Вікіпедія

Сколівський район

район у Львівській області (Україна)

Ско́лівський райо́н — колишній район України на південному заході Львівської області.

Сколівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті  Львівська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область:  Львівська область
Код КОАТУУ: 4624500000
Утворений: 1940
Населення: ▼ 47 358 (на 1.01.2019)
Площа: 1471 км²
Густота: 32.2 осіб/км²
Тел. код: +380-3251
Поштові індекси: 82600—82666
Населені пункти та ради
Районний центр: Сколе
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 31
Міста: 1
Смт: 2
Села: 53
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Романишин Микола Стефанович
Голова РДА: Янко Богдан Ярославович[1]
Вебсторінка: Сколівська РДА
Сколівська райрада
Адреса: 82600, Львівська обл., Сколівський р-н, м. Сколе, майдан Незалежності, 1
Мапа
Мапа

Сколівський район у Вікісховищі

Районний та адміністративний центр — місто районного значення Сколе. Населення становить 47 618 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1471 км². Утворено у січні 1940 року. Найвища точка району — гора Парашка (1268 м). Територією району протікають річки Опір, Стрий.

Географія ред.

Дрогобицький район Стрийський район
Турківський район   Івано-Франківська область
(Болехів,
Долинський район)
Закарпатська область
(Воловецький район) 		Закарпатська область
(Міжгірський район)

На території Сколівського району в межах масиву Сколівських Бескидів розташований Національний природний парк «Сколівські Бескиди». Найвища точка району — гора Парашка (1268 м). Територією району протікають річки Опір, Стрий. Біля села Корчин на річці Велика Річка розташований водоспад Гуркало.

Історія ред.

Сколівський район було утворено 17 січня 1940 р. згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР зі ґмін Стрийського повіту: міської — Сколе та сільських — Любинці, Підгородці і Синовидско Вижне[2]. У 1959 році до його складу увійшов Славський район. 1963 р., у зв'язку з утворенням територіально-виборчих управлінь, Сколівський район було ліквідовано, а його територію включено до Стрийського району. 8 грудня 1966 р. район знову було відновлено.

Найдавнішими поселеннями району є Верхнє Синьовиднє (перша писемна згадка 1240 р.) та м. Сколе (перша писемна згадка датується 1397 р., яке за легендою виникло у 1015 році після битви в долині р. Опір між синами князя Володимира Великого: Святополком та Святославом). в районі є залишки фортеці «Тустань» — ХІ-XIV ст.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сколівського району було створено 57 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 78,69 % (проголосували 28 708 із 36 483 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 72,44 % (20 796 виборців); Юлія Тимошенко — 13,01 % (3 736 виборців), Олег Ляшко — 5,84 % (1 677 виборців), Анатолій Гриценко — 3,24 % (929 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,57 %.[3]

Адміністративний устрій ред.

Докладніше: Адміністративний устрій Сколівського району

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 31 сільську раду, які об'єднують 56 населених пунктів і підпорядковані Сколівській районній раді. Адміністративний центр — місто Сколе[4].

Економіка ред.

На території району є два держлісгоспи (Сколівський і Славський), два ДЛГП «Галсільліс» (Сколівське і Славське) та військовий лісгосп. Також діють лісообробні підприємства для відправлення кругляка до Західної Європи: ВАТ «Сколівський ДОК», Комбінат будівельних матеріалів, Тухлянське ЛПП, ВАТ «Ростислав», фабрика сувенірів та ряд приватних підприємств.

Туризм ред.

У районі є гірськолижні центри: спорткомплекс «Тисовець» м. Сколе та смт. Славське, с. Волосянка, с. Плав'я.

Навесні, літом та восени набирають популярність річкові маршрути для водного туризму. Так, в квітні на річці Опір проходять щорічні змагання з водного туризму. Також, за рахунок гірського характеру річок Опір (річка) та Стрий (річка), організовують рафтинг.

Транспорт ред.

Районом проходить низка важливих автошляхів, серед них E50 та E471.

Населення ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 24 213 5473 3804 7521 4482 2826 107
Жінки 26 088 5468 3699 6543 5106 4963 309


За результатами всеукраїнського перепису населення 2001 року у районі проживало 50,3 тисяч осіб (100,5 % відносно до перепису 1989 року).

Національний склад район станом на 2001 р.:[6]

національності кількість осіб %
українці 49 933 99,25
росіяни 246 0,49
білоруси 37 0,07
поляки 27 0,05
молдовани 10 0,02
інші 55 0,11
не вказали 2 …
всього 50 310 100

Музеї ред.

ЗМІ ред.

Пам'ятки ред.

Докладніше: Пам'ятки історії Сколівського району, Пам'ятки архітектури Сколівського району та Пам'ятки монументального мистецтва Сколівського району

Пам'ятки архітектури ред.

Державний реєстр національного культурного надбання Сколівщини:

  • Церква Св. Параскеви (дерев'яна)/Пантелеймона (на даний час) XVII ст. Сколе, вул. Шевченка 512 1
  • Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дер.) 1760 р. Сколе, вул. Шевченка 512 2
  • Церква Св. Духа (дер.) 1804 р. с. Верхня Рожанка 513 1
  • Дзвіниця церкви Св. Духа (дер.) 1877 р. с. Верхня Рожанка 513 2
  • Церква Преображення Господнього (дер.) 1804—1824 рр. с. Волосянка 1411 1
  • Дзвіниця церкви Преображення Господнього (дер.) 1804–1824 рр. с. Волосянка 1411 2
  • Церква Св. Василя (дер.) 1892—1894 рр. с. Грабовець 1412 1
  • Дзвіниця церкви Св. Василя (дер.) 1874 р. с. Грабовець 1412 2
  • Церква Вознесіння Господнього (дер.) 1820 р. с. Кальне 515 1
  • Дзвіниця церкви Вознесіння Господнього (дер.) 1837 р. с. Кальне 515 2
  • Церква Св. Параскеви (дер.) 1874 р. с. Коростів 1413 1
  • Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дер.) 19 ст. с. Коростів 1413 2
  • Церква Пр. Трійці (дер.) 1842 р. с. Крушельниця 1414 1
  • Дзвіниця церкви Пр. Трійці (дер.) 1824 р. с. Крушельниця 1414 2
  • Церква Св. Михаїла (дер.) 1907 р. с. Лавочне 1415 1
  • Дзвіниця церкви Св. Михаїла (дер.) 1908 р. с. Лавочне 1415 2
  • Церква Успіння Богородиці (дер.) 1803 р. с. Нижнє Синьовидне 1416 1
  • Дзвіниця церкви Успіння Богородиці (дер.) 18 ст. с. Нижнє Синьовидне 1416 2
  • Дзвіниця церкви Богоявлення Господнього (дер.) п.19 ст. с. Нижнє Синьовидне 517 0
  • Церква Здвиження (дер.) 1844 р. с. Опорець 518 1
  • Дзвіниця церкви Здвиження (дер.) 1844 р. с. Опорець 518 2
  • Церква Богоявлення (Св. Луки) (дер.) 1862 р. с. Орявчик 1417 1
  • Дзвіниця церкви Богоявлення (Св. Луки) (дер.) 1801 р. с. Орявчик 1417 2
  • Церква Св. Михаїла (дер.) 1888 р. с. Плав'є 1418 1
  • Дзвіниця церкви Св. Михаїла (дер.) 1886 р. с. Плав'є 1418 2
  • Церква Св. Василія Великого (мур.) 1810 р. с. Риків 1419 1
  • Дзвіниця церкви Св. Василія Великого (дер.) 1810 р. с. Риків 1419 2
  • Церква Св. Михаїла (дер.) 1874 р. с. Сможе 1420 1
  • Дзвіниця церкви Св. Михаїла (дер.) 19 ст. с. Сможе 1420 2
  • Церква Успіння Богородиці (дер.) 1858 р. с. Тухолька 521 1
  • Дзвіниця церкви Успіння Богородиці(дер.) 1862 р. с. Тухолька 521 2
  • Церква Св. Івана Хрестителя (дер.) 1846 р. с. Хащоване 1421 1
  • Дзвіниця церкви Св. Івана Хрестителя (дер.) 19 ст. с. Хащованя 1421 2
  • Церква Покрова Богородиці (дер.) 1868 р. с. Ялинкувате 1422 1
  • Дзвіниця церкви Покрова Богородиці (дер.) 19 ст. с. Ялинкувате 1422 2
  • Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (дер.), 1832, с. Верхнячка, 505/1-М
  • Дзвіниця церкви Благовіщення, 1832, с. Верхнячка, 505/2-М

Пам'ятки історії ред.

  1. Меморіал українських січових стрільців (50 індивід. могил; пам., ск. Є. та Я. Безніски, арх. В.Каменщик, 1998, мармурова крихта) 1915 р. г. Маківка, біля села Пшонець 1683 Розпорядження № 528, 19.07.1995
  2. Братська могила радянських воїнів (пам., 1952, мармурова крихта, з/бетон) 1944 р. смт Верхнє Синьовидне, сквер 739 Рішення № 183, 05.05.1972
  3. Братська могила УСС та воїнів УПА (пам., 1996) 1914 р., 1941 р., 1944-53рр. с. Орів, на горі Бренів 1684 розпо-ня № 236, 11.03.2001
  4. Братська могила радянських воїнів (пам., ск. Я. Чайка, арх. В. Блюсюк, 1972, граніт, мармурова крихта) 1941—1945 рр. м. Сколе, пл. Незалежності 741 Рішення № 183, 05.05.1972
  5. Братська могила радянських воїнів (пам., ск. Є.Дзиндра, арх. О.Матвіїв, 1975, мармурова крихта, з/бетон) 1944 р. смт Славське, біля школи 742 Рішення № 183, 05.05.1972
  6. Братська могила воїнів УПА (пам., ск. П. Штаєр, арх. Р. Сивенький, 1993, бронза, мармурова крихта) 1944 р. смт Славське 1685 Розпорядження № 528, 19.07.1995
  7. Братська могила мирних жителів, розстріляних німецько-фашистськими загарбниками (пам., 1976, бетон) 7 липня і 28 серпня 1941 р. с. Підгородці 740 Рішення № 183, 05.05.1972
  8. Будинок, в якому жила Крушельницька С. А., українська співачка (худ.-мем. табл., 1973, бронза) 1932—1939 рр. с. Дубина, вул. Піскова,5 1686 Рішення № 450, 28.10.1987
  9. Будинок, в якому виступав Франко І. Я., український письменник і вчений (мем. табл., 1984) 30 липня 1884 р. с. Корчин 1687 Рішення № 278, 5.06.1984
  10. Пам'ятник борцям за волю України (ск. І.Самотос, 2000) смт Верхнє Синьовидне 1688 розпо-ня № 236, 11.03.2001
  11. Бескидський залізничний тунель — станція Бескид 1886.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 475/2019-рп «Про призначення Б.Янка головою Сколівської районної державної адміністрації Львівської області»
  2. ↑ ЦДАГОУ. — Ф.1. — Оп.6. — Од.зб.576. — Арк.38-62; Вісті Рад депутатів трудящих УРСР. — 1940. — 18 січня.
  3. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2016.
  4. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Сколівського району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Процитовано 23 січня 2023.
  6. ↑ Офіційна сторінка Всеукраїнського перепису населення. www.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сколівський район

Література ред.

  • Сколівщина / наук. ред. С. Павлюк. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 1996. — 303 с. — ISBN 5-7702-1099-0.
  • Віртуальний туризм як можливість популяризації історико-культурних пам’яток Сколівського району Львівської області [Архівовано 2 серпня 2021 у Wayback Machine.] / М. Білецький, Л. Котик // Історико-культурні пам’ятки Прикарпаття та Карпат — важливі об’єкти в розвитку туризму : матер. наук.-практ. конф. (21—22 березня 2019 р., м. Львів). ― Львів : ЛІЕТ, 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сколівський_район&oldid=40238944