Церква святого Онуфрія (Рукомиш)

Церква святого Онуфрія — мурована культова споруда в селі Рукомиші поблизу Бучача. Діючий парафіяльний храм Православної церкви України, раніше — Української автокефальної православної церкви, перед цим — Греко-католицької церкви. Збудована коштом вірян Руської унійної церкви (нині — УГКЦ). У церкві зберігається скульптура святого Онуфрія Великого XVIII століття — як вважають, роботи славетного Йогана-Георга Пінзеля.

Церква святого Онуфрія (Рукомиш)
Церква святого Онуфрія
49°05′41″ пн. ш. 25°22′38″ сх. д. / 49.0949722° пн. ш. 25.3774000° сх. д. / 49.0949722; 25.3774000Координати: 49°05′41″ пн. ш. 25°22′38″ сх. д. / 49.0949722° пн. ш. 25.3774000° сх. д. / 49.0949722; 25.3774000
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаРукомиш, Бучацький район, Тернопільська область
Кінець будівництва 1768
Належність ПЦУ
Єпархія Тернопільсько-Бучацька єпархія ПЦУ
Настоятель о. Михайло Суканець
Епонім Онуфрій Великий
Церква святого Онуфрія (Рукомиш). Карта розташування: Україна
Церква святого Онуфрія (Рукомиш)
Церква святого Онуфрія (Рукомиш) (Україна)
Мапа
CMNS: Церква святого Онуфрія у Вікісховищі

Історія ред.

 
Скульптура святого Онуфрія

Збудована в XVI столітті. Теперішній храм у 1768 році посвятив декан о. Хадзинський.[1] Дідич Микола Василь Потоцький 1756 року подарував храму дзвін.

Закритий більшовицькою владою 1953 року[2].

30 липня 2012 камені із розташованої поруч травертинової скелі обвалилися на храм, проламали півтораметрову стіну і дивом зупинилися біля унікальної скульптури святого Онуфрія,[3] що пов'язують з появою тріщин у скелях після проведення вибухів під час будівництва об'їзної дороги поблизу Бучача.[4]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Туристичний маршрут « До Зарваниці» [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Історія Бучаччини. — 2010. — 21 січня.
  2. Дата — від пароха о. Михайла Суканця
  3. На Тернопільщині брили зі скелі впали на церкву XV століття // Релігійно-інформаційна служба України. — 2012. — 31 липня.
  4. Ура, канікули! [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Трускавецький вісник. — 2011. — № 62 (22 черв.)

Джерела ред.

Посилання ред.