Одрехівський Василь Павлович
Ва́силь Па́влович Одрехі́вський (18 лютого 1921, Вілька — 17 грудня 1996, Львів) — український скульптор, заслужений діяч мистецтв УРСР з 1964 року, член Спілки радянських художників України.
| Одрехівський Василь Павлович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
18 лютого 1921 Вілька, Польська Народна Республіка |
| Помер |
17 грудня 1996 (75 років) Львів, Україна |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша (1952) і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1957) |
| Вчителі | Севера Іван Васильович |
| Членство | Національна спілка художників України |
| Батько | Одрехівський Павло Васильович |
| Брати, сестри | Одрехівський Іван Павлович |
| У шлюбі з | Байко Марія Яківна |
| Діти | Одрехівський Володимир Васильович і Одрехівський Роман Васильович |
| Нагороди |
 |
Життєпис ред.
Різьбити почав з дитинства (декоративні тарілки, орли). У 1945 році переселився до Львова. Закінчив Львівське художнє училище (1952) та Інститут прикладного і декоративного мистецтва (1957). Серед викладачів були Іван Севера та Микола Рябінін. Від 1949 року брав участь у республіканських виставках, від 1957 — у всесоюзних і міжнародних. Мешкав у Львові в будинку на вулиці Немировича-Данченка (нині — вулиця Тютюнників), 20[2].
Помер у Львові 17 грудня 1996 року, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 67[3].
Творчість ред.
Майстер тематично-скульптурної різьби по дереву: «На ярмарок» (1946), «Лемки в дорозі» (1947), «Юрій Шкрібляк» (1957) та ін. Створив галерею скульптурних портретів «Лук'ян Кобилиця» (1960), «Композитор Станіслав Людкевич» (1967), «Василь Стефаник» (1971). Кілька тематичних праць присвятив І. Франкові та Т. Шевченкові. Співавтор пам'ятника І. Франкові у Львові (1964) та Дрогобичі (1964). Створив кілька варіантів погруддя і скульптурного зображення Т. Шевченка. Автор (разом з сином Володимиром) пам'ятника Т. Шевченкові у м. Перемишляни на Львівщині (1991).
З лемківської тематики створив скульптурні портрети поета Б.-І. Антонича, лікаря-професора А. Гнатишака, різьбяра І. Кищака, співачок сестер Байко, диригента І. Кушніра та інші. Переважна більшість творів зберігається в Музеї українського мистецтва в Києві, Музеї етнографії та художнього промислу НАН (Львів) та інших музеях.
Перелік основних робіт ред.
- 1946 р. — «На ярмарок» (дерево);
- 1947 р. — «Лемки в дорозі» (дерево);
- 1949 р. — «Лемко несе дрова» (дерево)[2];
- 1956 р. — «Косар»[2];
- 1957 р. — «Народний майстер Юрій Шкрібляк» (дерево, 61,5×46×34 см)[4];
- 1959 р. — портрет Станіслава Людкевича.[2];
- 1959—1960 рр. — «Герой Буковини Лук'ян Кобилиця (дерево, 170×79×70 см, Національний музей у Львові).[5]»;
- 1960 р. — портрет Павлини Цвілик[2]; «Герой Соціалістичної Праці композитор Станіслав Людкевич» (дерево, 68×77,5×45 см, Національний музей у Львові)[4];
- 1961 р. — «Варнак»[2];
- 1962 р. — «Верховинка»[2];
- 1963 р. — «Народний герой Микола Шугай»[2];
- 1964 р. — Пам'ятник Іванові Франку у Львові (співавтори Валентин Борисенко, Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Яків Чайка, архітектор Андрій Шуляр)[6]; пам'ятники Тарасові Шевченку в селах Градівка (1964)[7], Грусятичі (1968)[8], у смт Дубляни[9]; погруддя В. Барвінського (дерево, 120×70×50 см)[10].
- 1966 р. — пам'ятник Іванові Франку в Дрогобичі (співавтори Яків Чайка, Еммануїл Мисько, архітектори Ярослав Новаківський та Анатолій Консулов)[11].
- 1967 р. — «Композитор Станіслав Людкевич»;
- 1968 р. — пам'ятник загиблим землякам у селі Жупани[12];
- 1971 р. — пам'ятники Тарасові Шевченку[7] та загиблим землякам у місті Городок[7], «Василь Стефаник»;
- 1972 р. — пам'ятник загиблим землякам у селі Межиріччя[13];
- 1973 р. — пам'ятники загиблим землякам у селах Кліцько архітектор Володимир Блюсюк)[13][14]; у селі Смиків архітектор Аполлон Огранович)[13];
- 1974 р. — барельєф В. С. Стефаника[15]; пам'ятник радянським солдатам у Бориславі (архітектор Володимир Блюсюк)[16];
- 1975 р. — пам'ятник загиблим землякам у селі Хмелівка[17]; І. Я. Франко (дерево, 100×65×70 см).[18]; «Заслужені Артистки УРСР сестри Байко» (мідь, гальванопластика, 100×66×32, співавтори Мирон Амбіцький, Юрій Амбіцький)[19]; «С. Людкевич» (тонований гіпс, 125×110×65 см).[20];
- 1978 р. — портрет композитора Василя Барвінського (дерево, 90×85×50 см)[4];
- 1980 р. — портрет Станіслава Людкевича (дерево, 75×52×48 см)[21];
- 1982 р. — портрет Народного артиста СРСР Павла Кармалюка (тонований гіпс, 70×60×57 см).[22]; пам'ятник А. Голубіву в селі Межиріччя (співавтор архітектор Володимир Блюсюк)[13];
- 1985 р. — «І. Франко» (тонований гіпс, 125×110×65 см).[20]; портрет Заслуженого артиста УРСР Остапа Дарчука (тонований гіпс, 65×35×33 см).[23];
- 1991 р. — пам'ятник Тарасові Шевченку у Перемишлянах (співавтори Володимир Одрехівський, архітектор К. Малярчук[24];
- 1995 р. — монумент «Будителі» у Стрию (бронза, камінь; співавтор Володимир Одрехівський, архітектор Володимир Сколоздра[25];
- 1997 р. — пам'ятник Тарасові Шевченку у Новому Роздолі (бронза, граніт, співавтори Володимир Одрехівський, архітектор Василь Каменщик)[26];
- Скульптурні портрети Б.-І. Антонича, лікаря А. Гнатишака, різьбяра І. Кищака, співачок сестер Байко, диригента І. Кушніра.
- Меморіальна таблиця Олексі Бобикевичу у Стрию.
-
Художньо-меморіальна таблиця С. Людкевичу
Примітки ред.
- ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 365. — ISBN 978-966-8955-00-5
- ↑ а б в г д е ж и Одрехівський Василь Павлович // Українські радянські художники. Довідник. — К. : Мистецтво, 1972. — С. 337—338.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 372. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ а б в Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — Москва : Советский художник, 1980. — С. 28. (рос.)
- ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 28; Одрехівський Василь Павлович // Українські радянські… — С. 337.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 319. (рос.)
- ↑ а б в Памятники истории… — С. 324.
- ↑ Памятники истории… — С. 327.
- ↑ Памятники истории… — С. 337.
- ↑ Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 26.
- ↑ Памятники истории… — С. 325.
- ↑ Памятники истории… — С. 338.
- ↑ а б в г Памятники истории… — С. 339.
- ↑ Памятники истории… — С. 324—325.
- ↑ Жовтень. — 1974. — № 9. — С. 128.
- ↑ Памятники истории… — С. 321.
- ↑ Памятники истории… — С. 69.
- ↑ Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 51.
- ↑ Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 25.
- ↑ а б Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / Молчанова Л., Маїк Н., Волочинюк М. та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
- ↑ Ми будуємо комунізм. Республіканська художня виставка, присвячена XXVI з'їзду КПРС та XXVI з'їзду Компартії України. Каталог / укл. А. Г. Брусина, М. О. Склярська, Т. А. Гельфер та ін. — К. : Реклама, 1982. — С. 23.
- ↑ Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 15.
- ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 9.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів, 2013. — С. 107. — ISBN 978-617-7142-00-2.
- ↑ Мистецтво України. 1991—2003. Альбом / Придатко Т., Чегусова З. — Київ : Мистецтво, 2003. — С. 81. — ISBN 966-577-002-0.
- ↑ Мистецтво України. 1991—2003… — С. 79.
Література ред.
- Діячі науки і культури Лемківщини
- Петренко М. Василь Одрехівський. Визначальний перетин
- Одрехівський Василь Павлович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 675.