Відкрити головне меню
Силует Бетховена
Силует як виражальний засіб у художній фотографії

Силуе́т — узагальнене площинне однотонне зображення постаті або предмета, форма яких окреслюється тільки контуром. Назва походить від прізвища французького міністра фінансів Етьєна де Силуета, який був настільки скупим, що його карикатуру зобразили лише у вигляді затемненого абрису.

Звичайно силует виконується чорною тушшю на білому, витинається з темного паперу й наклеюється на ясне тло (може бути й навпаки). Виражальна скупість силуету вимагає від художника або декоратора пошуку лаконічних, легко зрозумілих форм. При створенні силуету важливими є рівновага площин, поєднання в абрисі різких та плавних контурів. Лаконічність силуету часто використовують при створенні емблем, алегорій, символів тощо.[1] Рідше силует може виступати виражальним засобом у художній фотографії, графіці.

В Україні в техніці силуету працювали: Ю. Нарбут, А. Середа, М. Жук, О. Смутний та інші; в еміграції — X. Зелінська, О. Марищук та інші.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Антонович Є. А., Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич М.Є. Декоративно-прикладне мистецтво. — Львів.: Видавництво «Світ», 1992. — С.258.