Відкрити головне меню

Люна Дрекслер

польська художниця й скульпторка

Люна-Амалія Дрекслер (Luna Amalia Drexler, 9 листопада 1882, Львів — 5 листопада 1933, там само) — польська скульпторка, живописець, громадська діячка.

Люна-Амалія Дрекслер
Luna Amalia Drexler
Luna Amalia Drexler.jpg
Народилася 9 листопада 1882(1882-11-09)
Львів
Померла 5 листопада 1933(1933-11-05) (50 років)
там само
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща

БіографіяРедагувати

Народилась 9 листопада 1882 у Львові в сім'і підприємця Ігнатія Дрекслера молодшого (18471905) і Євгенії Амалії зі Смутних (18571930).[1] Завдяки впливу матері з дитинства цікавились мистецтвом, займалась музикою. 1899 року записалась до мистецької школи Марцелія Гарасимовича у Львові, де живопис у той час викладали Станіслав Рейхан і Станіслав Батовський-Качор, а скульптуру — Антоній Попель.[2] Паралельно, протягом 18991902 років відвідувала публічну залу рисунку і моделювання львівської Промислової школи. Деякий час також навчалась на Вищих жіночих курсах ім. Адріана Баранецького у Кракові.[3]

1907 року виїздила до Парижа, де в Академії де ла Гранд Шом'єр навчалась в Антуана Бурделя і Жана Енжальбера.[3] Тоді ж ознайомилась із творами Родена. 1908 року знову у Львові. У цей час працювала в колишній майстерні Тадеуша Баронча в готелі «Краківському». У 19091910 роках знову перебувала в Парижі, навчаючись у Бурделя. Пініше в академії Медічі в Римі і врешті в Мюнхені. Паралельно брала участь у львівських виставках.[4] 1913 року в Мюнхені познайомилась з Рудольфом Штайнером і стала членом його Антропофізичного товариства. Тоді ж узяла участь в озодблювальних роботах при спорудженні першого Гетеанума у Швейцарії за проектом Штайнера.[5] 1917 року повернулась до Львова. Викладала скульптуру у школі імені К. Танської, що на вулиці Яблоновських, 13 (тепер вулиця Руставелі). Протягом тривалого часу була членом міської ради Львова. Співзасновниця Союзу польських мисткинь (Związek Artystek Polskich).[6]

Творчість Люни Дрекслер припадає на перші десятиліття XX століття і тісно пов'язана з львівським мистецьким середовищем. У світогляді скульпторки відбились новаторські підходи Станіслава Островського. Характерними є різні технічні підходи, експерименти з тонуванням і поліхромією.[3] У роботах з часу навчання у Парижі відчутний вплив Родена.[4] Роботи скульпторки завжди отримували численні схвальні відгуки у пресі.[3]

Померла 5 листопада 1933 року. Похована на Личаківському цвинтарі, поле № 49.[7] На могилі встановлено гранітний надгробок, в якому поміщено відлитий у бронзі барельєф «Втаємничення» авторства Дрекслер.[8] Пам'ятник був понищений і багато років простояв у такому стані. Відреставрований у 2005-му.[7] Навесні 1934 року відбулась посмертна виставка, на якій експонувалось 126 робіт переважно довоєнного періоду. Ще одна виставка, меншого масштабу, експонувалась 1978 року у Кракові.[8]

У Львові Люна Дрекслер після 1918 року проживала разом із матір'ю в будинку № 14 на вулиці Парковій.[9] Мала трьох братів: Казімежа, Александера, Ігнатія-Тадеуша, урбаніста.[10]

РоботиРедагувати

Скульптура
  • Погруддя дівчини, або «Задумана» (1905).[3]
  • «Дама, що сидить» (бл. 1905).[3]
  • «Мати з дітьми» (бл. 1905).[3]
  • «Сирітка» (1905, бронза, Національний музей на Вавелі).[3]
  • «Погруддя старої Француженки» (1906). Авторська репліка у приватній колекції в Закопаному.[3]
  • Портрет молодого хлопця, проект надгробка (не пізніше 1907).[3]
  • Портрет художниці Елі Модраковської, проект надгробка (не пізніше 1907).[3]
  • «Маруся», проект надгробка (19061907, гіпс).[3]
  • Два жіночі погруддя (не пізніше 1907, тонований гіпс, Львівська галерея мистецтв).[3]
  • «Дама в капелюсі», або «Відпочинок» (1907, тонований гіпс, Львівська галерея мистецтв).[3]
  • «Дівчина з лялькою», поліхромована скульптура (не пізніше 1908, Львівська галерея мистецтв).[4]
  • «Студія жіночого портрету» (не пізніше 1908, Львівська галерея мистецтв).[4]
  • «Голова дитини» (не пізніше 1908, бронза, Львівська галерея мистецтв).[4]
  • Ескіз до пам'ятника (не пізніше 1908, Львівська галерея мистецтв).[4]
  • «Думка» (не пізніше 1908, приватна колекція у Хшанові).[4]
  • «Співак Олександр Сас Бандровський» (не пізніше 1908, Національний музей у Кракові).[4]
  • «The blue boy» (1908, тонований гіпс). Дві версії. Перша у Львівській галереї мистецтв, друга — в Національному музеї у Кракові.[3]
  • «Дівчина у кріслі» (1908, Львівська галерея мистецтв).[4]
  • Погруддя священика Бокановського (бл. 1909, Львівська галерея мистецтв).[4]
  • Погруддя Шопена в концертній залі Львівського музичного товариства (1910).[4]
  • Погруддя Монюшка в концертній залі Львівського музичного товариства (1910).[4]
  • «Largo» (1910).[5]
  • «Дама з хутром» або «В ложі» (1910, тонований гіпс, Львівська галерея мистецтв).[4]
  • «Йоланта» (1910).[4]
  • «Кора» (1910).[4]
  • «Маскарон» (1910).[4]
  • «Портрет брата» (1910).[4]
  • Погруддя архієпископа Юзефа Теодоровича (бл. 19101913, гіпс, Львівська галерея мистецтв).[4]
  • Символічні капітелі і архітрави в Гетеанумі в місті Дорнах (1913, дерево).[5]
  • Пам'ятна таблиця на парафіяльному костелі в Перемишлянах (1917).[6]
  • «Мадонна з дитятком на троні» (не пізніше 1917, гіпс, Львівська галерея мистецтв).[6]
  • Бронзове погруддя Марії Конопницької для надгробного пам'ятника на Личаківському цвинтарі. Встановлене після 1922 року. Втрачене під час Другої світової війни. 1950 року погруддя відновив за фотографіями скульптор Володимир Сколоздра.[11]
  • «Воскресіння дочки Іаіра», рельєф на надгробку доктора Тренкнера на євангелістському цвинтарі у Варшаві (19201924, пісковик). Варіант цього ж сюжету використано на надгробку Ігнатія і Казимира Дрекслерів на Личаківському цвинтарі.[6]
  • «Мадонна з малим Ісусом», встановлена в каплиці цвинтаря Орлят у Львові (19211924, пісковик).[6]
  • Статуя «Непорочне Зачаття», перед костелом у Стрию (19261927, полянський пісковик, 1962 року втрачена).[6]
  • Барельєф «Архангел Михаїл» (19261927).[6]
  • «Втаємничення» барельєф (1927).[8]
  • Плакета із зображенням Юзефа Томіцького (1927).[12]
  • «Святий Георгій» (бл. 1929, штучний камінь, приватна колекція у Польщі).[6]
  • Портрет композитора Мечислава Солтиса, барельєф на надгробку (1926, гіпс, 1929, бронза).[6]
  • Погруддя Станіслава Жолкевського для львівської школи його імені (1931, втрачене).
  • Погруддя Рудольфа Штайнера.[5]
Інше
Виставки
  • «Весняний салон» TPSP 1906 року у Львові. Живопис, графіка, скульптура.[3]
  • Львівський мистецький форум 1906.[3]
  • Виставка TPSP лютий-червень 1907 року у Львові.[3]
  • Виставка TPSP навесні 1908 року у Львові.[4]
  • «Перша виставка польських мисткинь у Львові», 1917.[6]
  • Персональна виставка навесні 1934 року у Львові. 126 робіт переважно довоєнного періоду.[8]
  • Персональна виставка 1978 року у Кракові.[8]

ПриміткиРедагувати

  1. Wiórkiewicz H. Pamiątki Drexlerów w zbiorach Muzeum Niepodległości w Warszawie. Dar Jadwigi Kern-Bałaty // Niepodległość i Pamięć. — 2013. — № 3—4 (43—44). — S. 311—312, 317. — ISSN 1427—1443.
  2. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 190. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  3. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Biriulow J. Rzeźba… — S. 191.
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Biriulow J. Rzeźba… — S. 192.
  5. а б в г д Biriulow J. Rzeźba… — S. 193.
  6. а б в г д е ж и к л Biriulow J. Rzeźba… — S. 194.
  7. а б Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 281—282. — ISBN 966-8955-00-5.
  8. а б в г д Biriulow J. Rzeźba… — S. 195.
  9. Wiórkiewicz H. Pamiątki Drexlerów… — S. 317.
  10. Wiórkiewicz H. Pamiątki Drexlerów… — S. 313.
  11. Nicieja S. Łyczaków: dzielnica za Styksem. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1998. — S. 217. — ISBN 83-04-04414-5.
  12. Sprawy towarzystwa // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 20. — S. 336.
  13. Betlej A. Kościół p.w. ŚŚ. Piotra i Pawła oraz dawne kolegium Jezuitów // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków, 2012. — T. 20. — S. 126. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). (пол.)
  14. Там само. — С. 87.

ДжерелаРедагувати