Біляцький Олександр Григорович

український актор

Олекса́ндр Григоро́вич Біля́цький (нар. 10 жовтня 1937(19371010), Київ — 30 квітня 2011(20110430), Санкт-Петербург) — український актор і театральний режисер. Заслужений артист УРСР (1977).

Біляцький Олександр Григорович
Народився 10 жовтня 1937(1937-10-10)
Київ, Київська область, Українська РСР, СРСР
Помер 30 квітня 2011(2011-04-30) (73 роки)
Санкт-Петербург, Росія
Країна  Україна
Діяльність актор, режисер
Відомий завдяки головний режисер Харківського драматичного театру ім. Т. Шевченка
Alma mater Київське хореографічне училище, театральне училище при Московському театрі ім. Є. Вахтангова
Нагороди

Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського — 1979

Заслужений артист УРСР— 1977

Біографія ред.

Закінчив Київське хореографічне училище в 1955 році і театральне училище при Московському театрі ім. Є. Вахтангова в 1976 році (викладач Б. Є. Захава).

1955—1961 — актор Закарпатського українського музично-драматичного театру в Ужгороді.

1961—1976 — актор, 1976—1977 — режисер, 1977—1983 — головний режисер, 1992—1999 — режисер Харківського ТЮГу, 1983—1991 — головний режисер Харківського драматичного театру ім. Т. Шевченка.

Серед його учнів: Олег Стефан, Олександр Любченко, Ігор Арнаутов, Тетяна Турка, Оксана Стеценко, Тетяна Грінік, Олена Приступ.

Ролі ред.

  • Казкар («Снігова королева» Є. Шварца)
  • Бармалей («Про що розповіли чарівники» В. Коростильова)
  • Півень («Коли зійде місяць» Н. Забіли)
  • Просто людина («Людина на всі часи» Р. Болта)
  • Бем («Звернення до Петра» А. Літка, Л. Філіпенко).

Вистави ред.

  • «Листи до друга» А. Лиханова та А. Шура (1977)
  • «Початок фанфарного маршу» О. Біляцького і 3. Сагалова (1978; Премія ім. М. Островського, 1979)
  • «На дні» М. Горького
  • «Спитай коли-небудь у трав» Я. Стельмаха (обидві — 1979)
  • «Бій іде в пітьмі, щоб закінчитися світлом» С. Борзенка (1980)
  • «Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра (1982)
  • «Шлях» О. Біляцького і 3. Сагалова (1983)
  • «П'ять діамантів Тев'є-молочника» за Шолом-Алейхемом (1986)
  • «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (1986)
  • «Воронячий гай» О. Вампілова (1987)
  • «Хрещений батько» за M. П'юзо (1988)
  • «Мина Мазайло» М. Куліша (1989)
  • «Кроки командора» В. Єрофеєва (1989)
  • «Сон літньої ночі» В. Шекспіра (1990-ті)
  • «Лісова пісня» Лесі Українки (1990-ті)
  • «Муха-Цокотуха» за К. Чуковським

Джерела ред.

Посилання ред.