Церква Святих Костянтина та Єлени (Київ)
Церква Святих Костянтина і Єлени (інші назви Дмитрівська церква, або церква Святого Дмитрія Ростовського) — колишня православна церква в Києві, збудована в 1730-х роках, зруйнована наприкінці 1920-х років. Церква стояла в північно-західній частині Подолу, на розі Щекавицької та Кирилівської вулиць[1], теперішня адреса Кирилівська вулиця, 8/6.
| Церква Святих Костянтина і Єлени | |
|---|---|
 Церква Святих Костянтина і Єлени | |
| 50°28′02″ пн. ш. 30°30′31″ сх. д. / 50.467494000027777190° пн. ш. 30.50886200002777926° сх. д.Координати: 50°28′02″ пн. ш. 30°30′31″ сх. д. / 50.467494000027777190° пн. ш. 30.50886200002777926° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, Київ |
| Архітектор | Іван Григорович-Барський |
| Початок будівництва | 1734 |
| Кінець будівництва | 1865 |
| Зруйновано | кінець 1920-х |
| Відбудовано | не відбудовувалась |
| Стиль | українське бароко |
| Належність | Православ'я східного обряду |
| Адреса | Кирилівська вул., 8/6 |
| Епонім | Олена Константинопольська |
| Присвячення | Костянтин Великий, Олена Константинопольська |
  Церква Святих Костянтина та Єлени (Київ) (Україна) | |
 | |
 Церква Святих Костянтина та Єлени у Вікісховищі | |
Частина, що збереглася, має статус пам'ятки архітектури національного значення.[2]
Історія ред.
Історія церкви Святих Костянтина і Єлени на Подолі починається з середини XVII століття, коли гетьман Богдан Хмельницький відібрав землю від Римо-Католицької Церкви. На цьому місці київські міщани збудували дерев'яну церкву, яка в 1726 році згоріла.
1734 року бургомістр Гордій Минцевич збудував на її місці кам'яну церкву, а в 1747—57 роках архітектор Іван Григорович-Барський добудував галерею довкола неї і звів кам'яну дзвіницю. Ці будівлі стали одною з перших, відомих дослідникам робіт цього уславленого київського архітектора. В 1750-х роках він зробив ще одну добудову до церкви.
Сама церква була капітально перебудована в 1865 році.
Триповерхова барокова дзвіниця мала каплицю на другому поверсі, присвячену пам'яті Димитрія Ростовського (Туптала).
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Св. Костянтина і Єлени (Царекостянтинівська) на Подолі зберігаються в ЦДІАК України.[3]
Зруйнування ред.
Більша частина храму знищена в радянські часи. Від усього комплексу будівель церкви Святих Костянтина і Єлени залишилися тільки церква св. Дмитрія роботи Григоровича-Барського, без куполу. В плані це прямокутна будівля, триапсидна, фасади оздоблені пілястрами із вишуканими ліпними коринфськими капітелями.
Оскільки Федір Ернст у своєму описі Подолу 1930 року не згадує церкви Костянтина і Єлени або її дзвіниці, припускають, що ці дві архітектурні пам'ятки були зруйновані перед 1930 роком. Залишки Свято-Дмитріївської каплиці Григоровича-Барського були внесені 1963 року до Українського республіканського реєстру архітектурних пам'яток.
Приміщення храму, що збереглися (без верхніх ярусів, галерей та бань), 1965 року пристосували під спортзал школи № 17, з будівлею якої з'єднали переходом-галереєю.[2]
З 2005 року Дмитрівська церква знову діє як храм Української православної церкви. Розроблено проєкт відбудови.
-
Дмитрівська церква
Примітки ред.
- ↑ Топографічна зйомка Київського міськомунвідділу (1923–1930).
- ↑ а б Димитріївська Церква (Церква Константина та Єлєни, св. Димитрія Ростовського), серед. 18— серед. 19 ст.
- ↑ Св. Костянтина і Єлени (Царекостянтинівська) у Плоській частині. ЦДІАК України. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 25 березня 2019.
Посилання ред.
- Церква св. Дмитрія Ростовського на сайті «Интересный Киев»
- Про історію церкви, починаючи з 1682 р. [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.]