Григорович-Барський Іван Григорович

,містобудівні проекти ,нереалізовані проекти

Григорович-Барський Іван Григорович
Народження	1713 Київ, Київська провінція, Київська губернія, Російська імперія або Літки, Гетьманщина
Смерть	10 вересня 1785(1785-09-10) Київ, Російська імперія
Країна (підданство)	Гетьманщина  Російська імперія
Навчання	Києво-Могилянська академія
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ, Козелець
Архітектурний стиль	українське бароко
Найважливіші споруди	Покровська церква Собор Різдва Богородиці Фонтан Самсон Будинок полкової канцелярії Благовіщенська церква-дзвіниця Кирилівського монастиря декілька дзвіниць, житлові споруди Грецького монастиря, Набережно-Микільська церква (всі — Київ)
Григорович-Барський Іван Григорович у Вікісховищі

Благовіщенська церква-дзвіниця Кирилівського монастиря

Іва́н Григо́рович Григоро́вич-Ба́рський (1713, Літковичі, Гетьманщина — 10 вересня 1791, Київ, Російська імперія) — архітектор українського бароко.

Життєпис

Народився 1713 в містечку Літковичах у родині вихідців із міста Бар на Поділлі. Близько 1715 року сім'я переїхали до Києва. Батько майбутнього архітектора був заможним крамарем і старостою соборної подільської церкви Успіння Богородиці Пирогощі. Як і його старший брат Василь, Іван навчався у Києво-Могилянській академії. Окрім усього іншого, Академія давала пристойний рівень мистецької освіти.

Спробував себе в архітектурному мистецтві вже у зрілі роки. До того служив у магістраті, одружився, налагодив сімейний побут (був батьком 15 дітей). А потім, пройшовши вишкіл на будовах інших зодчих, заходився творити самостійно.

Творчість

Стислий перелік архітектурної спадщини зодчого міститься у начерку його епітафії:

Трудившийся в разных строениях, воду привел в различные места в города сем от различных источников с-под гор, а потом строил каменные церкви, колокольни и покои. Первую церковь зделав у Кирилловском монастыре, з зводницею и брамою, и погребами, церковь Покровскую и Набережно-Никольскую; у Козельце церковь штукатурнею украшал и тынковал, и колокольню вновь построил, у Золотоношском Красногорском монастыре церковь, колокольню у Петропавловськом монастыре, у Соборно-Успенском соборе с церквою. Ещё магазин городской и гостинной дом, жилые покои Греческому монастирю и Юрию Дранчеву…

Починається перелік із водогону, який він влаштував у 1748–1749 роках на Подолі. Її частиною був фонтан-запобіжник, над яким зодчий збудував вишуканий цегляний павільйон. На даху павільйону було встановлено статую апостола Андрія. Вода витікала з посудини, яку тримав янгол. Вже на початку 19 століття янгол поступився місцем Самсонові, що роздирає пащу леву.

Близько 1760 проводив будівельні роботи в Кирилівському монастирі на околиці Києва. Наново декорував стародавню Кирилівську церкву, збудував монастирську огорожу, а також триярусну дзвіницю з брамою та невеликою церквою на другому ярусі. Провів реконструкцію ще однієї пам'ятки часів Київської Русі — церкви Богородиці Пирогощі, де був старостою його батько.

На жаль, ані брама, ні дзвіниця не збереглися. Так само не збереглися монументальна дзвіниця Петропавлівської церкви на сучасній Притисько-Микільській вулиці (там тепер військова частина) та дзвіниця Успенської церкви на Контрактовій площі (її знесли після пожежі 1811 року; контур споруди викладено бруківкою біля відтвореного храму Богородиці Пирогощої).

З наявних нині будівель Григоровича-Барського привертає особливу увагу Покровська церква (1766) на однойменній вулиці. Немає сумніву, що на зодчого справив певне враження славетний петербурзький архітектор Растреллі, за чиїм проектом зводилася Андріївська церква. Просто з Покровської вулиці можна побачити разом витвори Растреллі і Григоровича-Барського та знайти деякі спільні риси — зокрема, напівкруглі вигнуті фронтони. Але, як зауважив мистецтвознавець Федір Ернст, «розробка фасаду не має нічого спільного зі стилем Растреллі: своєю спокійним, ясним кольором вона наближається до епохи класицизму, а трибанна система надає їй типового українського колориту». Дуже приємне враження справляють затишні ґаночки обабіч церкви.

Так само на Подолі збереглася й Набережно-Микільська церква (1772—1775) на вулиці Григорія Сковороди. Щоправда, вигляд цієї стрункої будівлі було дещо змінено пізнішою перебудовою бані у візантійському стилі. Зберігся, хоч і дуже перебудований, «городской магазин» — колишній хлібний склад по вулиці Братській, 2. А старий гостинний дім біля Межигірської вулиці та житлової оселі Грецького монастиря і Юрія Драчеві, що стояли на Контрактовій площі, давно втрачено. Кілька гарних споруд традиційно приписують зодчому через близькість до його стильової манери — зокрема, дзвіницю Ближніх печер лаври, залишки церкви Костянтина й Олени на розі вулиць Щекавицької та Кирилівської тощо.

Добра слава про Івана Григоровича-Барського лунала по всій Україні, тож доводилось йому час від часу працювати за межами Києва (у Межигір'ї, Козельці, Золотоноші) і теж надзвичайно плідно.

Старість

Видатний зодчий хворів та був при смерті у травні 1785. Проте йому вдалося одужати і прожити ще шість років. 1787 Київський магістрат надав архітектору підтвердження його шляхетського походження.

Іван Григорович-Барський помер 10 вересня 1791 року.

Творча спадщина

Збережена

Київ

• Міський водогін із фонтаном «Феліціан» (1748–1749)
• Покровська церква (1766)
• Церква Миколи Набережного (1772–1785)
• Будинок бурси (1760–1778)

Козелець

• Собор Різдва Богородиці
• Будинок полкової канцелярії

Золотоноша

• Спасо-Преображенський собор Красногірського монастиря

• 
  Фонтан Самсон, Київ
• 
  Собор Різдва Богородиці, Козелець
• 
  Собор Різдва Богородиці, Козелець
• 
  Будинок полкової канцелярії, Козелець
• 
  Спасо-Преображенський собор Красногірського монастиря, Золотоноша

Втрачена

• Надбрамна церква із дзвіницею у Кирилівському монастирі (1760)

Сумнівна

• Будинок Рибальського
• Будинок шевського цеху
• Дзвіниця Ближніх печер Києво-Печерської лаври
• Церква святих Костянтина та Єлени

• 
  Будинок шевського цеху

Джерела та посилання

• «Нариси з історії Києва», ст. 139–141, автор: М.Кальницький; Київ, «Генеза», 2002 р.
• Ірина Марголіна «Перлина Григоровича-Барського». «Вечірній Київ», 18 липня 1998

Література

• Бондаренко Р. І. Григорович-Барський Іван Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 201. — ISBN 966-00-0405-2.
• Історія України в особах: IX—XVIII ст. К.:Видавництво «Україна», 1993, 396 с.
• Невідомі факти життя і творчості Івана Григоровича-Барського / Т. Кілессо // Архітектура України. 1992. № 3 С. 52-54.
• Толочко Л. І. Подільські храми Києва / Л. І. Толочко, М. Г. Дегтярьов. — К.: Техніка, 2003. 176 с.: іл. (Нац. святині України). — Бібліогр.: с. 170—173.
• Архитектура древнего Киева / Асеев Ю. С. Киев: Будівельник, 1982. 160 с.