Відкрити головне меню

Гуртовий Василь Мусійович

Василь Мусійович Гуртовий (9 січня 1927(19270109), село Івангород Олександрівського району Кіровоградської області — 23 квітня 2004, місто Кропивницький) — український радянський діяч, голова колгоспу імені Леніна Знам'янського району Кіровоградської області, Герой Соціалістичної Праці (22.12.1977). Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.

Гуртовий Василь Мусійович
Народився 9 січня 1927(1927-01-09)
село Івангород Олександрівського району Кіровоградської області
Помер 23 квітня 2004(2004-04-23) (77 років)
місто Кропивницький
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці Орден Леніна Орден Леніна
Орден Жовтневої Революції Орден Дружби народів Орден Вітчизняної війни II ступеня

БіографіяРедагувати

У 1944—1948 роках — в Радянській армії.

У 1948—1950 роках — секретар, експедитор, агроном відділку Другого імені Петровського цукрового комбінату Олександрівського району Кіровоградської області.

Освіта середня спеціальна. У 1951 році закінчив курси підвищення кваліфікації керуючих відділків радгоспів при Білоцерківському сільськогосподарському технікумі Київської області.

У 1951—1953 роках — агроном, керуючий відділку радгоспу імені Карла Маркса системи Міністерства харчової промисловості Української РСР Долинського району Кіровоградської області.

У 1953—1959 роках — агроном, керуючий відділку радгоспу Капітанівського цукрового комбінату Новомиргородського району Кіровоградської області; керуючий відділку Драбівського бурякорадгоспу Черкаської області.

У 1959—1966 роках — керуючий Новороманівського відділку радгоспу Саблино-Знам'янського цукрового комбінату Кіровоградської області.

Член КПРС з 1963 року.

З 1966 року — голова колгоспу імені Леніна села Суботці Знам'янського району Кіровоградської області.

Потім — на пенсії у Кропивницькому.

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.