Гайдамацьке болото

Гайдамацьке болото — ландшафтний заказник місцевого значення на теренах Розважівської та Обуховецької сільських рад Іванківського району Київської області. Створений згідно рішення Київської обласної ради від 2 квітня 2009 за № 447-24-V. Ландшафтний заказник створено для збереження типово поліських екосистем у межиріччі Дніпра і Тетерева, захисту популяцій рідкісних видів болотяних рослин, хижих і ратичних видів тварин.

Ландшафтний заказник місцевого значення "Гайдамацьке болото"

50°54′34″ пн. ш. 29°46′28″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Україна Розважів Обуховичі Іванківський район Київська область
Найближче місто	Чорнобиль
Площа	751 га
Засновано	2008
Оператор	ДП „Іванківське лісове господарство”
Гайдамацьке болото (Київська область)
Гайдамацьке болото у Вікісховищі

Загальні відомості

Землекористувачем даної ділянки є Державне підприємство «Іванківське лісове господарство». На час створення найбільший заказник, що був створений на основі наукового обґрунтування НЕЦУ.

Площа заказника 751 гектар у Жеревському лісництві квартали 20, 34, 35 (усі виділи кварталів) та Обухівському лісництві квартали 44, 45, 46, 51, 52, 53, 54, 57, 58, 59, 60 (усі виділи кварталів), що дозволяє забезпечити умови збереження самопідтримування природного комплексу. Заказник розташовано у екологічному коридорі регіонального значення, розташованого вздовж заплави і призаплавних лісів ріки Тетерів. Коридор простягається від від міста Житомир до місця впадіння ріки Тетерів до Київського водосховища. Однією з найважливіших частин коридору є лісовий масив поміж рікою Тетерів та його лівими притоками річками Жерева, Болотна, до якого входить Гайдамацьке болото.

Історія

Назва місцевості походить з ХVIII ст., коли в часи Гайдамаччини загони гайдамак переховувались серед великих болотних масивів від переслідувачів. В час Другої світової війни 1941–1943 років серед боліт переховувались партизанські загони.

Опис

Ландшафтний заказник «Гайдамацьке болото» розташований на територіях віднесених згідно геоботанічного районування до Димерсько-Горностайпольського району Києво-Поліського округу Поліської підпровінції, Східноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. Регіон відзначається значним різноманіттям видів вищих рослин, яких налічується біля 300. Тут поєднуються рослинні угрупування біоценозів соснового, мішаного та листяного лісів.

Флора

У заказнику рослинність зосереджена у двох біотопах — мішаних лісів та боліт.

• Серед лісів збереглись ділянки сосняків вересових (на сухих ґрунтах) (Pinetum caliunosum), кустричникових (Pinelum sphagnosum), бруснично-чорницеві (вологих ґрунтах) (Pinetum туг tiliosum), орляково-конвалієвих (Pinetum pieridiosum), де зосереджена велика популяція конвалії травневої. У дев'яти виділах зосереджено старовікові дубові насадження.

У першому ярусі мішаного сосново-дубового лісу (Pineta silvestris quercetosa roburi) зростає сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), дуб звичайний (Quercus robur L.) і у меншій мірі дуб північний (Quercus rubra) з незначною домішкою грабу (Carpinus betulus L.). У другому ярусі лісів зустрічається клен татарський (Acer tataricum), ясен (Fraxinus), горобина звичайна (Sorbus aucuparia), черешня (Prunus avium), черемха звичайна (Prunus padus), ірга (Amelánchier). З чагарникових найбільш поширеними є чорна (Sambucus nigra L.) і червона бузина (Sambucus racemosa), ліщина звичайна (Corylus avellana L.), свидина криваво-червона, крушина ламка (Frangula alnus Mill.) та жостір проносний (Rhamnus cathartica L.). У травостані лісів зустрічаються рідкісні види. Доволі поширеним є сон широколи́стий (Pulsatilla patens (L.) Mill.), що підлягає захисту згідно Додатку І до Бернської конвенції і запропонований до включення до Червоного списку Київської області, як і лікарська рослина перстач білий (Potentilla alba L.), плаун булавовидний (Lycopodium clavatum L.), конвалія звичайна (Convallaria majalis L.). Сон лучний (Pulsatilla pratensis), плаун колючий (Lycopodium annotinum L.) занесені до Червоної книги України.

• На верхових болотах збереглась майже у первісному стані поліська болотяна флора, що в значній мірі втрачена через меліорацію земель. У сфагнових верхових болотах зустрічаються рідкісні для Київщини сфагнові мохи (Sphágnum), росички (Digitária), популяції бобівник трилистий (Menyanthes trifoliata L.), образки болотяні (calla palustris L.), теліптеріс болотяний (Thelýpteris palústris), рекомендовані для внесення до Червоного списку Київської області. Верба чорнична (Salix myrtilloides) внесена до Червоної книги України. На плесах боліт можна віднайти популяції трьох видів комахоїдних рослин з роду пухирникових, рекомендованих для внесення до Червоного списку Київської області. Ділянки чорної вільхи (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) з трав'яним покривом з гравілату річкового (Geum rivale L.), гадючника в'язолистого (Filipendula ulmaria (L.) Maxim.) трапляються по периметру боліт. Поряд трапляються ділянки неморальної флори, надаючи особливої цінності зональній екосистемі. Серед грабових насаджень поширені неморальні види копитняк (Asarum), переліска багаторічна (Mercurialis perennis), анемона дібровна (Anemone nemorosa), що рекомендована до включення в Червоний список Київської області, та інші. Єдину на Київщині популяцію з 20 генеративних екземлярів рідкісної червонокнижної орхідеї — пальчатокорінника Фукса(Dactylorhiza fuchsii), виявлено у ділянці березово-грабового лісу.

Недостатньо вивчені різноманітні нижчі рослини заказника — водоростей, грибів, лишайників та мохів.

Фауна

Серед значної кількості комах у заказнику до Червоної книги України занесені махаон (Papilio machaon), жук-олень (Lucanus cervus), вусач дубовий великий західний (Cerambyx cerdo Linnaeus, 1758), вусач пахучий мускусний (Aromia moschata Linnaeus, 1758), бражник дубовий (Marumba quercus), ведмедиця Гера (Callimorpha hera (L., 1767)), ведмедиця-господиня (Callimorpha dominula).

У заказнику можна віднайти 10 видів амфібій і 6 плазунів, що характерні для болотистих комплексів. Згідно Додатку ІІ Бернської конвенції захисту підлягають прудка ящірка ((Lacerta agilis), болотна черепаха (Emys orbicularis), веретільниця (Anguis) та жаба трав'яна (Rana temporaria), а змія мідянка звичайна (Coronella austriaca) занесена до Червоної книги України.

У заказнику присутнє типове для біотипів мішаних лісів різноманіття птахів з родини горобиних (Passeriformes) — низка видів дроздів (Turdidae), синиці велика (Parus major), чубата (Lophophanes cristatus), блакитна (Parus caeruleus) та довгохвоста (Aegithalos caudatus), повзикові (Sittidae), вівчарики (Phylloscopus), крутиголовка (Jynx torquilla), Сойка (Garrulus glandarius). Зустрічається сім видів дятлів (Dendrocopos), зокрема чорний дятел (Dryocopus martius). Згідно Бернської конвенції охороняються денні і нічні хижі птахи — сови (Strigiformes) сіра (Strix aluco), вухата (Asio otus), болотяна (Asio flammeus), сич хатній (Athene noctua), яструб великий (Accipiter gentilis), чеглок (Falco subbuteo). Періодично сюди залітають червонокнижні підорлик малий (Aquila pomarina), змієїд (Circaetus gallicus), Шуліка рудий (Milvus milvus). Найбільшу цінність становлять місця гніздування рідких чорного лелеки (Ciconia nigra) і орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla).

З ссавців тут зустрічаються шість видів рідких кажанів (Microchiroptera), з яких вечірниця мала (Nyctalus leisleri) і нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boie, 1825) занесені до Червоної книги України. Поширені мишовидні гризуни (Glires), заєць сірий (Lepus europaeus), бобер (Castor), ласиця (Mustela ex grex nivalis), вовчок сірий (Glis glis) (Linnaeus, 1766) та соня лісова (Dryomys nitedula), бурозубка середня (Sorex araneus), вивірка звичайна (Sciurus vulgaris), їжак білочеревий (Erinaceus roumanicus), червонокнижна норка європейська (Mustela lutreola), борсук європейський (Meles meles), видра річкова (Lutra lutra). Присутня природна популяція вовка (Canis lupus L.), інколи зустрічається червонокнижна рись звичайна (Lynx lynx L.). Найбільш поширеними є шляхетний олень (Cervus elaphus), сарна європейська (Capreolus capreolus (Linnaeus, 1758)), свиня дика (Sus scrofa), лось звичайний (Alces alces), якого запропоновано внести до Червоної книги України.

Джерела

• Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — Київ: Наук. думка, 1977
• * В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. «Дикорастущие полезные растения Украины». Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — (рос.)

Посилання

• Створено заказник «Гайдамацьке болото»
• Гайдамацьке болото, Іванківський район, Київська обл
• Лісовий заказник місцевого значення «Гайдамацьке болото»
• Карта — Гайдамацьке болото