Станіслав Домбський
Станіслав Домбський (герб Годземба; бл. 1638 — 15 грудня 1700, Краків) — єпископ РКЦ Краківський, Куявський, Плоцький, Луцький та Холмський.
| Станіслав Домбський | |
|---|---|
 | |
| Єпископ Холмський | |
| 1673 — 1676 | |
| Попередник | Кшиштоф Жегоцький |
| Наступник | Станіслав Яцек Свенціцький |
| Єпископ Луцький | |
| 1676 — 1682 | |
| Попередник | Томаш Леженський |
| Наступник | Станіслав Вітвіцький |
| Єпископ Плоцький | |
| 1682 — 1692 | |
| Попередник | Бонавентура Мадалинський |
| Наступник | Анджей-Хризостом Залуський |
| Єпископ Куявський | |
| 1692 — 1700 | |
| Попередник | Бонавентура Мадалинський |
| Наступник | Станіслав Шембек |
| Єпископ Краківський | |
| 1700 | |
| Попередник | Ян Малаховський |
| Наступник | Єжи Альбрехт Денгофф |
| Народився | 1638 Республіка Польща |
| Помер | 15 грудня 1700 Краків, Річ Посполита |
| Похований | Костел Петра і Павла |
| Відомий як | католицький священник, католицький єпископ |
| Підданство | Річ Посполита |
| Національність | поляки |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Батько | Adam Dąmbskid |
| Релігія | католицька церква[1] |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Син Адама (пом. 1660), каштелян слонський і Ельжбети Ємієльської, доньки Станіслава, каштеляна ковальського. Брат Жигмонта (помер 1704), Брестсько-Куявського воєводи та Людвіка (пом. 1678), каштеляна конарсько-куявського.
Випускник Краківської академії, секретар Міхала Корибута Вишневецького.
У 1672 Домбський був депутатом духовенства у Коронному трибуналі[2].
1676 — призначений єпископом Луцьким, 1682 — єпископ Плоцький.
1692 — знову переведений до Куявської єпархії.
Звів собор у Луцьку та палац в Торуні.
Домбський був дуже активним у політичному житті Речі Посполитої.
У 1674 підтримав гетьмана Яна Собеського у його зусиллях зі здобуття польської корони, ставши одним із лідерів антифранцисканської партії.
Після смерті Яна III Домбський підтримав кандидатуру сина Яна Собеського — Якуба Собеського як польського короля.
Зрештою, Домбський став на сторону Августа II Сильного, у якого він служив курфюрстом Познанського воєводства. Хоча Август II не набрав більшості голосів, здобувши менш престижний титул польського коронного принца, Домбський, як заступник настоятеля Польщі, вирішив здійснити його коронацію на польського короля в соборі у Вавелі 27 жовтня 1697.
У нагороду 30 березня 1700 Август II призначив його єпископом Краківським.
Однак Домбський не прийняв це єпископство, оскільки раптово помер, готуючись до вступу до єзуїтського монастиря в Кракові.
Похований в церкві Св. Петра і Павла у Кракові.
Домбському вдалося завоювати прихильність пастви великою щедрістю. Для собору у Вавелі він замовив чудову монстрацію, обсипану дорогоцінним камінням, що збереглася до наших днів.
Примітки
ред.- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ Ordo Dominorum Iudicium Deputatorum tam Spiritualiu[m] q[ua]m S[ae]cularium congregat[orum] Anno Millesimo Sexentesimo Septuagesimo Secundo p[ro] f[e]r[i]a secunda Conductus Pascha[e]., Archiwum Państwowe w Lublinie 15, k. 16.
Бібліографія
ред.- "Wielka Encyklopedia Powszechna Ilustrowana Saturnina Sikorskiego (wyd. 1890—1914, tom 15, s. 194)
- Krzysztof Rafał Prokop: Sylwetki biskupów łuckich. Biały Dunajec: Ostróg : "Wołanie z Wołynia", 2001. ISBN 83-911918-7-7.