Вікіпедія

Ярмолинецький район

район у Хмельницькій області (Україна)

Ярмолине́цький райо́н — колишній район у Хмельницькій області. Центр — смт Ярмолинці.

Ярмолинецький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті  Хмельницька область
Основні дані
Країна:  Україна
Область:  Хмельницька область
Код КОАТУУ: 6825800000
Утворений: 1923
Ліквідований: 2020
Населення: ▼ 28 322 (01.01.2019)
Площа: 898 км²
Густота: 31,54 осіб/км²
Тел. код: +380-3843
Поштові індекси: 32100—32165
Населені пункти та ради
Районний центр: смт. Ярмолинці
Селищні ради: 1
Сільські ради: 29
Смт: 1
Села: 59
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Копицяк Лаврентій Францович
Голова РДА: Гуменюк Василь Васильович[1]
Вебсторінка: Ярмолинецька РДА
Ярмолинецька райрада
Адреса: 32100, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, пл. 600-річчя Ярмолинець, 1
Мапа
Мапа

Ярмолинецький район у Вікісховищі

Покровська церква-фортеця. Сутківці

У районі 1 селищна і 29 сільських рад; 1 селище міського типу і 59 сіл.

Історія ред.

28—29 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду через Кадиївку, Ярмолинці, Сутківці, Баранівку теперішнього Ярмолинецького району проліг шлях Подільської групи (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.

Район утворений 7 березня 1923 року як Ермолинецький. Розташований у центральній частині Хмельницької області у верхів'ї річки Ушиця. Центром району Ярмолинці стали ще у 1923 році, а у селище міського типу перетворилися у 1958 році в результаті приєднання сіл Березівка, Буринці, Грабина.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Проскурівську сільраду Дунаєвецького району до складу Ярмолинецького району.[2]

2020 року район було ліквідовано і приєднано до Хмельницького району.

Географія ред.

Хмельницький район Деражнянський район
Городоцький район   Віньковецький район
Дунаєвецький район

Район займав вигідне географічне положення. Звідси продовжують свій біг головні автомобільні дороги і залізниці Волино—Подільській височині на захід, південь і північ, по яких у давнину проходили важливі торгові шляхи, звідси прокладені туристичні траси на Волинь, Київ, Одесу, Буковину, Карпати та європейські країни.

Ярмолинецький район через територіально—адміністративні зміни остаточно утворився у 1956 році при об'єднанні Солобковецького, Михайлівського та Ярмолинецького районів.

Територія району представлена полого—хвилястою поверхнею сильно пересічене долинами невеликих річок, ярів, балок, улоговин. Клімат району помірно — континентальний. Середньорічна температура повітря становить +6, −6 °C о. Середня максимальна в літі температура коливається в межах 28—30 °C, мінімальна зимова — 31 °C. Середньомісячна кількість опадів коливається в межах 520 — 580 мм/рік. Серед ґрунтів поширеними є: темно-сірі, сірі лісові, що займають 51,2 %, чорноземи типові, звичайні — 39,6 %, лугові та дернові — 0,4 %.

Гідрографія району представлена річками Ушиця, Вовк, які відносяться до басейну річки Дністер. Рослинність району представлена лісостеповою рослинністю, з переважанням дерев'янистих — трав'янистих асоціацій. Серед трав'янистих видів переважають: пирій повзучий, тонконіг звичайний, лучний, конюшина повзуча, подорожник, хвощ польовий, тимофіївка, лобода біла, осока. Серед дерев'янистих видів поширеними є дуб, граб, береза, вільха а також сосна, ялиця.

Природно-заповідний фонд ред.

Гідрологічні заказники ред.

Зелений.

Лісові заказники ред.

Євеліна , Соколівщина, Чорний Ліс.

Ботанічні пам'ятки природи ред.

Алея каштана і бука європейського, Біогрупа екзотичних дерев, Дуб звичайний (урочище Загинці), Дуб звичайний (кв. 20), Дуб черешчатий, Липова алея.

Заповідні урочища ред.

Березина, Корначівський ліс.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва ред.

Вербківський, Виноградівський, Лугівський, Куявський, Скаржинецький, Шарівський.

Населення ред.

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 38345 97,82 %
росіяни 524 1,34 %
молдовани 68 0,17 %
поляки 62 0,16 %
білоруси 51 0,13 %
інші 151 0,39 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 38462 98,11 %
російська 569 1,48 %
молдовська 47 0,12 %
вірменська 47 0,12 %
білоруська 19 0,05 %
інші 57 0,15 %

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ярмолинецького району були створені 62 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 72,14 % (проголосували 20 320 із 28 167 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,96 % (10 558 виборців); Юлія Тимошенко — 20,68 % (4 202 виборців), Олег Ляшко — 11,38 % (2 312 виборців), Анатолій Гриценко — 5,18 % (1 053 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,22 %. [4]

Пам'ятки ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Розпорядження Президента України від 20 лютого 2020 року № 129/2020-рп «Про призначення В.Гуменюка головою Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області»
  2. ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
  3. ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 2 квітня 2017.
  4. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 березня 2016.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярмолинецький район


  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ярмолинецький_район&oldid=42342851