Довжок (Кам'янець-Подільський район)
Довжок — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Входить до складу Кам'янець-Подільської міської територіальної громади.
село Довжок | |
---|---|
Хата село Довжок | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський |
Громада | Кам'янець-Подільська міська громада |
Основні дані | |
Населення | 4589 |
Площа | 6,101 км² |
Густота населення | 698,74 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32343 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°40′46″ пн. ш. 26°31′35″ сх. д. / 48.67944° пн. ш. 26.52639° сх. д.Координати: 48°40′46″ пн. ш. 26°31′35″ сх. д. / 48.67944° пн. ш. 26.52639° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32343, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Довжок |
Карта | |
Мапа | |
|
Географія ред.
Довжок розташований на західній околиці міста Кам'янець-Подільський та є приміським селом межуючи з Підзамчем, неподалік за селом бере свій початок річка Кармалітанка. Через село проходить автошлях регіонального значення Р48, також за селом проходить автошлях національного значення Н03.
Клімат ред.
Довжок знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі». Але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія ред.
Власником села був Кшиштоф Жевуський — батько Станіслава Бейдо Жевуського.[1]
27 серпня (8 вересня) 1862 року внаслідок скасування кріпацтва введено в дію статутну грамоту для селян Довжка. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
В 1917 році Довжок входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни пережили сталінський геноцид.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
25 березня 1944 року в Довжок увійшли радянські війська. Того ж дня в село прибув генерал Дмитро Лелюшенко. Втім, село після цього ще було відвойоване гітлерівцями. Остаточно Червоною Армією село визволено від нацистів 2 квітня 1944 року. По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
Довжок був районним центром до 5 грудня 1944 року, коли перенесли райцентр у місто Кам'янець-Подільський.[2]
У травні 1950 року на хуторі Козак у господарстві Павла Грабовського чекісти виявили криївку, звідки вилучили документи Кам’янець-Подільського надрайонного проводу ОУН.
10 березня 1960 року до складу села Довжок ухвалами Хмельницького облвиконкому включено села Козак (нині північно-західна околиця Довжка) і 1 березня 1963 року Жабинці (нині південна частина Довжка).
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
12 січня 1996 року в оселі мешканців Довжка прийшов природний газ.
10 листопада 2002 року у Довжку освячено хрест на церкві Різдва Пресвятої Богородиці, відкрито та освячено новозбудовану каплицю на честь ікони Божої Матері Почаївської.
12 червня 2020 року шляхом об'єднання Кам'янець-Подільської міської ради обласного значення та Колибаївської і частини Довжоцької сільських територіальних громад село увійшло до складу Кам'янець-Подільської міської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
20 серпня 2023 року селі Довжок на Кам’янеччині парафія церкви Різдва Пресвятої Богородиці перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.
Населення ред.
За даними на 2011 рік: дворів — 1554, мешканців — 4589 (найбільше село Кам'янець-Подільського району).
Станом на 2015 рік населення становить 4263 особи.
Найпоширенішими фаміліями у селі є: Мельник — 1.1 %, Волощук — 0.9 %, Головатий — 0.5 %, Дубінський — 0.4 %, Павлюк — 0.4 %, Гуменюк — 0.4 %, Коваль — 0.4 %.
Мова ред.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
Охорона природи ред.
Заказник «Довжоцький» знаходиться поблизу с. Довжок і займає 665 га площі. Це гарний лісовий масив з типовою рослинністю і з типовими дубово-грабовими ділянками, де зростають у другому ярусі липа серцелиста, клен гостролистий, ясен, у підліску зустрічаються ліщина, кизил, гордовина. Трав'яна рослинність відображає типові угруповання подільських лісів за участю осоки волосистої, зірочника звичайного, копитняка європейського, підмаренника запашного, яглиці звичайної. З ранньої весни у лісі квітують ефемероїди (проліска дволиста, рясти середній і порожнистий, анемони жовтецева і дібровна, рівноплідник рутвицелистий) та ранньовесняні види (печіночниця благородна, зірочки жовті, пшінка весняна, медунки темна і лікарська, арум Бестера). Із червонокнижних видів тут можна зустріти булатку великоквіткову, гніздівку звичайну, любку дволисту, коручки чемерникоподібну і пурпурову, лілію лісову.
Село Довжок лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Релігія ред.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Чому українці досі будують російські храми? // «Обличчя Незалежності» |
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (ПЦУ).
- Церква Вістка миру .
- Каплиці.
Відомі люди ред.
У селі народилися:
- Петро Миколайович Бучинський (12 лютого 1852 — 18 вересня 1927) — український зоолог,
- Микола Олександрович Кушніров (20 серпня 1945) — народний депутат України (1998—2002),
- Микола Миколайович Лозинський (1929 — 25 вересня 1972) — заслужений машинобудівник УРСР,
- Михайло Євстафійович Сімашкевич (20 листопада 1961) — міський голова Кам'янця-Подільського (від 2010 по 2020 роки),
- Твердохліб Анатолій Миколайович (1944 – 2009) — заслужений працівник культури (2000), художній керівник народного оркестру сопілкарів «Фольклор» при Кам’янець-Подільському підприємстві УТОС,
- Бура Лукія — відома вишивальниця. У своїх вишивках використовує елементи старовинних подільських візерунків, вносячи у кожен витвір щось своє, притаманне лише її уяві,
- Калинович Іван Олексійович — український живописець, монах-василіянин.
Галерея ред.
-
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
-
Кам'яна каплиця
-
Школа
-
Автобусна зупинка
Див. також ред.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки ред.
- ↑ Mirosław Nagielski. Rzewuski Stanisław h. Krzywda (zm. 1668) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — Tom XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 151. (пол.)
- ↑ s:Указ ПВР УРСР від 5.12.1944 «Про перенесення райцентру Довжокського району … з села Довжок в місто Кам'янець-Подільський»
Література ред.
- Довжок // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 359.
- Недобыльский Александр. Введение уставной грамоты между крестьянами селения Должка Каменецкого уезда // Подольские епархиальные ведомости. — 1862. — № 18 (15 сентября). — Неофициальная часть. — С. 598—601.
- Гарнага І. Не той тепер Довжок // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1966. — 16 листопада. — С. 4.
- Гарнага І. Звідки пішла назва. Довжок. Думанів // Прапор Жовтня. — 1971. — 27 листопада. — С. 4.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |