Відкрити головне меню

Оле́г Дми́трович Стефа́нов (театральний псевдонім — Олег Стефан; нар. 28 лютого 1965, Кілія, Одеська область) — український актор, педагог, Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2006), Заслужений артист України (2019).

Олег Стефан
Ім'я при народженні Олег Дмитрович Стефанов
Народився 28 лютого 1965(1965-02-28) (54 роки)
Кілія, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність актор
Alma mater Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Роки активності 1987 — тепер. час
Нагороди
Національна премія України імені Тараса Шевченка
Заслужений артист України
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
IMDb nm0795470

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Закінчив Харківський державний інститут мистецтв імені Івана Котляревського у 1989 році (курс Олександра Біляцького).

У 1987—1990 та 1991—1996 працював у Харківському академічному драматичному театрі імені Тараса Шевченка.

У 1995—1996 роках викладав у Харківському інституті мистецтв імені Івана Котляревського.

У 1990—1991 і з 1996 по цей час — актор Львівського академічного театру імені Леся Курбаса. Викладав у 1998—1999 роках у студії при театрі імені Леся Курбаса.

У липні 1991 року в рамках проекту «Слов'янський пілігрим» проходив стажування у Workcenter of Jerzy Grotowski (Понтедера, Італія)

У 2005—2009 роках — доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка. З 2012 по 2017 роки — художній керівник курсу акторської майстерності на факультеті культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.

Багаторазовий учасник міжнародних театральних фестивалів в Україні, Італії, Молдові, Македонії, Румунії, Польщі, Німеччині, Єгипті.

ДоробокРедагувати

Ролі у театріРедагувати

Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка
  • Олександр («Зірки на ранковому небі» О. Галіна, 1988 р.);
  • Мокій, Тьотя Мотя («Мина Мазайло» М. Куліша, 1989 р.);
  • Голохвастов («За двома зайцями» М. Старицького, 1992 р.);
  • Бонавентура («Гроші» І. Карпенка-Карого, 1993 р.);
  • Мефісто, Пан Блаке («Сни Крістіана» за Г. К. Андерсеном, 1995 р.);
  • Тузенбах («Три сестри» А. Чехова, 1996 р.);
  • Родіон («Пригвожденні» В. Винниченка, 1996 р.).
Львівський академічний театр імені Леся Курбаса
  • Хуса, Юда («Апокрифи» за Лесею Українкою, 1996 р., реж. Володимир Кучинський);
  • Трофимов («Садок вишневий» за А. Чеховим, 1996 р., реж. Володимир Кучинський);
  • Марко («Марко Проклятий, або Східна легенда» за поезіями В. Стуса, 2001 р., реж. Володимир Кучинський);
  • Сократ («Хвала Еросу» за Платоном, 2002 р., реж. Володимир Кучинський);
  • Дон Жуан («Дон Жуан» за Лесею Українкою 2002, р., реж. Володимир Кучинський);
  • Владімір («Чекаючи на Годо» за Семюелем Беккетом, 2006 р., реж. Олексій Кравчук).
  • Дядько Лев («Лісова пісня» за Лесею Українкою, 2011 р., реж. Андрій Приходько)
  • Сер Тобі «…П'єса Шекспіра „12 ніч“ зіграна акторами далекої від Англії країни, що і не знали ніколи слів Шекспіра…» за КЛІМом, 2014 р., реж. Євген Худзик).
Грав також в інших театрах
  • Ерік Ларсен («Загадкові варіації» за Еріком-Еманюелем Шміттом, Театр ім. Марії Заньковецької, 1999 р.);
  • Баба Пріся («Баба» за Павлом Ар'є, Львівський драматичний театр імені Лесі Українки, 2015 р.)

ФільмографіяРедагувати

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №91/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-03-30. 

ПосиланняРедагувати