Калинович Іван Олексійович

Калинович Якинт (в миру Калинович Іван; 1726, с. Довжок — 11 квітня 1781, с. Щеплоти, тепер Львівської області) — український живописець, монах-василіянин.

о. Якинт Калинович, ЧСВВ
При народженні Іван Калинович
Народження 1726(1726)
с. Довжок
Смерть 11 квітня 1781(1781-04-11)
  с. Щеплоти
Національність русин (українець)
Країна Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
Королівство Галичини та Володимирії
Жанр релігійний живопис
Діяльність художник
Твори образи св. Івана Золотоустого, св. Теклі, св. ап. Тадея, св. Йосифа і св. Яна Непомука для Крехівського монастиря

ЖиттєписРедагувати

Народився в с. Довжок на Поділлі (нині, мабуть, Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.). Був сином Олександра і Анастасії, рідним братом Сави Калиновича[1].

14 вересня 1751 року вступив до Почаївського монастиря, де після року новіціятської проби склав монаші обіти 1 жовтня 1752 р. Залишений у Почаєві для виконання малярських робіт. У березні 1753 р. в церкві Жидичинського монастиря луцький єпископ Сильвестр Рудницький рукоположив його на священика. Далі займався малярським ремеслом у Почаєві, звідки його було викликано у Литву до розпорядження настоятелів, які доручили йому певні малярські роботи. Безупинна праця надірвала силу його зору, внаслідок чого він залишив художнє ремесло[1].

На початку 1770-х рр. був вікарієм Золочівського василіянського монастиря, а в 17751781 виконував обов'язки захристіянина у Щеплотському монастирі[1].

Помер в с. Щеплоти, тепер Яворівський район, Львівської області, Україна.

Мистецька спадщинаРедагувати

Близько 1771 року, проживаючи в Золочеві, написав (ймовірно[2]) портрет канівського старости Миколи Василя Потоцького, який нині перебуває в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї).

Для Крехівського монастиря виконав образи св. Івана Золотоустого, св. Теклі, св. ап. Тадея, св. Йосифа і св. Яна Непомука.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Голубець М. Малярі-Василіяни на тлі західно-українського церковного малярства[недоступне посилання з липня 2019]… — С. 462.
  2. Дуда І. Калинович Яків Олександрович… — С. 17.

ЛітератураРедагувати