Суботці

село Суботці
Герб	Прапор
	Артоб'єкт «Я люблю Суботці»Артоб'єкт «Я люблю Суботці»
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Кропивницький район
Тер. громада	Суботцівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA35040310010053624
Облікова картка	Суботці
Основні дані
Засноване	1753
Населення	3 265
Площа	6,428 км²
Поштовий індекс	27444
Телефонний код	+380 5233
Географічні дані
Географічні координати	48°39′21″ пн. ш. 32°30′33″ сх. д.H G O
Водойми	р. Аджамка, р. Сріблянка
Місцева влада
Адреса ради	27444, с. Суботці, вул. Центральна, 24
Карта
	Суботці
	Суботці
Мапа
	Суботці у Вікісховищі

Су́ботці — село в Україні, центр Суботцівської сільської громади Кропивницького району Кіровоградської області.

Географія

Село знаходиться на берегах річки Аджамки та її правої притоки Сріблянки.

Історія

У 1752—1764 роках тут була 14 рота новосербського Гусарського полку (кінного). Інші назви села — Аджамський шанець, Мала Аджамка, Субботиц, Суботиц (сербський аналог — Суботиця).

Станом на 1772 рік, в шанці Суботиці існувала дерев'яна однопрестольна Стрітенська церква, священником якої з 1758 року був Григорій Цинтилович, який отримав грамоту від преосвященного Гервасія Переяславського. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню.^[1]

Станом на 1886 рік, у селі Суботець Дмитрівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії мешкала 2791 особа, налічувалось 460 дворових господарств, православна церква, школа, 2 лавки, відбувалось 4 ярмарки на рік: 2 лютого, 9 травня, 20 липня та 1 жовтня^[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3828 осіб (1952 чоловічої статі та 1876 — жіночої), з яких 3795 — православної віри^[3].

Стінопис

Під час Голодомору-геноциду 1932—1933 років загинуло не менше 300 жителів села ^[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3542 особи, з яких 1704 чоловіки та 1838 жінок.^[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3215 осіб.^[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[7]

Мова	Відсоток
українська	92,74 %
російська	6,03 %
білоруська	0,46 %
молдовська	0,28 %
вірменська	0,25 %
циганська	0,09 %
угорська	0,03 %

Символіка

Затверджена 16 квітня 2013 р. рішенням сесії сільської ради.

Герб

Щит поділений срібним вилоподібним хрестом із чорним орнаментом. У першій зеленій частині назустріч один одному злітають два срібних голуби, над якими золотий лапчастий хрест. У другій лазуровій частині срібний Архангел Єгудиїл. У третій чорній повстаючий золотий лев. Щит облямований золотим декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною.

Вилоподібний хрест у гербі відображає річки Аджамку та її праву притоку Сріблянку, між якими виникло та розташоване село. При розкопках 1985 р. на території села поховань стародавніх угрів Х ст. в могилі воїна-кочівника знайдено частини золотих пластин зі складним пишним орнаментом. Два срібні голуби утворюють між собою силует церковного купола, разом з золотим хрестом означають Церкву Стрітення Господнього, яка існувала в Суботцях близько 175-и років (1755 — початок 1930-х рр.). У Православ'ї Єгудиїл є Архангелом суботи (натяк на назву села). Лев — натяк на герб міста Суботиця, на якому також зображений золотий лев на лазуровому тлі.

Прапор

Квадратне полотнище розділене горизонтально на дві рівновеликі горизонтальні смуги — синю і білу; в центрі — малий герб села.

Уродженці

Кульчицький Микола Леонідович (1908—1992) — радянський і український кінооператор
Корецький Микола Христофорович (* 1961) — український педагог.
Маринич Олександр Мефодійович (4 вересня 1920 — 23 серпня 2008) — український географ-геоморфолог, член-кореспондент НАН України, доктор географічних наук, професор Київського університету імені Шевченка.
Посторонко Іван Григорович (* 1929) — український радянський партійний діяч.

Відомі особи

Гоян Денис Олександрович (1997—2024) — старший солдат збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Гуртовий Василь Мусійович (1927—2004) — Герой Соціалістичної праці, депутат Верховної Ради УРСР 10-11-го скликань (працював в селі головою колгоспу)

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

Примітки

↑ Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036—1037, 1041.
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-259. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Голодомор 1932-33 рр.: Знам'янський район – боротьба за життя
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

Погода в селі Суботці.

Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036—1037, 1041.

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[3] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-259. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[4] Голодомор 1932-33 рр.: Знам'янський район – боротьба за життя

[населення_1989-5] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-6] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-7] Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]