Петро́ Іва́нович Кули́к (1 січня 1933, с. Німстів, повіт Любачів, Польща — 19 грудня 2019, Львів) — український скульптор. Член Національної спілки художників України (1992).

Петро Іванович Кулик
Народився 1 січня 1933(1933-01-01)
село Німстів, повіт Любачів, Польща
Помер 19 грудня 2019(2019-12-19) (86 років)
Львів
Національність українець
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр монументальна скульптура
Навчання Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Напрямок постаті, історія та культура України
Роки творчості 1960—2019
Працював у містах Львів, Канів, Черкаси, Торонто, Тернопіль, Теребовля, Золочів.
Могила Петра Кулика на 68 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Життєпис

ред.
 
Пам'ятник Іванові Підкові, Черкаси

Петро Кулик народився 1 січня 1933 року в селі Німстові (Польща). Унаслідок депортації у 1945 році разом з родиною вимушений був переселитися до Радянської України до села Скородинці, що на Тернопільщині.[1]

Упродовж 1960—1966 років навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва на факультеті кераміки. Педагоги з фаху — Дмитро Крвавич, Данило Довбошинський, Софія Караффа-Корбут.

Старший брат Петра Кулика — Микола Кулик, колишній вояк УПА, був емігрантом у місті Торонто. Микола Кулик — відомий громадський діяч української діаспори в Канаді, був членом адміністрації видавничого комітету «Літопису УПА», активним членом Об'єднання колишніх вояків УПА в США та Канаді.

19 грудня 2019 року Кулик Петро Іванович помер.[2]

Похований на 68 полі Личаківського цвинтаря.

Творчість

ред.
 
Пам'ятник Івану Підкові на Тарасовій горі в Каневі

Виставки

ред.
  • 1970 — участь у виставці львівських художників у Києві;[3]
  • 1970 — персональна виставка в Будинку архітектора у Львові;
  • 1970 — участь в огляді-конкурсі «Мистецтво — народу» у Києві;
  • 1992 — персональна виставка у Торонто (Канада).

Основні твори

ред.

Примітки

ред.
  1. «Петро Кулик у Канаді». Газета «[[Кримська світлиця]]». — № 22. — 29 травня 2009. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 3 квітня 2011.
  2. Відійшов у вічність автор пам’ятника Іванові Підкові у Львові. dilo.net.ua. Діло. 19 грудня 2019. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
  3. а б в г Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 25.
  4. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 314.
  5. а б Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — Москва : Советский художник, 1980. — С. 26.
  6. Матейко Р. Галицькі лицарі волі. Українські визвольні змагання на Тернопільщині 1900—1920 років у контексті історії України. — Тернопіль : Принтер-інформ, 2002. — С. 30.
  7. «Як українець героєм Британської імперії став». «Політика і Культура», 2000, № 13(48). Архів оригіналу за 23 липня 2004. Процитовано 3 квітня 2011.
  8. У селі Воля Якубова Дрогобицького району відкрили пам'ятник Андрію Мельнику. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
  9. «Відкрито третій в Україні пам'ятник козацькому отаману Івану Підкові» Газета «День» № 83, четвер, 24 травня 2007
  10. Весняний салон — 2008 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька. — Львів : Растр-7, 2008. — С. 84.
  11. Весняний салон — 2009 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька, М. Турко. — Львів : Растр-7, 2009. — С. 65. — ISBN 978-966-2004-32-8.
  12. Весняний салон — 2010 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька, М. Турко. — Львів : Растр-7, 2012. — С. 33.
  13. «„Літопис УПА“ спорудив на Львівщині пам'ятник діячеві ОУН Володимиру Макару.» [[ZIK]]. 18 листопада 2010. Архів оригіналу за 25 листопада 2010. Процитовано 3 квітня 2011.

Джерела

ред.
  • Б. Стебельський стаття в газеті «Гомін України», № 4 1990 р.
  • Ю. Верхола В соцреалізм він не вписувався (до 65-ти річчя Петра Кулика)// Високий Замок. — 4 вересня 1998.
  • Ю. Верхола Жодних компромісів у житті і творчості // Дзвін. — № 4. — 2000.
  • Х. Саноцька Живе і творить для України // Дзвін. — № 4. — 2000.
  • О. Садова Петро Кулик-митець проти ідеології // Універсум. — № 1-2. — 1997.
  • Nicieja S. Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach 1786—1986. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — 447 s. (пол.)

Посилання

ред.