Блюсюк Володимир Іванович
Володи́мир Іва́нович Блюсю́к (25 лютого 1937, Святець — 10 березня 2023, Львів) — український архітектор.
| Блюсюк Володимир Іванович | |
|---|---|
| Народження | 25 лютого 1937 |
| Смерть | 10 березня 2023 (86 років) |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів, Тернопільська область |
Життєпис ред.
Народився 25 лютого 1937 року в селі Святець. 1961 року закінчив будівельний факультет Львівського політехнічного інституту за спеціальністю «архітектура». Того ж року працював у львівському відділенні «Держгірхімпроекту». Від 1962 року працює викладачем кафедри архітектурного проектування Львівської політехніки. Для робіт Блюсюка характерним є застосування мотивів народної, зокрема карпатської архітектури.
Помер 10 березня 2023 року у Львові[1].
Роботи ред.
- Реконструкція інтер'єру першого поверху Порохової вежі у Львові для потреб кафе Львівської спілки архітекторів. Реалізована на початку 1960-х років за проектом відібраним на конкурсі. Співавтор Володимир Дорошенко[2].
- 13-поверховий гуртожиток Львівської політехніки на 909 місць на нинішній вулиці Академіка Лазаренка (співавтор Мирослав Трач)[3].
- Комплекс гуртожитків на вулиці Остроградських у Львові (1968).
- Молодіжний центр «Романтик» (1979, співавтор М. Ткач)[4].
- Стадіон «Дружба» у Львові, розрахований на 45 тис. глядачів, нині має назву «Україна» (кінець 1970-х років, співавтори Ярослав Назаркевич, Ярослав Порохнавець, Лариса Скорик)[5].
- Спортивно-відпочинкові бази для працівників і студентів Львівської політехніки у Славському (1980) і в Шацьку (1983).
- Житлові будинки на вулиці Житомирській (1976) і Ніжинській (1985).
- Спорткомплекс товариства «Спартак» (1986, у співавторстві).
- Храмовий комплекс Святої Покрови у смт Теофіполь Хмельницької області (1998–1999).
- Серія проектів садибних будинків на Львівщині та інших регіонах України (1990-ті).
- Архітектурна частина низки пам'ятників.
- Пам'ятник Ярославові Галану в селі Вузлове (1967, скульптор Чайка Яків)[6].
- Пам'ятник на могилі Володимира Гнатюка на Личаківському цвинтарі (1970, скульптор Лука Біганич)[7].
- Лесі Українці на вулиці Караджича у Львові (1971, скульптор Лука Біганич)[8].
- Ярославові Галану у Львові на колишній площі Галана, тепер Петрушевича (1971, скульптори Олександр Пилєв, Аїда Охріменко, Валентин Усов)[9].
- Василю Пересаді при перетині вулиць Медової Печери та Пасічної у Львові (1971, скульптор Яків Чайка)[10].
- Радянським солдатам у Бориславі (1974, скульптор Василь Одрехівський).[11]
- Олексі Довбушу у Велесневі (1977).
- Пам'ятний знак депутатові Верховної Ради СРСР А. Г. Гоголь у селі Черче Івано-Франківської області (1979, скульптори Юрій Амбіцький і Мирон Амбіцький)[12].
- Пам'ятник Олександрові Пархоменку на вулиці Шевченка в Кам'янці-Бузькій (1980, скульптор Лука Біганич).[13]
- Іванові Підкові на площі Підкови у Львові (1982, скульптор Петро Кулик).
- Пам'ятник А. Голубіву в селі Межиріччя Сокальського району (1982, скульптор Василь Одрехівський)[14].
- Тарасові Шевченку в Любинцях (1982).
- Іванові Підкові у Черкасах (1986, скульптор Петро Кулик).
- Тарасові Шевченку в Жидачеві (1988, за іншими даними 1992, скульптори Любомир та Олег Лесюки[15]).
- Тарасові Шевченку в селі Завадів Стрийського району (1989, скульптори Василь та Володимир Одрехівські).[16]
- Тарасові Шевченку в селі Лівчиці Жидачівського району (1992, скульптор Ярослав Лоза).[17]
- Романові Купчинському в селі Розгадів (1994, скульптор Петро Кулик)[18].
- Князеві Васильку Теребовлянському в Теребовлі (1997).
- Генералу Роману Шухевичу в Краківці (1997, скульптор Петро Штаєр).
- Іванові Підкові у Каневі (2001).
- Степанові Бандері в Дублянах (2002, співавтори скульптори Ярослав і Володимир Лоза, архітектор Микола Шпак)[19].
- Володимирові Макару в Поториці (2010, скульптор Петро Кулик)[20]
- Пам'ятний знак у селі Трудовач (скульптор Яків Чайка)[21].
- Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні в селах Вільхівці (1969, скульптор Любомир Лесюк)[22], Кліцько (1973, скульптор Василь Одрехівський)[23], Старокостянтинові (штучний камінь, скульптори Іван Самотос, Любомир Лесюк).[24]
- Пам'ятний знак радянським льотчикам у Джанкої (скульптор Еммануїл Мисько)[25].
- Нереалізовані проекти пам'ятників:
- жертвам комуністичних злочинів у Львові на площі Шашкевича, навпроти колишньої «Тюрми на Лонцького» (1995, скульптор Петро Кулик, архітектори Володимир Блюсюк, Юрій Верхола, Олег Хамар)
- головному командиру УПА генерал-хорунжому Роману Шухевичу (Тарасу Чупринці) у Львові (2010, скульптор Петро Кулик, архітектори Володимир Блюсюк, Юрій Верхола, Олег Хамар)
Примітки ред.
- ↑ https://varta1.com.ua/news/pomer-vidatniy-lvivskiy-arhitektor-foto_362207.html
- ↑ Шуляр А. М. 45 років Львівському Будинку архітектора // Архітектурний вісник. — 2004. — № 1-2 (21). — С. 47.
- ↑ Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 234.
- ↑ Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 249.
- ↑ Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 243.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 336.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 314.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 312.
- ↑ Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 258.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 313.
- ↑ Памятники истории… — С. 321.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 228.
- ↑ Памятники истории… — С. 329.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 339.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів, 2013. — С. 69. — ISBN 978-617-7142-00-2.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 156.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 72.
- ↑ Матейко Р. Галицькі лицарі волі. Українські визвольні змагання на Тернопільщині 1900—1920 років у контексті історії України. — Тернопіль : Принтер-інформ, 2002. — С. 30.
- ↑ Хроніка // Архітектурний вісник. — 2002. — № 3—4 (16). — С. 39.
- ↑ До 100-річчя провідника ОУН // Львівська пошта. — 20 листопада 2010. — № 130 (1015). — С. 5; Пам'ятник провідникові ОУН // Львівська газета. — 25 листопада 2010. — № 47 (592). — С. 7.
- ↑ Мисько Е. Пам'ять // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 125, 155.
- ↑ Памятники истории… — С. 327.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 324—325.
- ↑ Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 26.
- ↑ Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 125, 155; Львівська експериментальна… — С. 38.
- ↑ Позачергові загальні збори Наукового товариства ім. Шевченка 24 липня 2001 р. // Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка. — 2002. — Ч. 93. — С. 31. — ISSN 0827-7362.
Джерела ред.
- Ю. О. Бірюльов. Блюсюк Володимир Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 87. — ISBN 966-02-2682-9.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)
- Проскуряков В. І. Творчий внесок викладачів львівської архітектурної школи у формування архітектури Львова 60-80 рр. XX ст. // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць. — 2006. — № 11. — С. 105—106.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 234.
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |