Кутківці (Кам'янець-Подільський район)

село в Хмельницькій області, Україна
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Куткі́вці — село в Україні, у Закупненській селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Кутківці
Вигляд на село Кутківці
Вигляд на село Кутківці
Вигляд на село Кутківці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Тер. громада Закупненська селищна громада
Код КАТОТТГ UA68020090110020516
Основні дані
Населення 1392
Площа 3,771 км²
Густота населення 369,13 осіб/км²
Поштовий індекс 31612
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 49°7′53″ пн. ш. 26°22′13″ сх. д. / 49.13139° пн. ш. 26.37028° сх. д. / 49.13139; 26.37028
Середня висота
над рівнем моря
282 м
Місцева влада
Адреса ради 31614, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Закупне, вул. Центральна, 9
Карта
Кутківці. Карта розташування: Україна
Кутківці
Кутківці
Кутківці. Карта розташування: Хмельницька область
Кутківці
Кутківці
Мапа
Мапа

CMNS: Кутківці у Вікісховищі

Назва

ред.

Географія

ред.

Подільське село Кутківці розкинулось на південному заході України. Через село протікає річка Жванчик. Неподалік села проходить автошлях Р48, на заході межує зі селищем Закупне.

Клімат

ред.

Кутківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.

Історія

ред.
 
Національний банк репресованих
 
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Перша письмова згадка 1493 року — 25 хат. Кутківці відносились до королівських земель, до Кам'янецького староства.

1530 року Кутківці в люстрації не згадані: певно, перед тим були знищені татарами.

1537 року королева Бона Сфорца обміняла Кутківці і Гусятин на Маньківці, які належали Яну Свірчу.

1559 — є гадка, що Кутківці велике поселення, але мало заселене.

1565 року Кутківці належать Анні Свірч — Дітріх з Олховець (Вільхівці), а також Язловецькому — опікуну малолітніх доньок Яна Свірча. Анні належали Кутківці Напольні, а друга частина були Кутківці — Увсе (Вівся).

23 травня 1581 Катерина Свірч передала Кутківці, Вівся, Перліківці Станіславу Потоцькому (пом. 1599[1]).

У 1786-1789 роках у Кутківцях було споруджено мурований костел коштом красноставського старости Августа Кіцького, поміщика Варжеського та парафіян. Храм консекрував єпископ-помічник Львівський Каєтан Кіцький.

У XVII ст. — Кутківці і Гусятин належали Калиновським, пізніше Черминським. З XVIII ст. — Потоцьким. Ще пізніше до Каєтана Ковальковського, в 1770 до Августа Кіцького (одружений з Маріаною Ковальковською). Потім до Станіслава Кіцького (пом. 1811 в Кутківцях).

Пізніше до його сина Яна, донька його вийшла заміж за Кучальського, так Кутківці перейшли до Кучальських, а пізніше за борги виставлені на аукціон і куплені Олександром Виноградським.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

У 19321933 роках селяни Кутківців пережили сталінський голодомор.

З 1991 року — в складі незалежної України.

12 червня 2020 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Закупненської селищної громади[2].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чемеровецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[3].

Економіка

ред.

25 липня 2018 року у Чемеровецькому районі Хмельницької області в режимі реального часу відбувся запуск нової фотогальванічної станції (ФЕС) «Кутківці» з піковою потужністю 5,09 МВт.[4]

Релігія

ред.
  • Костел Воздвиження Святого Хреста (1786, РКЦ)

Населення

ред.

Населення становить 1392 осіб на 2001 рік.

Мова

ред.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.
  • Пилип Коновал (1888—1959) — єдиний українець — кавалер Хреста Вікторії, найвищої та найпочеснішої нагороди за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військові з країн, підлеглих Британській короні.
  • Борис Лук'янов (1921—1979) — депутат Верховної Ради УРСР 7-9-го скликань.

Пов'язані із селом

ред.
  • Август Кіцький (1754—1824) — шляхтич, шамбелян, посол у Туреччині, секретар короля Станіслава Августа Понятовського.
  • Олександр Виноградський (1855—1912) — відомий симфонічний диригент і композитор. Був останнім власником Кутковець. Брат відомого у світі мікробіолога Сергія Миколайовича Виноградського.
  • Ян Ладиго (1869—?) — римо-католицький священик, репресований радянською владою. Обслуговував храм Воздвиження Святого Хреста Господнього.
  • Задвірняк Максим Євменович - з1920 по 1923 на парафії у селі Кутківці.
  • Йосип Протоцький — педагог, партизан, автор документальної повісті «Друзі мої партизани» (Київ, 1973). До війни працював директором середньої школи.

Природоохоронні території

ред.

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». На північний схід від села розташована ботанічна пам'ятка природи «Букові дерева».

Світлини

ред.
     
Сільський костел
Меморіальна дошка
Пилипу Коновалу
Садиба О. Виноградського

Див. також

ред.
  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.

Примітки

ред.
  1. Potoccy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. На Хмельниччині ввели в експлуатацію нову фотогальванічну електростанцію потужністю 5МВт. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 28 липня 2018. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 28 липня 2018.

Посилання

ред.