Охріменко Аїда Степанівна
Аїда Степанівна Охрі́менко (3 липня 1929, Москва — 18 травня 2009, Львів) — українська скульпторка; член Спілки радянських художників України з 1965 року. Дружина скульптора Олександра Пилєва, сестра художниці Олени Охримик.
| Охріменко Аїда Степанівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 3 липня 1929 Москва, СРСР |
| Померла | 18 травня 2009 (79 років) Львів, Україна |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | скульпторка |
| Alma mater | Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1954) |
| Вчителі | Севера Іван Васильович і Кронгауз Герман Ліпманович |
| Членство | Спілка радянських художників України |
| У шлюбі з | Пилєв Олександр Павлович |
Біографія
ред.Народилась 3 липня 1929 року у місті Москві (нині Росія). 1954 року закінчила відділ монументальної скульптури Львівського державного інституту декоративного і прикладного мистецтва, де навчалася, зокрема, у Івана Севери, Германа Кронгауза. Дипломна робота — жіноча фігура (керівник: Іван Севера; оцінка — задовільно)[1].
Проживала у Львові на вулиці Дем'яна Бєдного, № 11 квартира № 3 та у будинку на вулиці Архипенка, № 32, квартира № 10[2]. Померла у Львові 18 травня 2009 року. Похована у Львові на полі № 46 Личаківського цвинтаря.
Творчість
ред.Працювала в галузях станкової і монументальної скульптури. Серед робіт:
- станкові роботи
- «Трудівниця» (1956);
- «Голова піонерки-відмінниці» (1956, гіпс);
- «Доярка» (1956, штучний камінь);
- «Урожай» (1959);
- «Достаток» (1960);
- «Наймичка» (1961);
- «Чумак в дорозі» (1961, співавтор Олександр Пилєв);
- «Ленін-гімназист» (1964, гіпс);
- «Єднання» (1964);
- «Марічка» (1965);
- «Чекання» (1965);
- «Урожай» (1967, кований алюміній, 50×51×46)[3];
- «Стиглий колос» (1967, литий алюміній);
- «Колгоспниця» (1970–1980-ті);
- «Чоловічий портрет» (1971);
- «Партизанка Г. Борисенко» (1975, тонований гіпс, 50×38×38)[4];
- «Хліб» (1977, тонований гіпс, 98×57×55)[5];
- «Портрет К. П. Пильо» (1982, тонований гіпс, 48×28×30)[6].
- монументальні роботи
- пам'ятник «Борцям за Владу Рад» на вулиці Жовтневій у Гайсині (1969)[7];
- пам'ятний знак воїнам, які загинули під час німецько-радянської війни у селі Рудниках Стрийського району Львівської області (1970-ті);
- пам'ятник Ярославові Галану у Львові на площі Галана (1971, скульптори Олександр Пилєв, Валентин Усов, архітектор Володимир Блюсюк; нині демонтований)[8];
- пам'ятник Герою Радянського Союзу В. О. Киричуку в селі Суську Рівненського району Рівненської області (1980, архітектор Й. Буковинський)[9];
- пам'ятник піонерці Т. Сорокиній на 3 км траси Східниця-Борислав (1982, архітектор Й. Буковинський)[10].
Від 1957 року брала участь в обласних та республіканських виставках[5].
Примітки
ред.- ↑ Львівська національна академія мистецтв. Кафедра монументально-декоративної скульптури. Випускники кафедри. 1954.
- ↑ Охрименко Аїда Степанівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 110.
- ↑ Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 26.
- ↑ Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 28.
- ↑ а б Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 52.
- ↑ Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 15.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 47.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 258. — ISBN 5-7705-0178-2.
- ↑ Памятники истории… — С. 71.
- ↑ Памятники истории… — С. 321.
Література
ред.- Охріменко Аїда Степанівна // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 346.;
- Охріменко Аїда Степанівна // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- І. С. Гавришкевич. Охріменко Аїда Степанівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.