Марказит

Марказит — мінерал класу сульфідів та їх аналогів (хім. аналог піриту); дисульфід заліза острівної будови. Від араб. або мавританської مرقشيثا / marqašīṯā /, кремінь (W.K.Haidinger, 1845).

Марказит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Абревіатура	Mrc
Хімічна формула	FeS₂
Nickel-Strunz 10	2.EB.10a
Dana 8	2.12.2.1
Ідентифікація
Сингонія	ромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь	Пірит (арабська)
Марказит у Вікісховищі

Марказит

Історія та етимологія

У 1845 році австрійський геолог, мінералог і геофізик Вільгельм Ріттер фон Гайдингер (1795—1871) присвоїв марказиту його назву, яка діє й досі. Назва виникла від його здатності викресати іскри при ударі. Основна латинська назва «marchasita» походить від арабського або мавританського مرقشيثا / marqašīṯā / «кремінь».

Загальний опис

Хімічна формула: Fe[S₂].

Містить(%): Fe — 46,6; S — 53,4.

Домішки: Ni (до 6 %), As, Sb, Co, Bi, Cu та ін.

Поширений сульфід заліза. Диморфний з піритом.

Сингонія ромбічна.

Форми виділення: конкреції, сфероліти, натічні агрегати, суцільна маса.

Кристали таблитчасті, рідше гостропірамідальні, призматичні, а також двійники і зростки типу «півнячого гребеня».

Густина 4,88.

Твердість 6,5-6,75.

Колір жовтий.

Блиск металічний.

Риса темна, зеленувато-сіра.

Злам нерівний.

Крихкий.

Непрозорий.

Асоціація: пірит, піротин, галеніт, сфалерит, флюорит, доломіт, кальцит.

Кристалічна структура марказиту. Атоми сірки — червоні.

Слабкий провідник електрики.

Самостійних родовищ не утворює.

Походження — ендогенне і екзогенне.

Зустрічається в низькотемпературних гідротермальних жильних родовищах.

Аутигенний або гіпергенний мінерал осадових порід (наприклад, у вапняках, глинах, мармурах або глинистих сланцях), де утворюється з гідротермальних кислих розчинів при низьких температурах.

Зустрічається також у зонах вивітрювання рудних родовищ (при руйнуванні піротину) і в осадових породах (переважно вугленосних піщано-глинистих відкладах).

У США є в ряді штатів: Міссурі, Оклахома, Канзас, Айова. В Чехії — поблизу мм. Мост, Осек та ін. У Німеччині, в Клаусталь, в горах Гарц, а також мм. Фрайберг і Аннаберг, Саксонія. У Франції, на мисі Кап Блан-Не, департамент Па-де-Кале. У Мексиці, в районі м. Санта-Еулалія, штат Чіуауа. У районі м. Льяллагуа, Болівія. У префектурі Акіта, Японія.

На території України є в Донбасі, Карпатах, на Закарпатті. Зустрічається у Микитівському ртутному родов. (Донбас) з піритом, кіновар'ю, дикітом. Є в мергелях і вапняках Криму.

Використовується у хімічній промисловості, сировина для одержання сірчаної кислоти.

Різновиди

Розрізняють:

• марказит гребінчастий (агрегати марказиту, які складаються з двійників по (101));
• марказит променистий (голчасті індивіди марказиту, які утворюють променисті агрегати).

• 
• 
• 
• 
• 

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Марказит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Марказит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Marcasite. Handbook of Mineralogy. [Архівовано 23 березня 2012 у Wayback Machine.]

Посилання

• How Minerals Form and Change «Pyrite oxidation under room conditions».
• Mineralien-Lexikon — Markasit
• Edelstein-Knigge — Markasit [Архівовано 30 серпня 2010 у Wayback Machine.]
• MinDat — Marcasite [Архівовано 21 вересня 2019 у Wayback Machine.] (engl.)
• Webmineral — Marcasite [Архівовано 13 травня 2012 у Wayback Machine.]