Відкрити головне меню

Петро Федорович Стрілецький (нар. 5 жовтня 1918(19181005) — 22 грудня 1973) — радянський військовик льотчик, Герой Радянського Союзу (1944). У роки німецько-радянської війни командир ланки 3-ї Червонопрапорної ескадрильї 1-го гвардійського мінно-торпедного авіаційного полку 8-ї мінно-торпедної авіаційної дивізії ВПС Червонопрапорного Балтійського флоту.

Петро Федорович Стрілецький
Народження 5 жовтня 1918(1918-10-05)
село Криничне,
Летичівський повіт,
Подільська губернія,
Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Смерть 22 грудня 1973(1973-12-22) (55 років)
Калінінград
Поховання Перловський цвинтар[d]
Громадянство СРСР СРСР
Вид збройних сил ВМФ СРСР ВМФ СРСР
Рід військ Морська авіація
Роки служби 19361957
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank podpolkovnik infobox.svg Підполковник авіації
Формування 3-тя Червонопрапорна ескадрилья,
1-го гвардійського мінно-торпедного авіаційного полку,
8-ї авіаційна дивізія ВПС Балтійського флоту
Командування командир ланки
Війни / битви Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Ленінграда»

БіографіяРедагувати

Народився у селі Криничне Летичівського повіту, Подільської губернії, УНР (нині входить до складу міста Деражня, Хмельницької області, Україна) у селянській родині. Українець. Навчався у Вінницькому будівельному технікумі.

В 1936 році призваний до РСЧФ. У 1939 році закінчив Єйське військово-морське авіаційне училище і отримав направлення на Балтійський флот. Брав участь у радянсько-фінській війні 19391940 років.

У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. З серпня 1941 року, виконував його обов'язки командира ескадрильї. За час бойових дій гвардії капітан Стрілецький здійснив 90 бойових вильотів, потопив 4 ворожих транспорти загальною водотоннажністю у 17.000 тон, поставив 30 мін на фарватерах противника. Під час блокади Ленінграду бомбардував залізнодорожні вузли: Гатчина, Волосово, Луга, Тосно, Мга. Наносив бомбові удари по Хельсінки, військово-морським базам у Таліні та Котці. Незважаючи на сильний зенітний вогонь та прожектори противника провів за одну ніч 5 вильотів на бомбардування важливого дорожнього вузла і опорного німецького пункту Ропша.

Під час свого останнього бойового вильоту, 27 лютого 1944 року, був сильно поранений, проте зміг довести літак на свій аеродром врятувавши екіпаж свого бомбардувальника і лише потім втратив свідомість.

Після війни закінчив Військово-морську академію та продовжував службу у Військово-Морському Флоті СРСР.

З 1957 року підполковник П. Ф. Стрілецький вийшов у запас. Жив у місті Калінінград (нині місто Корольов) Московської області. Працював інженером на заводі.

Помер 22 грудня 1973 року. Похований на Перловському кладовищі у Москві.

НагородиРедагувати

31 травня 1944 року Петру Федоровичу Стрілецькому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Також нагороджений:

Пам'ятьРедагувати

У Вінниці на приміщенні будівельного технікуму, в якому навчався П. Ф. Стрілецький, встановлено меморіальну дошку. На Перловському кладовищі (ділянка № 1) — надгробний пам'ятник.

ПосиланняРедагувати