Дача Терентьєва
Дача Терентьєва — заміський маєток (дача) російського купця, промисловця Терентьєва в Євпаторії, Крим. Будинок збудований напочатку ХХ століття і є памяткою архітектури і містобудування місцевого значення.
| Дача Терентьєва | |
|---|---|
|
| |
| 45°10′48″ пн. ш. 33°21′29″ сх. д. / 45.18000° пн. ш. 33.35806° сх. д.Координати: 45°10′48″ пн. ш. 33°21′29″ сх. д. / 45.18000° пн. ш. 33.35806° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Євпаторія |
| Тип | особняк |
| Дата заснування | кінець ХІХ століття |
| Статус | культурна спадщина, санаторій |
  Дача Терентьєва Дача Терентьєва (Україна)  Дача Терентьєва Дача Терентьєва (Росія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Назва і розташування
Власником чималого земельного наділу на узбережжі моря в Євпаторії був російський промисловик, мільйонер Терентьєв. Для відпочинку від торгових справ він обрав курортний берег східного Криму і побудував там, орієнтовно в 1910 році, дачу і з тих пір носить ця будівля назву — дача Терентьєва.
За переказами старожилів та місцевих працівників, існує легенда, що в мільйонера була єдина дочка, але через важкий характер батька, чи то з інших причин, вона утопилася, тоді розчулений Терентьєв побудував на самому краю моря величний палац-дачу, який виглядає свою принцесу[1].
Сама дача розташована на береговому виступі (невеликому мисі), в східній частині Євпаторії в межах Каламітської затоки[2] Чорного моря. Запроектована в тодішньому «дачному масиві», а тепер в санаторній зоні міста (де лише одні санаторії) дача, з півночі, оточена зеленою зоною — муніципальним парком імені Фрунзе. Адреса: 297404, Кримська область, місто Євпаторія, вул. В. Маяковского, 2.
Історія
В Російській імперії було заведено, що вельможі, особливо царі, жалували своїм підлеглим чималі наділи землі, зазвичай, з народом, що там жив. Набільше такій вислузі раді були військові, адже після кожного вдалої військової кампанії імперія обростала землями, які і розподілялися між загарбниками. Так на кримські землі і прийшли, землевласниками, російські графи, царські німці-вислужники та поселенці, кавказькі князі, купецькі роди та попи.
Заснування
Достеменно невідомо коли промисловець Терентьєв вирішив побудувати дачу в Криму і що його на це спонукало. Та за переказами тих часів уже в 1910 році дача була заселена. Дослідники Євпаторії, приглядаючись до архітектурних елементів та стилю, стверджують, що автором-архітектором будівлі був відомий євпаторійський архітектор вірменського походження Павло Якович (Богос Акопович) Сеферов.
|
Найвища з берегових споруд, в три поверхи, з відкритими терасами на море. У стилі споруди є античні мотиви ...[3] |
|
Розквіт маєтку
Одразу ж після відкриття, диковинна білосніжна дача стала місцем паломництва мешканців та гостей міста. Мільйонер Терентьєв мав чимало звязків та стосунок до культурної складової столиць Російської імперії, тож до його маєтку приїздили відомі тогочасні особи. Так в 1912 році тут відпочивав Олексій Толстой[4]. В цей час, неокласична будівля стає візитівкою курорту Євпаторія (чимало поштівок та картин з неї були змальовані і відправлялися в усі кінці імперії).
Курортний комплекс в радянські часи
В складні перипетії Революцій в Росії, розвалу імперії та Громадянської війни різні власники добивалися дачі Терентьєва, аж поки остаточно в Криму не встановилася влада більшовиків. Як наслідок, на початку 20-х років ХХ століття маєток Терентьєва був націоналізований.
Але тривалий час безгосподарчого його використання і пограбунків, негативно відобразилося на самій будівлі. Вона почала занепадати, руйнуватися, тоді місцевих партійні керівники, звернулися до численних трудових колективів Країни Рад взяти під шефство більшість «націоналізованих в буржуїв» дач і маєтків. Таким чином, в 1925 році, харківське заводоуправління відгукнулося на прохання кримчан, із тих пір на території маєтку-дачі почав працювати санаторій «Маяк» Харківського облздороввідділу (в ньому лікували дітей хворих на кістково-суглобовий туберкульоз)[5].
Трьома роками пізніше, цей заклад вже «імені 10-річчя Жовтня», з денним стаціонаром на 100 осіб. А в 1933 році дачу Терентьєва передали під санаторій «імені Червоних партизан» (і лікувалися там дорослі). Але кількома роками по тому, корпуса санаторію передали знову діткам.
Під час 2-ї світової війни санаторій не піддавався якимось суттєвим руйнуванням, ймовірно в ньому також функціонував санаторно-лікувальний заклад.
По війні, не пошкоджений стан будинку сприяв швидкому становленнню санаторію «Пролетар» для дітей та їх батьків, військових. А в 1956 році його об'єднали з санаторієм «Піонер» (сучасне «Орлятко»). З тих пір це був відомий дитячий оздоровчий комлекс[6].
В 60-х роках XX століття було ще кілька реорганізацій та перейменувань, допоки дача Терентьєва і прилеглі будівлі не отримали свою остаточну назву — пансіонат «Золотий берег» в якому лічать важкохворих діток.
Сучасність
Постановою кабінету міністрів Кримської автономної області України, дача Терентьєва відноситься до памяток архітектури та містобудування і охоронняється чинним законодавством. Оскільки уже склалася традиція, що ця будівля уже майже сотню років належала різним курортним закладам, то будівлю не відчуджували до міського майна, а закріпили за відомим санаторієм, який і опікується збереженням, реставрацією й утриманням споруди. Наразі, дача Терентьєва знаходиться на території санаторію «Золотий берег»[7][8].
В приміщенні дачі розташований 2-й корпус лікувального закладу. Тут хворі діти лікують: захворювання верхніх дихальних шляхів і ЛОР — органів ( хронічний бронхіт, хронічні риніти, фарингіти, трахеїти, хронічні гайморити, тонзиліти, сінуіти, аденоїди); хвороби кістково - м'язової та сполучної тканини (артрози, артрити, наслідки переломів, хронічні синовіти, бурсити, остеомієліти; порушення постави, сколіоз); хвороби периферичної нервової системи (радикуліти, стеохондрози, плексити, поліневрити, вегетативні поліневрити, неврити лицьового і трійчастого нервів); захворювання шкіри (нейродерміти, екземи, дерматози, псоріаз); захворювання серцево-судинної системи[9].
Опис
Архітектору Павлові Сеферову надвичайно пощастило, замовником нової будівлі, на березі моря, був відомий столичний мільйонер, купець Терентьєв. Необмежений в фінансах, архітектор зумів втілити свої незбагнені мрії і створити на березі віддаленого курорту один із яскравих зразків євпаторійського модерну, де використані, чимало, елементів класицизму[10]. Асиметричний, ламаний по контурах план і складний силует - ось візитівка незвичайної архітектури Євпаторії.
Будинок
Триповерхова, асиметрична споруда складена з гранених та овальних еркерів, насичена відкритими площадками (у вигляді оглядових майданчиків, балконів та терас) по всьому периметру будівлі. Центральний вхід не з моря, а із західної сторони і на цокольному підвищенню. До входу ведуть помпезні сходи, що розширюються (ще раз так, відносно їх ширини) до низу, по краям сходів стоять балюстради.
Перший поверх припіднятий над поверхнею землі (більше метра), оскільки стоїть на цокольній подушці (цоколь високий і виступає додатковим приміщенням та підвалом). Над другим поверхом виступає третій фронтон, менший за розміром, візуально складений з чотирьох ще менших фронтонів, які прилягають один до одного і зверху (по центру) перекриваються сферичним куполом. Дахівка зроблена з бляхи, як і більшість віконних відкосів та навісів по всьому дому.
Важливим архітектурним елементом стали колони, так, самі фронтони із заходу й зі сходу опираються на дві колони і дві напівколони. Лише південна сторона більше ослаблена - тут стоїть тимпан із декорацією. В кількох місцях середнього ярусу (2 поверху) тимпан з декорацією та іонійські колони з капітеліями.
Архітектурний декор, за визначенням дослідників, має відношення до стилю ампір. У різних деталях та конструкціях часто використовуються декоративні вставки притаманні ампіровій стилістиці: різноманітні медальйони з жіночими (еллінськими) обличчями, маскарони, факели по краях розет, орнаментальні щитки та чимало інших елементів. На рівні першого поверху замковий камінь прямокутних вікон прикрашений зоображенням голови лева[11].
Інші споруди
При згадуванні Дачі Терентьєва більшість дослідників та й пересічних громадян (як сучасників так і в минулому) одразу ж згадували саму будівлю, настільки вони були нею вражені, що про інші споруди, які знаходилися на території відпочинкового маєтку мільйонера не впоминалися. Лише за куцими оповідями сучасники дізнаються, що маєток був, із перших же днів, відгороджений кованим парканом (що на той час в Євпаторії не було прийнятно).
Маєток-дача Терентьєва займала площу до 1,53 гектари, і значну площу займала паркова зона. За сотню років, очевидно, старі насадження не збереглися (далися взнаки війна та числені перебудови і добудови оздоровчих корпусів і відпочинкових майданчиків). Наразі, на території цього парку ростуть: кипариси і кримські сосни, глід і дуб, кедр ліванський і ялівець, гледичиї і платани, а сучасники досадили ще й суничне дерево, хурму, гранат та багато кущових насаджень[12].
Див. також
Примітки
- ↑ ...красива триповерхова будівля з широкими сходами і ошатними перилами. Воно нагадувало мені палац, з якого тікала по сходах Попелюшка, втрачаючи на ходу кришталеву туфельку.Я ходила навколо будівлі, розглядаючи його з усіх боків - терасу, балкони, ліпнину, колони. Стіни будівлі прикрашали ліпні прикраси, схожі на рятувальні круги. Мама розповіла мені, що давним-давно цей особняк належав дуже заможній людині. У цієї людини сталося страшне нещастя — потонула його єдина дочка, і в пам'ять про неї він звелів зобразити на стінах ці рятувальні круги
- ↑ розташовується на невеликому мисі, на самому березі Каламітської затоки
- ↑ Відгук про споруду В. Штіфтар в 1916 році в брошурі «Дачний архітектурний пейзаж Євпаторії»
- ↑ Краєзнавці вважають, що саме на дачі Терентьєва в 1912 році зупинявся письменник Олексій Толстой, який подорожував влітку по Криму
- ↑ Націоналізація маєтку-дачі Терентьєва і перетворення її на знану курортну місцину
- ↑ У ці роки в санаторії «Піонер» лікували дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Зі школярами займалися вчителі, адже діти лежали в санаторії по кілька років. Якщо дитина продовжувала, хворіти до моменту закінчення четвертого класу, її переводили в інший санаторій, де лікувалися діти старші за віком, і там дитина продовжувала лікування та навчання. Діти-пацієнти в санаторії були «лежачі» і «ходячі». Зі споминів очевидця тих літ
- ↑ Санаторій «Золотий берег» і дача Терентьєва
- ↑ Сучасний відпочинок в маєтку Терентьєва
- ↑ Маєток Терентьєва став знаним центром здоров'я для дітей
- ↑ Дача Терентьєва. Поєднує риси модерну і класицизму. З боку моря зовсім мало деталей модерну, але з берега видно характерний напівкруглий ризаліт і типове напівкругле вікно у вежі над ним.
- ↑ Архітектурні особливості дачі Терентьєва
- ↑ «Золотий берег» потопає в зелені парку. Паркова зона санаторію складає 1,53 га., Це невелика площа, але на ній представлені: й усім нам знайомі дерева і чагарники, Й екзотичні види
Джерела
- В. А. Кутайсов, М. В. Кутайсова, «Евпатория: Древний мир, средние века, новое время». «Стилос», 2006
Посилання
- Дача Терентьєва. Сторінки історії (рос.)
- Дача Терентьєва (рос.)
- Дача Терентьєва. Відеоекскурсії «Твоє місто» [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)