Рудники (Стрийський район)
Рудники — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 3197 осіб. Орган місцевого самоврядування — Миколаївська міська рада.
| село Рудники | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Тер. громада | Миколаївська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100110210011652 |
| Облікова картка | с. Рудники |
| Основні дані | |
| Засноване | 1650 року |
| Населення | 3197 осіб |
| Площа | 3,11 км² |
| Густота населення | 1027,97 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81642[1] |
| Телефонний код | +380 3241 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°26′56″ пн. ш. 23°54′49″ сх. д. / 49.44889° пн. ш. 23.91361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
262 м[2] |
| Водойми | р. Нежухівка, р. Перекип |
| Відстань до обласного центру |
43 км |
| Відстань до районного центру |
13 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв |
| Карта | |
  Рудники | |
 Рудники | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Розташування
ред.Село Рудники віддалене від центру громади на 16 км. Добре налагоджений транспортний зв'язок з допомогою автобусів та залізниці, що проходить біля східної границі села. Через село проходить автодорога Львів — Дрогобич. Межею села на заході є р. Нежухівка. Через середину села протікає річка Перекип. На півночі село межує з с. Устя, а на сході з с. Пісочна. Місцевість має рівнинний характер, лише на заході зустрічаються обриви, які закінчуються рівниною. На півдні села розташований ліс, що зветься Селищі. В північній частині села знаходяться рибні стави, викопані на місці колишнього лісу.
Історія
ред.Село Рудники належить до старовинних поселень. Про це свідчать знайдені в землі кам'яні сокири. Ці первісні знаряддя праці добре відшліфовані, однакової форми і подібні до тих, що зустрічаються біля Карпат. Крім сокир, знайдено фігурки з кременю, що мають вигляд людей.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується оренда 3 ланів (близько 75 га) оброблюваної землі Фетком і по 2 лани орендували Костко і Лопатка[3].
Село Рудники засноване у XVII столітті. На теперішній території села в той час були три села: Голодівка, Селищі, Кирнички. Нині цими назвами називають поля. На території села був монастир, який наприкінці XVIII століття був закритий, а землі передані поміщикові Свіжавському. Цей поміщик з'єднав всі три села в одне і назвав Рудники.
Назву села дав металургійний комплекс, котрий з перервами функціонував від IV століття до часів входження хорватських земель наприкінці X століття. Згодом поселення неодноразово відроджувалося: у XI—XII та від XVI століття. Комплекс в Рудниках досліджував В. М. Цигилик. Знайдені житла, господарські споруди, 10 горнів по виплавці заліза (VIII—X ст.).
Ще з давніх часів на прилеглих до населеного пункту землях були такі хутори, як: Ріка, Перекіпець, Гостинець.
Під впливом революційних подій, що відбувалися 1848—1849 років в Австрійській імперії, селяни Рудників часто виступали проти поміщика Полянського. Панщина в селі була скасована у 1848 році. В честь того селяни зібрали всі ручні знаряддя праці, закопали за селом, поставили пам'ятник, який назвали «Пам'ятник свободи».
Після скасування кріпосного права в селі відбулися великі зміни. Поміщиця-вдова, виїжджаючи з села, задумала продати землю. Неписьменні люди, щоб узаконити акт купівлі земель, звернулися до адвоката Полянського. Полянський обдурив селян і закупив усю землю сам.
Під час першої світової війни більша частина села згоріла. По війні власник села виїхав, а наступником став його син Володимир Полянський.
Під час першої світової війни до села, за переказами старожилів, прийшло військо, до тих пір небачене. Це були січові стрільці. В Рудниках стояв похідний курінь вишколу підстаршин. Стрільці розмістилися на постій в скромних хатах. У лавах УГА було близько 100 жителів з села.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3178 | 99.41% |
| російська | 15 | 0.47% |
| угорська | 1 | 0.03% |
| циганська | 1 | 0.03% |
| інші/не вказали | 2 | 0.06% |
| Усього | 3197 | 100% |
Церква
ред.В центрі села, близько 135 років тому, збудовано храм святого Архистратига Михаїла.
Храм був збудований у 1885 р. на найвищому пагорбі села. У 1884 році у с. Рудники на Львівщині розпочато будівництво мурованої церкви Архістратига Михаїла, освяченої у 1889 р. За взірець для архітектури нової церкви обрали київський собор, який їздили оглядати місцеві жителі за порадою дружини патрона церкви Теодозія Полянського. Архітектурний проєкт розробив Сколоздра з Рудників. Церква хрещата у плані, семикупольна. Ікони до іконостасу та стінопис виконав відомий художник Теофіл Копистинський (частину стінопису поновлено). Художник працював у цій церкві від 1905 до 1912 року. Це була остання і найтриваліша робота талановитого митця про яку він говорив як про найкращий свій твір.
Церква мурована, семикупольна, хрещата в плані вирізняється архітектурою на тлі тогочасних храмів Галичини. За взірець архітектури церкви було обрано київський собор, ймовірно, Андріївську церкву, яка має подібні цибулясті куполи невеликого розміру та квадратний об’єм нижньої частини. Загалом споруда доволі еклектична.
Церква розташована на невеликому пагорбі у центрі села. На церковне подвір’я ведуть широкі сходи. Біля церкви з південного боку стоїть дерев’яна дзвіниця стовпового типу. Внизу має опасання, покрите бляхою. У верхній частині дзвіниці – відкрита галерея. Верх дзвіниці складної форми, з невеликим куполом у центрі та чотирма маленькими вежами на кутах. Ще однією особливість прицерковної території є мурований пам’ятник цісаревій Єлизаветі Баварській, яка була вбита італійським анархістом у 1898 р. На пам’ятнику, що має вигляд піраміди, у ніші майстерне профільне зображення погруддя імператриці. Пам’ятник був споруджений коштом Теодозія Полянського, про що свідчить напис. Перед церквою стоїть металевий хрест з Розп’яттям Господнім, під яким напис «тут стояла церква Переображення Ісуса Христа». Вочевидь, у пам’ять про цю церкву була посвячена каплиця на хорах старої дерев’яної церкви Архістратига Михаїла.
Сьогодні це той же храм Архистратига Михаїла, Стрийська єпархія, Рудниківський деканат, УГКЦ.
В храмі знаходяться мощі блаженних Олімпії та Лаврентії. Лаврентія Гарасимів є родом з села Рудники.
Пам'ятники
ред.- пам'ятник «Борцям за волю України» (скульптор Петро Дзиндра, архітектор Олександр Ярема, 1990), вул. Шкільна;
- пам'ятник Т. Г. Шевченку (1965), вул. Шкільна.
- пам'ятник воїнам УГА.
- пам'ятний знак воїнам, які загинули під час німецько-радянської війни (скульптор Аїда Охріменко)
- пам'ятник дружині цісаря Австро-Угорщини Йосифа I - Єлизаветі Баварській (Сісі), поставлений 1898 р. паном Теодозієм Полянським[5]
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- Лаврентія Гарасимів (1911—1952) — черниця греко-католичка, репресована радянською владою. Відбувала заслання у Томській області Росії. Зарахована до лику блаженних 2001 року папою Іваном Павлом ІІ.
- Степан Герилів (нар. 1954) — український письменник, волонтер.
- Давидяк Василь Степанович — священик УГКЦ, посол австрійського Райхсрату.
- Данилів Дем'ян Петрович (1997—2021) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Кончаківський Микола Семенович — вояк боївки СБ Дрогобицького надрайонного проводу ОУН, довголітній політв'язень радянських тюрем, дисидент.
- Зіновій Лавришин (1943—2017) — український композитор, піаніст, диригент.
- о. Михайло-Матей Гаврилів - ієромонах УГКЦ, який активно діяв на території Галичини, як підпільний священник УГКЦ.[6]
Навчалися
ред.- В місцевій школі навчався Іванус Михайло — діяч ОУН, надрайонний референт СБ ОУН, в.о. окружного референта СБ ОУН Городоччини.
Примітки
ред.- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Миколаївський район. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
- ↑ Прогноз погоди в с. Рудники. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 26 березня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 166, 167. (пол.)
- ↑ Трагедія австрійської імператриці. "ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ" (укр.). 24 травня 2021. Процитовано 24 листопада 2024.
- ↑ СВІДЧЕННЯ ЖИТТЯМ ПРО ПІДПІЛЛЯ І ПЕРЕСЛІДУВАННЯ. https://misionar.in.ua/. Процитовано 24 листопада 2024.
Джерела
ред.- Rudniki (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 938. (пол.)
Посилання
ред.- Облікова картка с. Рудники на сайті ВРУ
- Рудниківська сільська рада
- Нова громада
- Миколаївська громада
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |