Нарва (село)

Нарва
	Герб
Країна	Польща
Воєводство	Підляське воєводство
Повіт	Гайнівський повіт
Гміна	Нарва
Перша згадка	1282
Попередні назви	Нарау
Висота центру	133—142 м
Населення	1436 осіб (2011)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 85
Поштовий індекс	17-210
Автомобільний код	BHA
SIMC	0036274
GeoNames	764125
OSM	↑3094092 ·R (Ґміна Нарев, Naraŭski Sieĺsaviet)
Офіційний сайт	korczyna.pl
	Нарва Нарва (Польща)
	Нарва Нарва (Підляське воєводство)

Нарва^[2] (Нарев^[3], пол. Narew) — село в Польщі, у гміні Нарва Гайнівського повіту Підляського воєводства. Центр гміни. Населення — 1436 осіб (2011^[1]).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нарва (значення).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нарев.

Історія ред.

Історики^[3] згадують городище у Нарві поруч із іншими як один з форпостів північно-східної частини Галицько-Волинського князівства в часи Данила Романовича і за Литовсько-руської доби. Загалом головні міста на території Північного Підляшшя виросли з поселень біля руських городищ ХІ-ХІІ ст. Так виникли пізньо-середньовічні міста Дорогичин, Більськ, Мельник, Сураж, Нарва і Бранськ^[4].

Давньоруська ситуація в суч. с. Нарва дуже цікава. В другій половині ХІХ ст. польські історики J. Jaroszewicz i F. Pokrowski локалізували тут рештки аж 4-х городищ. В ході польових досліджень 1991 р. їх локалізувати не вдалося. Існування одразу кількох городищ в цьому районі, робить Нарву надзвичайно перспективною для подальших досліджень^[5]^[6].

Нарва заснована як місто у 1514 році за наказом великого князя литовського Сигізмунда I. Під час входження до складу Великого князівства Литовського отримала хелмінське міське право, а пізніше і магдебурзьке право. У 1580 році у Нарві було 144 доми, у 1616 році — 169 домів. Частина населення займалася ремісництвом (у 1580 році було 43 ремісники, у 1616 році — 135), решта займалася рільництвом — місто мало 150 волок. Більшість населення становили українці. Чисельність польського населення зменшилася після переслідувань у середині XVII століття (залишилося лише 24 доми), натомість у місті селилися українці з довколишніх сіл^[2].

Розпорядженням Ради Міністрів Польської Республіки 24 травня 1934 року місто Нарву позбавлено міських прав і долучено до сільської гміни Нарви^[7].

У 1975—1998 роках село належало до Білостоцького воєводства.

Населення ред.

На початку XIX століття у місто було 95 домів і мешкало 400 осіб, які займалися, насамперед, хмільництвом. У 1855 році населення Нарви становило 1300 осіб — 523 православних, 309 католиків (в 1844—1848 роках у римо-католицизм перейшла частина колишніх уніатів) і 468 євреїв. До 1885 року чисельність населення збільшилася до 1612 осіб^[2].

Розподіл населення Нарви за мовою згідно з переписом 1897 року^[8]:

Мова	Осіб	Відсоток
єврейська	601	41,91 %
українська	532	37,1 %
польська	250	17,43 %
російська	46	3,21 %
литовська	3	0,21 %
білоруська	1	0,07 %
німецька	1	0,07 %
Разом	1434	100 %

У 1921 році у місті мешкали 963 особи (174 доми), у 1931 році — 1301. Під час другої світової війни місцеві євреї були вивезені та страчені німецькою окупаційною владою. У 1961 році мешкало 1200 осіб^[2].

Згідно з переписом 2011 року населення села становило 1436 осіб^[9].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[10]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	728	135	518	75
Жінки	708	119	452	137
Разом	1436	254	970	212

Релігія ред.

Православна церква існувала у містечку вже на початку XVI століття. У 1528 році побудований католицький костел. На початку XVII століття князь Федір Мосальський заснував у пущі монастир Вознесіння Господнього, який існував ще у другій половині XVIII століття. Близько 1800 року парафія Піднесення Чесного Хреста (разом з філіальною церквою в Тиневичах Великих) нараховувала 1555 прихожан. У 1881—1885 роках побудовано сучасну дерев'яну парафіяльну церкву. На початку XX століття на території парафії діяли 6 шкіл з 119 учнями, а у самій Нарві — церковно-парафіяльна школа (80 учнів) і школа Міністерства просвіти (133 учнів). У 1907 році парафія Нарви нараховувала близько 3,6 тис. прихожан, які проживали в Нарві і селах Тиневичі Великі, Качали, Брушківщина, Храбустівка, Цімохи, Гайдуковщина, Скаришево, Рогози-Іванки, Маківка, Лопухівка, Ванево, Одринки, Городовщина, Заболоття, Доратинка. У 1930 році кількість парафіян становила 2586 осіб. Церква в Тиневичах Великих сьогодні є центром окремої парафії. У 1979 році парафія Нарви нараховувала 1301 прихожанина^[2].

Крім парафіяльної церкви, яка у 1990 році була сильно пошкоджена внаслідок пожежі, у Нарві існує ще цвинтарна дерев'яна каплиця Казанської Божої Матері, збудована у 1726 році^[2].