Копачівський заказник

гідрологічний заказник в Київській області

Копачівський — гідрологічний заказник місцевого значення Обухівського району Київської області. Заказник створено згідно рішення 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної ради народних депутатів від 10 березня 1994 року. Заказник створений з метою збереження природної заплави на лівому березі ріки Стугна.

Гідрологічний заказник "Копачівський"
50°08′38″ пн. ш. 30°49′58″ сх. д. / 50.14389000002777408° пн. ш. 30.83278000002777830° сх. д. / 50.14389000002777408; 30.83278000002777830Координати: 50°08′38″ пн. ш. 30°49′58″ сх. д. / 50.14389000002777408° пн. ш. 30.83278000002777830° сх. д. / 50.14389000002777408; 30.83278000002777830
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Копачівська сільська рада
Обухівський район
Київська область
Найближче місто Обухів
Площа 227,7 гектар
Засновано 1994
Оператор Копачівська сільська рада
Копачівський заказник. Карта розташування: Київська область
Копачівський заказник
Копачівський заказник (Київська область)
Мапа

CMNS: Копачівський заказник у Вікісховищі

Загальні відомості

Землекористувачем теренів заказника є Копачівська сільська рада, які у незначній мірі зазнали антропогенного впливу.

Площа 227,7 гектар. Ландшафт заплави ріки та її долини є доволі типовим для Київщини. Тут поєднано болотну, лугову, лісову типи рослинності.

Неподалік на ріці Стугна розташований ландшафтний заказник місцевого значення "Стугна", ландшафтний заказник місцевого значення "Копачівські схили". Зафіксовано нецільове використання 10 гектарів земель заказника[1].

Опис

У долині збереглись природні меандри річки Стугна, де плавні частково заросли очеретом та іншою рослинністю на болотистих луках. Схили вздовж русла заросли вільшаником (Alnus).

У заказнику зустрічаються червонокнижні рослини - шафран сітчастий[2] (Crocus reticulatus), сон чорніючий[3] (Pulsatilla pratensis), пальчатокорінник Фукса[4] (Dactylorhiza fuchsii).

На заболочених ділянках заказника поряд з очеретом (Phragmites australis) зустрічається сідач коноплевий (Eupatorium cannabinum), щавель кінський (Rumex confertus), куничник тростиновидний[5] (Calamagrostis arundinaceae), кропива (Urtica dioica), ожина сиза (Rubus caesus), ехіноцистис шипуватий[6] (Echinocystis lobata), зірочник середній (Stellaria media), гірчак чагарниковий (Fallopia convolvulus), горошок мишачий (Vicia cracca), півники болотні (Iris pseudacorus), кострець безостий (Bromopsis inermis), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), звіробій продірявлений (Hypericum perforatum), буркун лікарський (Melilotus officinalis), дягель лікарський (Angelica archangelica), герань болотяна[7] (Geranium palustre), грястиця збірна (Dactylis glomerata), гадючник в'язолистий (Filipendula ulmaria), розхідник плющовидний (Glechoma hederacea), живокіст лікарський (Symphytum officinale), плетуха звичайна (Calystegia sepium), розрив-трава дрібноквіткову (Impatiens parviflora), чистець болотяний (Stachys palustris) та інші.

Терени по периметру заказника займає вторинний деревостан з насаджень берези повислої (Betula pendula), білої акації (Robinia pseudoacacia), вишні (Cerassus sp.), в'язу (Ulmus laevis), чагарників глоду (Crataegus curvicephala), свидини кривано-червоної[8] (Swida sanguinea), бузини чорної (Sambucus nigra). Серед дерев зустрічається хміль (Humulus lupulus), дівочий виноград п’ятилисточковий (Parthenocissus quinquifolia). Трав'яний покрив формують бугила лісова[9], (Anthriscus sylvestris), ториліс японська[10] (Torilis japonica), бодяк польовий[11] (Cirsium arvense), дутень ягідний[12] (Cucubalis baccifer), лопух повстистий[13] (Arctium tomentosum) та яглиця звичайна (Aegopodium podagraria).

Посилання

Примітки