Черешня
Чере́шня (Prunus avium) — рослина роду слива (Prunus) родини розових (Rosaceae).
| Черешня | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Слива (рід) (Prunus) |
| Підрід: | Вишня (підрід) (Prunus subg. Cerasus) |
| Section: | P. sect. Cerasus |
| Вид: | Черешня (P. avium)
|
| Біноміальна назва | |
| Prunus avium | |
| |
| ареал виду | |
| Синоніми | |
|
Cerasus avium (L.) Moench | |
 Вікісховище: Prunus avium
| |
Ботанічний описРедагувати
Листя коротко загострене, еліптично-яйцеподібне, пилчасте, злегка зморщене; черешки з двома залозками в основі платівки, довжиною до 16 см.
Білі квіти у суцвітті. Чашолистків та пелюстків по п'яти, тичинок — багато, маточка одна. Черешня - типова перехреснозапильна культура, тому для якісного врожаю потрібно поруч садити кілька різних сортів і забезпечувати їх комахами-запилювачами: бджолами. Цвіте у квітні — травні, за сприятливих погодних умов може бути гарним медоносом для весняного розвитку бджолиних сімей. Медопродуктивність садів становить до 30 кг/га.[1]
Плід — солодка, куляста або злегка серцеподібна чорна, жовта або червона кістянка, у дикорослих дрібніша, ніж у культурних, до 2.5 см в діаметрі. Плоди черешні мають до 17 % цукру та до 1,1 % органічних кислот. Коренева система частіш за все горизонтальна, але за сприятливих умовах можуть виникнути вертикальні корені. Цвіте черешня в кінці березня ― початку квітня, плодоносить з другої половини травня.
ПоширенняРедагувати
Черешня дико росте серед іншого в Україні, в Молдові, на Кавказі. Культивують черешню у всіх частинах світу; в Україні найбільше поширена в південній і центральній частині, у Степу та в південно-західній частині Лісостепу. Особливо поширена черешня на піщаних ґрунтах Мелітопільщини.
В Україні розповсюджені сорти: Скороспілка, Гедельфінгер, Біґаро Дайбера, Одеська чорна, Наполеон, Рожева тощо.
ШкідникиРедагувати
Шкідниками черешні є вишнева муха та вишнева попелиця які можуть завдавати значної шкоди пагону та плодам.
ГалереяРедагувати
 Загальний вигляд |
 Листя |
 Квітки |
 Плоди |
 Черешня здавна є символом Мелітополя. На фото - світлова інсталяція у центрі міста |
Див. такожРедагувати
ДжерелаРедагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
ПосиланняРедагувати
- Черешня // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 466. — ISBN 5-88500-055-7.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 473.
|
Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |