Рябінін Микола Леонідович
український скульптор
Мико́ла Леоні́дович Рябі́нін (31 липня 1919, с. Красне, нині Костромської області Росії — 9 березня 1992, Харків) — український скульптор.
Біографічні дані ред.
Навчався в Московському художньо-промисловому училищі імені Михайла Калініна (1933—1937, викладачі С. Євангулов, Б. Ланге), в Московському художньому інституту імені Василя Сурикова (1937, 1941—1944, викладачі В. Домогацький, Л. Шервуд, О. Матвеєв). Закінчив Київський художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури; 1944—1945), де навчався у Макса Гельмана.
Викладав:
- у 1946—1947 роках — у Львівському училищі декоративно-прикладного мистецтва (серед учнів Богдан Попович, Василь Власов, Зінаїда Расіна);
- у 1947—1956 роках — у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (серед учнів Василь Одрехівський);
- у 1956—1966 роках — у Харківському художньому інституті (серед учнів Костянтин Чеканьов, Володимир Петренко).
Член Харківської організації Спілки художників України від 1946.
Учасник республіканських, всесоюзних і міжнародних виставок з 1947. Персональна виставка: Харків — 1957.
Твори ред.
- Тематичні композиції:
- Портретні скульптури:
- «Олекса Довбуш» (1951, у співавторстві з Володимиром Сколоздрою),
- «Тарас Шевченко і Айра Олдрідж» (1953),
- «Гуцул» (1959),
- «Узбечка»,
- «Жінка з Нубії» (1967),
- «Андрій Желябов» (1979),
- «Мати» (1970—1971),
- «Микола Кибальчич» (1971),
- «Полтавчанка» (1975, вапняк, 55×36×36),[1]
- «Сільська вчителька» (1975, граніт, 45×38×30),[1]
- «Портрет тракториста С. Гончаренка» (1979, литий цемент, 56×62×49).[2]
- «Портрет коваля П. Петренка» (1979, литий бетон, 25×53×18).[2]
- «Телятниця Настя Бабич» (1982),
- «Телятниця Галя Бондарчук» (1982),
- «Офіціантка колгоспної їдальні» (1982).
- «Доярка Л. Хоменко» (1982),[3]
- Пам'ятник Михайлові Коцюбинському в Харкові (спільний проєкт з графіком Анатолієм Алло[4]).
- Пам'ятник-погруддя двічі Героєві Соціалістичної Праці Олександрові Морозову (Брянськ, 1982).
Звання, премії, нагороди ред.
- Народний художник УРСР (1964).
- Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (1973).
- Лауреат Сталінської премії (1952).
- Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Примітки ред.
- ↑ а б Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 32.
- ↑ а б Республіканська художня виставка до 110-річчя з дня народження В. І. Леніна. Каталог. — К. : Реклама, 1981. — С. 21.
- ↑ Фоменко В. М. Людина праці — герой мистецтва // Народна творчість та етнографія. — 1986. — № 3 (199). — С. 15.
- ↑ «Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь». — Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — сторінка 115. (рос.)
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 532.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 506.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 518.
- Чернова М. Микола Рябінін. — К., 1973.
Посилання ред.
- Рябінін Микола Леонідович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 608.
- Художники Харківщини. Рябінін Микола Леонідович