Анатолійський леопард

категорія проєкту Вікімедіа

Анатолійський леопард (Panthera pardus tulliana) — підвид леопарда, що мешкає на Іранському нагір'ї та прилеглих територіях, що охоплюють Туреччину, Кавказ, Азербайджан, Грузію, Вірменію, Ірак, Іран, Туркменістан, Афганістан і, можливо, Пакистан[2]. З 2016 року він занесений до Червоного списку МСОП як вид, що перебуває під загрозою зникнення, оскільки дика популяція, за оцінками, налічує менше ніж 1000 дорослих особин[2][3].

Анатолійський леопард
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Пантерові (Pantherinae)
Рід: Пантера (Panthera)
Вид:
Підвид:
Анатолійський леопард (P. p. tulliana)
Триноміальна назва
Panthera pardus tulliana
(Valenciennes, 1856)
Поширення P. p. tulliana, 2016 р.
Синоніми
  • P. p. ciscaucasica (Satunin, 1914)
  • P. p. saxicolor Pocock, 1927
  • P. p. sindica Pocock, 1930
  • P. p. dathei Zukowsky, 1964
Вікісховище: Panthera pardus tulliana

Також відомий як перський леопард, кавказький леопард, белуджистанський леопард та малоазійський леопард[4].

Опис ред.

 
«Кавказький леопард», ілюстрація Джозефа Сміта, 1899 рік

Хутро P. p. tulliana сірувате, злегка рудувате, з великими розетками на боках і спині, меншими на плечах і гомілках, а також плямами на голові та шиї[5]. Він варіює за забарвленням; в Ірані зустрічаються як світліші, так і темніші особини[6]. Середня довжина тіла — 158 см, череп — 192 мм, хвіст — 94 см[7]. Він важить до 60 кг[8].

Біометричні дані, зібрані у 25 осіб жіночої та чоловічої статі в різних провінціях Ірану, вказують на те, що середня довжина тіла становить 259 см. Молодий самець з північного Ірану важив 64 кг[9].

Поширення та ареал існування ред.

На Великому Кавказі середовищем існування P. p. tulliana є субальпійські луки, широколистяні та змішані ліси помірного клімату і пересічені ущелини на висоті від 600 до 3800 м; а на Малому Кавказі та в Ірані — кам'янисті схили, гірські степи та негусті ялівцеві ліси. Він уникає районів з тривалим сніговим покривом і територій поблизу міської забудови[10].

Туреччина ред.

У північній Анатолії зоологи знайшли сліди леопардів у верхній лісовій та альпійській зонах Понтійських гір під час досліджень, проведених між 1993 і 2002 роками[11]. Його присутність у Понтійських горах була поставлена під сумнів у 2016 році через брак доказів[12]. На фотографії з фотопастки, зробленій у провінції Трабзон у регіоні Чорного моря у вересні 2013 року, було зафіксовано леопарда. Вважається, що його улюбленим середовищем існування є розріджені лісові масиви, за якими йдуть скелясті ділянки, сільськогосподарські та пасовищні угіддя, а також прибережні зони[13]. На південному сході Туреччини його присутність була зафіксована в районі Чинар провінції Діярбакир і в провінції Бітліс[14][15]. У 2018 і 2019 роках він був сфотографований на північних схилах гори Куді в провінції Ширнак, і це може слугувати його коридором для пересування між Туреччиною та Іраком[16]. У прибережному національному парку Бейдаглари двох леопардів було зафіксовано на 58 відео- та фотознімках у період з серпня 2019 року по травень 2023 року[17].

Грузія ред.

На Кавказі леопардів бачили в районі Тбілісі та в провінції Шида-Картлі в Грузії, де вони живуть переважно в густих лісах. Кілька особин були помічені на низинних рівнинах регіону Кахетії у 2004 році[18]. Сліди леопарда також були знайдені у двох населених пунктах у Тушеті, у верхів'ях річок Андійське Койсу та Асса, що межують з Дагестаном[19]. Вважається, що леопарди час від часу переміщуються через Грузію з Росії, але натуралісти сподіваються, що вони можуть оселитися в Грузії в майбутньому, якщо будуть добре захищені в обох країнах[20].

Вірменія ред.

З жовтня 2000 року по липень 2002 року сліди 10 леопардів були знайдені на площі 780 км² у пересіченій скелястій місцевості Хосровського державного заповідника на південно-західних схилах гір Ґегам[21][22]. Під час досліджень у 2013—2014 роках фотопастки зафіксували леопардів у 24 місцях на півдні Вірменії, з яких 14 — у Зангезурських горах[23]. Цей транскордонний гірський хребет є важливим місцем розмноження леопардів на Малому Кавказі[24].

 
Біотоп в Зангезурських горах

Азербайджан ред.

У березні 2007 р. і в жовтні 2012 р. особина була сфотографована фотопасткою в Гірканському національному парку[25], а потім ще у п'яти місцях за період 2013—2014 рр.[23]. Ця природоохоронна територія на південному сході Азербайджану знаходиться в горах Талиш, які межують з горами Ельбурс в Ірані. Перший перехід самця леопарда з Національного парку Гіркан до Ірану був задокументований у лютому 2014 року. Він був убитий на Чубарському нагір'ї на північному заході іранської провінції Ґілян місцевим мисливцем. Цей випадок свідчить про те, що Талишські гори є важливим коридором для транскордонного переміщення леопардів[26]. У вересні 2012 року перша самка леопарда була сфотографована в Національному парку Зангезур неподалік від кордону з Іраном[27]. Під час досліджень у 2013—2014 роках фотопастки зафіксували леопардів у семи місцях у Зангезурському національного парку, в тому числі двох різних самок і одного самця. Всі місця фотофіксації були розташовані неподалік від кордону з Іраном[23]. П'ятеро дитинчат були задокументовані у двох місцях на Малому Кавказі та в Талишських горах[28]. З липня 2014 року по червень 2018 року чотири леопарди були виявлені в Талишських горах і 11 — у транскордонному регіоні Нахічевані та південній Вірменії[29].

 
Середовище гір Ельбрус

Іран ред.

Іран вважається оплотом леопардів в регіоні. Вони більш численні у північній, ніж у південній частині країни[6], і у 2010-х роках були зафіксовані у 74 з 204 природоохоронних територій[30]. Каспійсько-гірканські змішані ліси вздовж гір Ельбрус є одним з найважливіших середовищ існування леопарда в країні. Більшість леопардів були зареєстровані в ареалах з температурою від 13 до 18 °C, максимум 20 днів крижаного покриву на рік і річною кількістю опадів понад 200 мм. Заповідна зона Центрального Ельбурса, що охоплює понад 3500 км², є одним з найбільших заповідників у країні, де мешкають леопарди[31]. Докази розмноження леопардів були задокументовані в шести населених пунктах на природоохоронних територіях в іранській частині Малого Кавказу[24]. У Національному парку Баму в провінції Фарс дослідження, проведені з осені 2007 р. до весни 2008 р., виявили сім особин на території площею 321,12 км²[32]. На північному сході Ірану під час дослідження, яке проводилося з 2005 по 2008 рік у національному парку Саріголь, було виявлено чотири сім'ї леопардів з двома левенятами в кожній. Самця леопарда сфотографували в січні 2008 року, коли він розбризкував сечу на дерево барбариса; його фотографували ще кілька разів до середини лютого 2008 року в тій самій місцевості[33]. Влітку 2016 року дослідження з використанням фотопасток задокументували присутність 52 леопардів у національних парках Сариголь, Салук і Тандооре. Серед них 10 дитинчат у семи сім'ях, що свідчить про те, що гори Копетдаг і Аладаг є важливими притулками для леопардів у регіоні[34]. У 2020 році леопардів також фотографували на заповідній території в Сефід-Кух, Керманшах[35]. Між вереснем 2014 року і серпнем 2016 року два леопарди з радіопередавачами перемістилися з іранського регіону Копетдаг до Туркменістану, що свідчить про взаємозв'язок популяцій леопардів у цих двох країнах[36].

Ірак ред.

Леопардів періодично спостерігали на півночі Іраку[37]. У жовтні 2011 і січні 2012 року леопарда вдалося зафільмувати за допомогою фотопастки на горі Джажна в лісостепу Загроських гір у Курдистані[38]. Між 2001 і 2014 роками в цьому регіоні місцеві жителі вбили щонайменше дев'ять леопардів[14]. У 2020 році леопарда зафіксували в горах провінції Сулейманія на північному сході країни[39].

Афганістан ред.

Одна особина була зафіксована фотопасткою в афганській провінції Баміан у 2011 році[40].

Туркменістан та Казахстан ред.

Леопарди були зафіксовані фотопастками в Бадхизькому природному заповіднику на південному заході країни[41]. У 2017 році молодий самець леопарда з іранського національного парку Тандоорех мігрував до Туркменістану й оселився там[42].

У Казахстані леопард був вперше зареєстрований у 2000 році в Жамбильській області[43]. У 2007 і 2015 роках двох леопардів було вбито в Мангистауській області на заході країни. У період з вересня по грудень 2018 року фотопастки зафіксували леопарда на скелі в Устюртському природному заповіднику[44].

Таксономія ред.

Felis tulliana — наукова назва, запропонована Ашилєм Валенсьєном у 1856 році, який описав шкуру і череп леопарда, вбитого поблизу Смірни, на заході Туреччини[5]. У 19—20 століттях кілька натуралістів описали зоологічні зразки леопарда з Близького Сходу:

У 19—20 століттях анатолійський леопард вважався окремим підвидом леопарда, який зустрічався лише на заході Туреччини. Зразки леопарда, наявні в колекціях зоологічних музеїв, суттєво не відрізняються за розмірами та формою черепа. Тому підвидові назви tulliana, ciscaucasica та saxicolor наразі вважаються синонімами[50][51].

Аналіз зразків леопардів з Афганістану показав, що вони належать до P. p. saxicolor, але на сході Афганістану змішуються з індійським леопардом (P. p. fusca)[52]. У 2017 році популяція перського леопарда була об'єднана в P. p. tulliana, що є найдавнішою доступною назвою підвиду леопарда в Західній Азії[2].

Примітки ред.

  1. Stein, A.B.; Athreya, V.; Gerngross, P.; Balme, G.; Henschel, P.; Karanth, U.; Miquelle, D.; Rostro-Garcia, S.; Kamler, J.F.; Laguardia, A.; Khorozyan, I. & Ghoddousi, A. (2020) [amended version of 2019 assessment]. Panthera pardus. IUCN Red List of Threatened Species. 2020: e.T15954A163991139.
  2. а б в Kitchener, A. C.; Breitenmoser-Würsten, C.; Eizirik, E.; Gentry, A.; Werdelin, L.; Wilting, A.; Yamaguchi, N.; Abramov, A. V.; Christiansen, P.; Driscoll, C.; Duckworth, J. W.; Johnson, W.; Luo, S.-J.; Meijaard, E.; O’Donoghue, P.; Sanderson, J.; Seymour, K.; Bruford, M.; Groves, C.; Hoffmann, M.; Nowell, K.; Timmons, Z.; Tobe, S. (2017). A revised taxonomy of the Felidae: The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN Cat Specialist Group (PDF). Cat News (Special Issue 11): 73—75.
  3. Lynch, Hannah (21 лютого 2022). Rare Persian leopard held in Kurdistan zoo faces uncertain future. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Процитовано 17 лютого 2024.
  4. Ullrich, Bernd; Riffel, Michael (1 січня 1993). New evidence for the occurrence of the Anatolian Leopard, Panthera pardus tulliana (Valenciennes, 1856), in Western Turkey. Zoology in the Middle East (англ.). Т. 8, № 1. с. 5—14. doi:10.1080/09397140.1993.10637631. ISSN 0939-7140. Процитовано 18 лютого 2024.
  5. а б Valenciennes, A. (1856). Sur une nouvelles espèce de Panthère tué par M. Tchihatcheff à Ninfi, village situé à huit lieues est de Smyrne [Про новий вид пантер, який був убитий паном Чихачефом у Нінфі, селі, розташованому за вісім ліг від Смірни]. Comptes rendus hebdomadaires des séances de l'Académie des sciences. 42: 1035—1039.
  6. а б Kiabi, Bahram H.; Dareshouri, Bijan F.; Ghaemi, Ramazan Ali; Jahanshahi, Mehran (2002-01). Population status of the Persian Leopard ( Panthera pardus saxicolor Pocock, 1927) in Iran. Zoology in the Middle East (англ.). Т. 26, № 1. с. 41—47. doi:10.1080/09397140.2002.10637920. ISSN 0939-7140. Процитовано 17 лютого 2024.
  7. а б Satunin, K. A. (1914). Leopardus pardus ciscaucasicus, Satunin. Conspectus Mammalium Imperii Rossici I. Tiflis: Tipografiâ Kancelârii Namestnika E. I. V. na Kavkaz. с. 159—160.
  8. Lukarevsky, Victor; Malkhasyan, Alexander; Askerov, Elshad (2007). Biology and Ecology of the Leopard in the Caucasus (PDF) (англ.). № 2. с. 9−14. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)
  9. Sanei, A. (2007). Analysis of leopard (Panthera pardus) status in Iran. Tehran: Sepehr Publication Center.
  10. Gavashelishvili, Alexander; Lukarevskiy, Victor (2008-04). Modelling the habitat requirements of leopard Panthera pardus in west and central Asia. Journal of Applied Ecology (англ.). Т. 45, № 2. с. 579—588. doi:10.1111/j.1365-2664.2007.01432.x. ISSN 0021-8901. Процитовано 17 лютого 2024.
  11. Baskaya, Sagdan; Bilgili, Ertugrul (2004-04). Does the leopard Panthera pardus still exist in the Eastern Karadeniz Mountains of Turkey?. Oryx (англ.). Т. 38, № 2. с. 228—232. doi:10.1017/S0030605304000407. ISSN 0030-6053. Процитовано 17 лютого 2024.
  12. Spassov, Nikolai; Acosta, Ilya; Ignatov, Assen (2016). On the status of the leopard in Turkey, again (англ.). Процитовано 17 лютого 2024.
  13. Sarı, Alptuğ; Gündoğdu, Ebubekir; Başkaya, Şağdan; Arpacık, Ahmet (18 вересня 2020). Habitat preference by the Anatolian leopard (Panthera pardus tulliana Valenciennes, 1856) in North-eastern Anatolia, Turkey. Belgian Journal of Zoology. Т. 150. doi:10.26496/bjz.2020.78. ISSN 2295-0451. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 17 лютого 2024.
  14. а б Avgan, Batur; Raza, Hana; Barzani, Muhammadsaddik; Breitenmoser, Urs (2 квітня 2016). Do recent leopard Panthera pardus records from northern Iraq and south-eastern Turkey reveal an unknown population nucleus in the region?. Zoology in the Middle East (англ.). Т. 62, № 2. с. 95—104. doi:10.1080/09397140.2016.1173904. ISSN 0939-7140. Процитовано 17 лютого 2024.
  15. Toyran, Kubilay (2018). Noteworthy Record of Panthera Pardus in Turkey (Carnivora: Felidae) (англ.). Т. 27, № 11. с. 7348—7353. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)
  16. Karataş, Ahmet; Bulut, Şafak; Akbaba, Burak (3 липня 2021). Camera trap records confirm the survival of the Leopard ( Panthera pardus L., 1758) in eastern Turkey (Mammalia: Felidae). Zoology in the Middle East (англ.). Т. 67, № 3. с. 198—205. doi:10.1080/09397140.2021.1924419. ISSN 0939-7140. Процитовано 17 лютого 2024.
  17. Saltık, Çiğdem (18 травня 2023). Anadolu parsının DNA'sı alındı, Dünya Gen Bankası'na girdi. www.sozcu.com.tr (тур.). Архів оригіналу за 3 грудня 2023. Процитовано 17 лютого 2024.
  18. Butkhuzi, L. (2004). Breaking news: leopard in Georgia. Caucasus Environment (2): 49—51.
  19. WWF (2007). Strategy for the Conservation of the Leopard in the Caucasus Ecoregion (PDF) (звіт) (англ.). Tbilisi, Georgia.
  20. Dumitraskovic, Marion (22 листопада 2021). The Persian Leopard is back in Georgia. Caucasus Nature Fund (амер.). Процитовано 17 лютого 2024.
  21. Khorozyan, I. & Malkhasyan, A. (2002). Ecology of the leopard (Panthera pardus) in Khosrov Reserve, Armenia: implications for conservation (PDF). Scientific Reports of the Zoological Society "La Torbiera" (6): 1—41.
  22. Khorozyan, Igor (2003-01). Habitat preferences by the Persian Leopard ( Panthera pardus saxicolor Pocock, 1927) in Armenia. Zoology in the Middle East (англ.). Т. 30, № 1. с. 25—36. doi:10.1080/09397140.2003.10637984. ISSN 0939-7140. Процитовано 17 лютого 2024.
  23. а б в Askerov, Elshad; Talibov, Tariel; Manvelyan, Karen; Zazanashvili, Nugzar; Malkhasyan, Alexander; Fatullayev, Parviz; Heidelberg, Aurel (3 квітня 2015). South-Eastern Lesser Caucasus: the most important landscape for conserving the Leopard ( Panthera pardus ) in the Caucasus region (Mammalia: Felidae). Zoology in the Middle East (англ.). Т. 61, № 2. с. 95—101. doi:10.1080/09397140.2015.1035003. ISSN 0939-7140. Процитовано 17 лютого 2024.
  24. а б Farhadinia, Mohammad S.; Ahmadi, Mohsen; Sharbafi, Elmira; Khosravi, Sadegh; Alinezhad, Hossein; Macdonald, David W. (2015-11). Leveraging trans-boundary conservation partnerships: Persistence of Persian leopard ( Panthera pardus saxicolor ) in the Iranian Caucasus. Biological Conservation (англ.). Т. 191. с. 770—778. doi:10.1016/j.biocon.2015.08.027. Процитовано 17 лютого 2024.
  25. Представителю Бакинского офиса Всемирного Фонда охраны дикой природы удалось впервые сфотографировать в Азербайджане живого леопарда. Day.Az (рос.). 14 березня 2007. Процитовано 17 лютого 2024.
  26. Maharramova, E.; Moqanaki, E.M.; Askerov, E.; Faezi, S.; Alinezhad, H.; Mousavi, M. & Zazanashvili, N. (2018). Transboundary leopard movement between Azerbaijan and Iran in the Southern Caucasus (PDF). Cat News (67): 8—10.
  27. Avgan, Batur; Talibov, Tariyel Huseynali (2012). First hard evidence of leopard in Nakhchivan. CAT news (англ.). ISSN 1027-2992. Процитовано 17 лютого 2024.
  28. Breitenmoser, U.; Askerov, E.; Soofi, M.; Breitenmoser-Würsten, C.; Heidelberg, A.; Manvelyan, K. & Zazanashvili, N. (2017). Transboundary leopard conservation in the Lesser Caucasus and the Alborz Range. Cat News (65): 24—25.
  29. Askerov, Elshad; Talibov, Tariel; Manvelyan, Karen; Zazanashvili, Nugzar; Fatullayev, Parviz; Malkhasyan, Alexander (2 січня 2019). Leopard ( Panthera pardus ) reoccupying its historic range in the South Caucasus: a first evidence (Mammalia: Felidae). Zoology in the Middle East (англ.). Т. 65, № 1. с. 88—90. doi:10.1080/09397140.2018.1552349. ISSN 0939-7140. Процитовано 17 лютого 2024.
  30. Sanei, A.; Mousavi, M.; Kiabi, B.H.; Masoud, M.R.; Gord Mardi, E.; Mohamadi, H.; Shakiba, M.; Baran Zehi, A.; Teimouri, M. & Raesi, T. (2016). Status assessment of the Persian leopard in Iran. Cat News (Special Issue 10): 43—50.
  31. Farhadinia, Mohammad; Nezami, Bagher; Mahdavi, Alireza; Hatami, Kaveh (2007). Photos of Persian Leopard in Alborz Mountains, Iran (PDF) (англ.). с. 2.
  32. Ghoddousi, Arash; Kh. Hamidi, Amirhossein; Ghadirian, Taher; Ashayeri, Delaram; Khorozyan, Igor (2010-10). The status of the Endangered Persian leopard Panthera pardus saxicolor in Bamu National Park, Iran. Oryx (англ.). Т. 44, № 4. с. 551—557. doi:10.1017/S0030605310000827. ISSN 0030-6053. Процитовано 17 лютого 2024.
  33. Farhadinia, Mohammad S.; Mahdavi, Alireza; Hosseini-Zavarei, Fatemeh (2009-01). Reproductive ecology of the Persian Leopard, Panthera pardus saxicolor , in Sarigol National Park, northeastern Iran: (Mammalia: Felidae). Zoology in the Middle East (англ.). Т. 48, № 1. с. 13—16. doi:10.1080/09397140.2009.10638361. ISSN 0939-7140. Процитовано 17 лютого 2024.
  34. Farhadinia, Mohammad S.; McClintock, Brett T.; Johnson, Paul J.; Behnoud, Pouyan; Hobeali, Kaveh; Moghadas, Peyman; Hunter, Luke T. B.; Macdonald, David W. (11 жовтня 2019). A paradox of local abundance amidst regional rarity: the value of montane refugia for Persian leopard conservation. Scientific Reports (англ.). Т. 9, № 1. doi:10.1038/s41598-019-50605-2. ISSN 2045-2322. PMC 6788991. PMID 31604967. Процитовано 17 лютого 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  35. Hopes rise for Persian leopard survival in western Iran. Mehr News Agency (англ.). 6 лютого 2021. Процитовано 17 лютого 2024.
  36. Farhadinia, M.; Memarian, I.; Hobeali, K.; Shahrdari, A.; Ekrami, B.; Kaandorp, J. & Macdonald, D.W. (2017). GPS collars reveal transboundary movements by Persian leopards in Iran. Cat News (65): 28—30.
  37. Al-Sheikhly, O. F. (2012). The hunting of endangered mammals in Iraq. Wildlife Middle East (6): 2—3.
  38. Raza, H. A.; Ahmad, S. A.; Hassan, N. A.; Qadir, K. A. M. & Ali, L. (2012). First photographic record of the Persian leopard in Kurdistan, northern Iraq. Cat News (56): 34—35.
  39. Ahmed, Soran H.; Majeed, Soma I. (21 грудня 2020). Monitoring of the wild mammal fauna in Bamo Mountain in Northern Iraq (Kurdistan) for the first time using camera trap method and raising awareness for its conservation. Bulletin of the Iraq Natural History Museum. Т. 16, № 2. с. 161—172. doi:10.26842/binhm.7.2020.16.2.0161. Процитовано 17 лютого 2024.
  40. Moheb, Z. & Bradfield, D. (2014). Status of the common leopard in Afghanistan. Cat News (61): 15—16.
  41. Kaczensky, P. & Linnell, J. D. C. (2014). Rapid assessment of the mammalian community of the Badhyz Ecosystem, Turkmenistan, October 2014. NINA Report 1148. Trondheim: Norwegian Institute for Nature Research.
  42. Farhadinia, Mohammad S.; Johnson, Paul J.; Macdonald, David W.; Hunter, Luke T. B. (2 травня 2018). Stöck, Matthias (ред.). Anchoring and adjusting amidst humans: Ranging behavior of Persian leopards along the Iran-Turkmenistan borderland. PLOS ONE (англ.). Т. 13, № 5. с. e0196602. doi:10.1371/journal.pone.0196602. ISSN 1932-6203. PMC 5931651. PMID 29719005. Процитовано 17 лютого 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  43. Shakula, V. (2004). First record of leopard (Panthera pardus) in Kazakhstan. Cat News (41): 11—12.
  44. Pestov, M. V.; Nurmukhambetov, Z. E.; Mukhashov, A. T.; Terentyev, V. A. & Rosen, T. (2019). First camera trap record of Persian leopard in Ustyurt State Nature Reserve, Kazakhstan. Cat News (69): 14—16.
  45. Lydekker, R. (1899). On the Leopard of the Caucasus. Proceedings of the Zoological Society of London (June): 795—796.
  46. Pocock, R.I. (1927-08). XXVII.— Description of two subspecies of leopards. Annals and Magazine of Natural History (англ.). Т. 20, № 116. с. 213—214. doi:10.1080/00222932708655586. ISSN 0374-5481. Процитовано 18 лютого 2024.
  47. Pocock, R. I. (1930). The Panthers and Ounces of Asia. Journal of the Bombay Natural History Society. 34 (1): 65—82.
  48. Miththapala, Sriyanie; Seidensticker, John; O'Brien, Stephen J. (1996-08). Phylogeographic Subspecies Recognition in Leopards ( Panthera pardus ): Molecular Genetic Variation. Conservation Biology (англ.). Т. 10, № 4. с. 1115—1132. doi:10.1046/j.1523-1739.1996.10041115.x. ISSN 0888-8892. Процитовано 18 лютого 2024.
  49. Uphyrkina, Olga; Johnson, Warren E.; Quigley, Howard; Miquelle, Dale; Marker, Laurie; Bush, Mitchel; O'Brien, Stephen J. (2001-11). Phylogenetics, genome diversity and origin of modern leopard, Panthera pardus. Molecular Ecology (англ.). Т. 10, № 11. с. 2617—2633. doi:10.1046/j.0962-1083.2001.01350.x. ISSN 0962-1083. Процитовано 18 лютого 2024.
  50. Khorozyan, I.G.; Baryshnikov, G.F.; Abramov, A.V. (30 листопада 2006). Taxonomic status of the leopard, Panthera pardus (Carnivora, Felidae) in the Caucasus and adjacent areas (PDF). Russian Journal of Theriology (англ.). Т. 5, № 1. с. 41—52. doi:10.15298/rusjtheriol.05.1.06. ISSN 1682-3559. Процитовано 18 лютого 2024.
  51. Khorozyan, Igor (2014-11). Morphological variation and sexual dimorphism of the common leopard (Panthera pardus) in the Middle East and their implications for species taxonomy and conservation. Mammalian Biology (англ.). Т. 79, № 6. с. 398—405. doi:10.1016/j.mambio.2014.07.004. Процитовано 18 лютого 2024.
  52. Razaq Manati, Abdul (2012-01). Unterartenfrage Persischer Leoparden geklärt. Der Zoologische Garten (нім.). Т. 81, № 1. с. 1—13. doi:10.1016/j.zoolgart.2012.02.001. Процитовано 18 лютого 2024.