 року в селі Галина Воля Старовижівського району Волинської області в селянській родині.

1963 року закінчив восьмирічну школу. Протягом 1963-1967 років працював у колгоспі, з 1967 по 1969 рік служив у Радянській армії. У 1969-1970 роках працював у залізничному депо міста Бреста.

Початок служінняРедагувати

Архієрейське служінняРедагувати

  • 31 березня 1990 року відбулася єпископська хіротонія архімандрита Нифонта в єпископа Хмельницького і Кам'янець-Подільського.
  • 25 серпня 1992 року преосвященний Нифонт був переведений на Волинську кафедру.
  • 28 липня 1993 року возведений у сан архієпископа.
  • З 2000 року — митрополит Луцький і Волинський.
  • 18 жовтня 2016 року Синодом відісланий на спокій за станом здоров'я.

Помер 22 березня 2017 року у Луцьку.[1] Похований 24 березня 2017 року у селі Галина Воля Старовижівського району Волинської області, згідно заповіту.[2]

Погляди і праціРедагувати

На думку прот. Валентина Марчука, митрополит Нифонт був одним з прихильників ідеї канонічної автокефалії УПЦ МП. Саме з Волинської єпархії, очолюваної ним, походили ініціативи щодо підняття і вирішення цього питання, хоча згодом з такими заявами виступав єпископ Володимир-Волинський та Ковельський Симеон (Шостацький), якого помилково вважають учнем Нифонта.

З обранням президентом Кучми у 1994 р. мiжцерковна напруга знизилась, протистояння в цiлому припинилося, а провокативнi вчинки та протиправнi дії проти Нiфонта було припинено силами нової влади Луцька та областi.

Категорично заперечував звинувачення в тому, що УПЦ московського патріархату служить Москві:

Якщо дехто закидає, що ми служимо Москві, то в Української Православної Церкви достатньо самостійності та незалежності, яку вона отримала ще в 1990 році. Ми Москві ані звітів, ані коштів не передаємо. Нашу Церкву визнають всі Помісні Церкви світу. Для прикладу, цього року святкували 20-ліття, як УПЦ очолив Блаженнійший митрополит Володимир. Тоді у Київ з'їхалися представники майже зі всіх Церков світу. Тобто світове Православ'я рахується з УПЦ.[3]

Увічнення пам'ятіРедагувати

  • Вулиця Митрополита Ніфонта в селі Галина Воля[4].

БібліографіяРедагувати

Про НифонтаРедагувати

Інтерв'юРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Помер митрополит Ніфонт /Українські національні новини/
  2. Митрополита Нифонта поховали у селі Галина Воля /Сайт Волинської єпархії УПЦ/
  3. http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/20220-bilshe-25-parafij-volinskoyi-eparxiyi-upc-vedut-bogosluzhinnya-ukrayinskoyu-abo-zmishanimi-movami.html
  4. Колишня вулиця Радянська перейменована у 2018 р. рішенням сесії сільської ради після розгляду клопотання митрополита Володимир-Волинського та Ковельського Володимира, яке надійшло 22 березня 2018 р.,та обговорено з місцевим населенням

ПосиланняРедагувати