Сколоздра Володимир Іванович
скульптор
Володи́мир Іва́нович Сколо́здра (20 серпня 1912, Дроговиж — 7 серпня 1980, Львів) — український радянський скульптор; член Спілки художників України з 1950 року; лауреат Сталінської премії за 1951 рік.
| Сколоздра Володимир Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
20 серпня 1912 Дроговиж, Миколаївський район, Україна | |||
| Смерть | 7 серпня 1980 (67 років) | |||
| Львів, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |
 СРСР | |||
| Навчання | Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша | |||
| Діяльність | скульптор | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 20 серпня 1912 року в селі Дроговижі (тепер Стрийський район Львівської області, Україна). 1933 року пішов на роботу до Розвадівської керамічної фабрики. Тоді у теракоті виконав низку скульптур і рельєфів. У 1939—1941 роках навчався у Львівській мистецько-промисловій школі (вчитель з фаху А. Кіртнер).
Відразу після німецько-радянської війни працював у Миколаєві. 1946 року разом із сім'єю оселився у Львові, жив у будинку на проспекті Леніна 1/3, квартира 14. Помер у Львові 7 серпня 1980 року. Похований у селі Дроговижі.
Творчість ред.
Працював у галузі станкової (переважно портрети) та монументальної скульптури. Серед робіт:
- Барельєф із портретом Тараса Шевченка (1941);
- Рельєф «Русалка Дністрова» (портрет Маркіяна Шашкевича), встановлений 1943 року в церкві святого Миколая в Миколаєві Львівської області.[1];
- Статуя «Олекса Довбуш» (фігура на повний зріст; 219×105×71, гіпс)[2]; 1951, у співавторстві з Миколою Рябініним; Національний художній музей України);
- Погруддя Івана Франка (1956, мармур; Винники, вулиця Галицька);
- Реконструкція втраченого бронзового погруддя Марії Конопницької для надгробного пам'ятника на Личаківському цвинтарі. Виконана 1950 року на підставі фотографій оригінальної скульптури авторства Люни Дрекслер[3];
- Погруддя В. Стефаника (1953);
- Погруддя Людвіґа ван Бетговена (1954);
- Пам'ятник Іванові Франку у Брюховичах (1956)[4];
- Погруддя Лесі Українки (1958);
- Пам'ятник Лесі Українці, село Колодяжне Ковельського району (1958)[4];
- «Гомін Карпат» (1960, гіпс; Національний музей у Львові);
- Пам'ятник Шевченкові в місті Сколе (1961)[4];
- «Шевченко-солдат» (1963);
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в смт Славське (1963, архітектор Микола Мікула)[4];
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в селі Яблунівка Буського району (1969)[4];
- Пам'ятник В. Стефаникові у Львові (1971, граніт; архітектор Мирон Вендзилович)[5];
- Пам'ятник В. Стефаникові в Едмонтоні (1971, бронза);
- Пам'ятник В. Стефаникові в Русові Снятинського району (1971, бетон; архітектор Мирон Вендзилович)[4];
- Пам'ятник загиблим землякам у селах Монастирець Самбірського району (1977, архітектор М. Гірняк)[4], Буянів (1983, архітектор І. Буковинський)[4];
- Портрет автоклавника Ново-роздольського північного комбінату М. Н. Палиша (1979, тонований гіпс, 62×45×40)[6].
Брав участь у всеукраїнських та всесоюзних виставках з 1951 року. 1982 року з нагоди 70-річчя від дня народження скульптора відбулась перша персональна посмертна виставка.
Примітки ред.
- ↑ Гнатів Я. Ключ до розуміння. Джерела духовності Миколаївщини над Дністром у XVI—XVIII ст // Миколаївщина. Збірник наукових статей / Відп. ред. Леонтій Войтович. — Вид. 2-ге. — Львів : Поліграфічні послуги, 1998. — Т. 1. — С. 141. — ISBN 966-02-0094-8.
- ↑ Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. — Київ, 1958. — С. 70.
- ↑ Nicieja S. Łyczaków: dzielnica za Styksem. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1998. — S. 217. — ISBN 83-04-04414-5. (пол.)
- ↑ а б в г д е ж и Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 258. — ISBN 5-7705-0178-2.
- ↑ Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 30.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.;
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 421;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 211.;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Батіг М. І камінь заговорив // Жовтень. — 1982. — № 8 (454). — С. 130—132.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 533. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)
Посилання ред.
- Сколоздра Володимир Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 796.