Тадеуш Банахевич
Тадеуш Банахевич (пол. Tadeusz Banachiewicz; 13 лютого 1882 — 17 листопада 1954) — польський астроном і математик, член Академії наук у Кракові (1922), почесний член Польської АН.
| Тадеуш Банахевич | |
|---|---|
 | |
| Народився |
13 лютого 1882[1][2][3] Варшава, Варшавська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер |
17 листопада 1954[1][2][3] (72 роки) Краків, Польща |
| Громадянство (підданство) |
 Російська імперія.svg){kind=small} Польща |
| Діяльність | математик, астроном, професор |
| Alma mater | Варшавський університет і Імператорський Варшавський університет |
| Сфера інтересів | математика і астрономія |
| Заклад | Тартуський університет, Яґеллонський університет, астрономічна обсерваторія імені В. П. Енгельгардта[d], Тартуська обсерваторія і Astronomical Observatory of the Jagiellonian University[d] |
| Відомі учні | Еугеніуш Рибка |
| Аспіранти, докторанти | Казімєж Кордилевський і Еугеніуш Рибка |
| Член | Польська академія наук, Познанське Товариство приятелів наук[d], Варшавське наукове товариство і Лондонське королівське астрономічне товариство |
| Нагороди | |
Тадеуш Банахевич у Вікісховищі? | |
Зміст
ЖиттєписРедагувати
Народився у Варшаві. У 1904 році закінчив Варшавський університет і був залишений при ньому для підготовки до професорського звання. Стажувався в Геттінгені у К.Шварцшильда і в Пулкові у Оскара Баклунда. У 1908—1909 роках працював у обсерваторії Варшавського університету, в 1910—1915 роках — в обсерваторії ім. В. П. Енгельгардта під Казанню, в 1915-1918 роках - в Юр'ївському університеті (у 1918 році — директор університетської обсерваторії). У 1918 році повернувся до Польщі. Викладав геодезію у Варшавській вищій політехнічній школі, з 1919 року — завідувач кафедрою астрономії Ягеллонського університету в Кракові і директор університетської обсерваторії (на цій посаді залишався до кінця життя).
Основні наукові роботи відносяться до астрономії, небесної механіки, математики, геодезії. Розробляв питання неєдиності рішень при визначенні орбіт планет і комет із спостережень. Розвинув і удосконалив методи Гауса і Ольберса визначення параболічних і еліптичних орбіт. Для спрощення математичних розрахунків у небесній механіці та геодезії ввів матриці — «краковіани», за допомогою яких знайшов рішення загальної задачі сферичної полігонометрії. Розробив новий метод прогнозу покриттів зірок Місяцем. У Енгельгардтовській обсерваторії виконав за допомогою геліометра низку спостережень фізичної лібрації Місяця, що дали цінний матеріал для визначення співробітниками обсерваторії постійної лібрації. У обсерваторії в Кракові організував систематичні дослідження змінних зірок. За його ініціативою в Бескідах (Карпати) була створена астрономічна станція для спостереження затменних змінних зірок. Запропонував використовувати повні сонячні затемнення для «місячної тріангуляції» — геодезичного зв'язку віддалених пунктів на поверхні Землі. Автор робіт, присвячених теорії атмосферної рефракції, вивченню затемнень, похибкам в астрономічних і геодезичних вимірюваннях, а також підручників з астрономії. Заснував журнал «Acta Astronomica».
Один із засновників Польського астрономічного товариства і його президент упродовж багатьох років. Віце-президент Міжнародного астрономічного союзу (1932—1938).
Див. такожРедагувати
- 1286 Банахевича — астероїд, названий на честь вченого[4].
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11604781X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б Архів історії математики Мактьютор
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
ПосиланняРедагувати
- Астронет. Тадеуш Банахевич (рос.)