Відкрити головне меню

Ботанічний описРедагувати

Листя коротко загострені, еліптичні-яйцеподібні, пильчаті, злегка зморщені; черешки з двома залозками в основі платівки, довжиною до 16см.

Білі квіти у суцвітті. Чашолистків та пелюстків по п'яти, тичинок — багато, маточка одна. Черешня - типова перехреснозапильна культура, тому для якісного врожаю потрібно поруч садити кілька різних сортів і забезпечувати їх комахами-запилювачами: бджолами. Цвіте в квітні - травні, і за сприятливих погодних умов може бути гарним медоносом для весняного розвитку бджолиних сімей. Медопродуктивність садів становить до 30 кг/га.[1]

Плід — солодка, куляста або злегка серцеподібна чорна, жовта або червона кістянка, у дикорослих дрібніша, ніж у культурних, до 2.5 см в діаметрі. Плоди черешні мають до 17% цукру та до 1,1% органічних кислот. Коренева система частіш за все горзизонтальна, але за сприятливих умовах можуть виникнути вертикальні корені. Цвіте черешня в кінці березня ― початку квітня, плодоносить з другої половини травня.

ПоширенняРедагувати

Черешня дико росте серед іншого в Україні, в Молдавії, на Кавказі. Культивують черешню у всіх частинах світу; в Україні найбільше поширена в південній і центральній частині, в Степу та в південно-західній частині Лісостепу. Особливо поширені черешня на піщаних ґрунтах Мелітопільщини.

В Україні розповсюджені сорти: Скороспілка, Гедельфінгер, Біґаро Дайбера, Одеська чорна, Наполеон, Рожева тощо.

ШкідникиРедагувати

Шкідниками черешні є Вишнева муха та Вишнева попелиця які можуть завдавати значної шкоди пагону та плодам.

ГалереяРедагувати

Загальний вигляд

Листя

Квітки

Плоди

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 473.