Довжок (Кам'янець-Подільський район)

село в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області, Україна

Довжок — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Входить до складу Кам'янець-Подільської міської територіальної громади.

село Довжок
Хата село Довжок
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський
Громада Кам'янець-Подільська міська громада
Основні дані
Населення 4589
Площа 6,101 км²
Густота населення 698,74 осіб/км²
Поштовий індекс 32343
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°40′46″ пн. ш. 26°31′35″ сх. д. / 48.67944° пн. ш. 26.52639° сх. д. / 48.67944; 26.52639Координати: 48°40′46″ пн. ш. 26°31′35″ сх. д. / 48.67944° пн. ш. 26.52639° сх. д. / 48.67944; 26.52639
Місцева влада
Адреса ради 32343, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Довжок
Карта
Довжок. Карта розташування: Україна
Довжок
Довжок
Довжок. Карта розташування: Хмельницька область
Довжок
Довжок
Мапа
Мапа

CMNS: Довжок у Вікісховищі

Географія ред.

Довжок розташований на західній околиці міста Кам'янець-Подільський та є приміським селом межуючи з Підзамчем, неподалік за селом бере свій початок річка Кармалітанка. Через село проходить автошлях регіонального значення Р48, також за селом проходить автошлях національного значення Н03.

Клімат ред.

Довжок знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі». Але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія ред.

 
Національний банк репресованих
 
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Власником села був Кшиштоф Жевуський — батько Станіслава Бейдо Жевуського.[1]

27 серпня (8 вересня) 1862 року внаслідок скасування кріпацтва введено в дію статутну грамоту для селян Довжка. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

 
Поштова марка «Стрілець Легіону Українських січових стрільців»

В 1917 році Довжок входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 19321933 селяни пережили сталінський геноцид.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

25 березня 1944 року в Довжок увійшли радянські війська. Того ж дня в село прибув генерал Дмитро Лелюшенко. Втім, село після цього ще було відвойоване гітлерівцями. Остаточно Червоною Армією село визволено від нацистів 2 квітня 1944 року. По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

Довжок був районним центром до 5 грудня 1944 року, коли перенесли райцентр у місто Кам'янець-Подільський.[2]

У травні 1950 року на хуторі Козак у господарстві Павла Грабовського чекісти виявили криївку, звідки вилучили документи Кам’янець-Подільського надрайонного проводу ОУН.

10 березня 1960 року до складу села Довжок ухвалами Хмельницького облвиконкому включено села Козак (нині північно-західна околиця Довжка) і 1 березня 1963 року Жабинці (нині південна частина Довжка).

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

12 січня 1996 року в оселі мешканців Довжка прийшов природний газ.

10 листопада 2002 року у Довжку освячено хрест на церкві Різдва Пресвятої Богородиці, відкрито та освячено новозбудовану каплицю на честь ікони Божої Матері Почаївської.

12 червня 2020 року шляхом об'єднання Кам'янець-Подільської міської ради обласного значення та Колибаївської і частини Довжоцької сільських територіальних громад село увійшло до складу Кам'янець-Подільської міської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

20 серпня 2023 року селі Довжок на Кам’янеччині парафія церкви Різдва Пресвятої Богородиці перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.

Населення ред.

За даними на 2011 рік: дворів — 1554, мешканців — 4589 (найбільше село Кам'янець-Подільського району).

Станом на 2015 рік населення становить 4263 особи.

Найпоширенішими фаміліями у селі є: Мельник — 1.1 %, Волощук — 0.9 %, Головатий — 0.5 %, Дубінський — 0.4 %, Павлюк — 0.4 %, Гуменюк — 0.4 %, Коваль — 0.4 %.

Мова ред.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 4164 97.68%
російська 91 2.13%
румунська 5 0.12%
білоруська 2 0.05%
інші/не вказали 1 0.02%
Усього 4263 100%

Охорона природи ред.

 
Довжоцький заказник

Заказник «Довжоцький» знаходиться поблизу с. Довжок і займає 665 га площі. Це гарний лісовий масив з типовою рослинністю і з типовими дубово-грабовими ділянками, де зростають у другому ярусі липа серцелиста, клен гостролистий, ясен, у підліску зустрічаються ліщина, кизил, гордовина. Трав'яна рослинність відображає типові угруповання подільських лісів за участю осоки волосистої, зірочника звичайного, копитняка європейського, підмаренника запашного, яглиці звичайної. З ранньої весни у лісі квітують ефемероїди (проліска дволиста, рясти середній і порожнистий, анемони жовтецева і дібровна, рівноплідник рутвицелистий) та ранньовесняні види (печіночниця благородна, зірочки жовті, пшінка весняна, медунки темна і лікарська, арум Бестера). Із червонокнижних видів тут можна зустріти булатку великоквіткову, гніздівку звичайну, любку дволисту, коручки чемерникоподібну і пурпурову, лілію лісову.

Село Довжок лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Релігія ред.

  Зовнішні відеофайли
  1. Чому українці досі будують російські храми? // «Обличчя Незалежності»
 
Капличка Довжок
  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці (ПЦУ).
  • Церква Вістка миру .
  • Каплиці.

Відомі люди ред.

У селі народилися:

Галерея ред.

Див. також ред.

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки ред.

  1. Mirosław Nagielski. Rzewuski Stanisław h. Krzywda (zm. 1668) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — Tom XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 151. (пол.)
  2. s:Указ ПВР УРСР від 5.12.1944 «Про перенесення райцентру Довжокського району … з села Довжок в місто Кам'янець-Подільський»
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література ред.

  • Довжок // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 359.
  • Недобыльский Александр. Введение уставной грамоты между крестьянами селения Должка Каменецкого уезда // Подольские епархиальные ведомости. — 1862. — № 18 (15 сентября). — Неофициальная часть. — С. 598—601.
  • Гарнага І. Не той тепер Довжок // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1966. — 16 листопада. — С. 4.
  • Гарнага І. Звідки пішла назва. Довжок. Думанів // Прапор Жовтня. — 1971. — 27 листопада. — С. 4.