Берестовий ентомологічний заказник

ентомологічний заказник в Харківській області
Версія від 10:20, 16 травня 2015, створена Leh Palych (обговорення | внесок) (зовнішні посилання)

Ентомологічний заказник «Берестовий» — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ентомологічний заказник місцевого значення.

Ентомологічний заказник «Берестовий»
49°07′40″ пн. ш. 36°33′55″ сх. д. / 49.12778000002777645° пн. ш. 36.56528000002777645° сх. д. / 49.12778000002777645; 36.56528000002777645Координати: 49°07′40″ пн. ш. 36°33′55″ сх. д. / 49.12778000002777645° пн. ш. 36.56528000002777645° сх. д. / 49.12778000002777645; 36.56528000002777645
Країна  Україна
Розташування с. Привілля,
Лозівський район,
Харківська область
Україна Україна
Найближче місто Лозова, Харківська область
Площа 3,0 га
Засновано 1984
Оператор Надеждівська сільська рада
Берестовий ентомологічний заказник. Карта розташування: Харківська область
Берестовий ентомологічний заказник
Берестовий ентомологічний заказник (Харківська область)
Мапа

Розташований біля сел Привілля та Надеждівка Лозівського району.

Загальна площа — 3,0 га.

Заказник утворений рішенням № 562 Харківського обласного виконкому від 3 грудня 1984 року[1].

Відповідальний за охорону — Надеждівська сільська рада.

Опис

Заказник розташований на південному заході від села Привілля, на схилах і дні яружно-балкової системи.

Положення в системі природно-ландшафтного районування — лесові сильно розчленовані схили височин і височинні рівнини з чорноземами звичайними малогумусними, ярами та балками, врізаними до кристалічних порід[2].

Ґрунти — чорноземи.

Категорія земель — землі сільськогосподарського призначення — пасовища.

Флора

Рослинність представлена справжніми і лучними степами, а також водно-болотними угрупуваннями. Найбільшу цінність мають рідкісні степові рослинні угрупування, занесені до Зеленої книги України, рідкісні, зникаючі та лікарські види рослин.

Види, що занесені до Червоної книги України: ковила волосиста (Stipa capillata), ковила найкрасивіша (Stipa pulcherrima), ковила Лессінга (Stipa lessingiana).

Види, що занесені до Червоного списку Харківської області: анемона лісова (Anemone sylvestris), астрагал пухнастоквітковий (Astragalus pubiflorus), барвінок трав'янистий (Vinca herbacea), вечорниці сумні (Hesperis tristis), гоніолімон татарський (Goniolimon tataricum), горицвіт волзький (Adonis wolgensis), ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia), мигдаль степовий (бобчук) (Amygdalus nana), півники солелюбні (Iris halophila).

Види цінних лікарських рослин: болиголов плямистий (Conium maculatum), деревій майже звичайний (Achillea submillefolium Klok. et Krytzka), звіробій звичайний (Hypericum perforatum), ожина сиза (Rubus caesius), собача кропива п'ятилопатева (Leonurus quinquelobatus), суниця зелена (Fragaria viridis), фіалка запашна (Viola odorata), цмин пісковий (Helichrysum arenarium), чебрець Маршаллів (Thymus marschallianus), шипшина щитконосна (Rosa corymbifera).

Рідкісні рослинні угрупування, занесені до Зеленої книги України — формації мигдалю низького (Amygdaleta nanae), ковили Лессінга, ковили волосистої, ковили найкрасивішої.

Рідкісні угрупування Харківської області — формація кринітарії волохатої (Crinitarieta villosae).

Фауна

Фауна заказника налічує понад 120 видів[2].

У заказнику зберігся комплекс рідкісних видів степових комах, трофічно і топічно пов'язаний з цілинними рослинними асоціаціями.

Ентомологічна фауна представлена поодинокими бджолами (галікти, андрени, евцери, дазиподи, мелітта), джмелями, осами, наїзниками, метеликами.

Види тварин, що занесені до Європейського червоного списку: дибка степова (Saga pedo), мурашиний лев звичайний (Myrmeleon formicarius).

Види тварин, що занесені до Червоної книги України: стафілін волохатий (Emus hirtus), вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre), дибка степова (Saga pedo), махаон (Papilio machaon), совка сокиркова (Periphanes delfinii), джміль вірменський (Bombus armeniacus), підорлик великий (Aquila clanga).

Види комах, які ще донедавна були у Червоній книзі України, але вилучені з неї у 2009 році, бо їх популяції були відновлені до безпечного рівня[3]: сколія степова (Scolia hirta), рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus).

Види тварин, що занесені до Червоного списку Харківської області: богомол звичайний (Mantis religiosa), кобилка степова (Euchorthippus pulvinatus), карапузик степовий (Pachylister inaequalis), чорнотілка азіда (Asida lutosa), тімарха підмаренникова (Timarcha coriaria), жовтянка степова (Colias erate), бджола-номія різнонога (Nomia diversipes), меліта заяча (Melitta leporina), тахіна велика (Tachina grossa), куріпка сіра (Perdix perdix), жайворонок степовий (Melanocorypha calandra).

Заповідний режим

Мета створення заказника[4]:

  • збереження та відновлення чисельності видів ентомофауни — представників степу, занесених до Європейського Червоного та обласного списків;
  • збереження рослинності справжніх та лучних степів, водно-болотних рослинних угрупувань, які занесені до Зеленої книги України, лікарських видів рослин;
  • підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища;

На території забороняється[1][4]:

  • проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
  • самочинна зміна меж, зміна охоронного режиму;
  • знищення та зміна видового складу рослин, тварин, комах;
  • геологорозвідувальні роботи, розорювання земель, будь-яке порушення ґрунтового покриву, видобування корисних копалин, будівництво, забруднення території;
  • меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть привести до зміни гідрологічного режиму території заказника;
  • заготівля лікарських рослин та технічної сировини;
  • збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів і плодів;
  • використання хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;
  • зберігання на території заказника (та в 2-х кілометровій зоні навкруги) всіх видів пестицидів та агрохімікатів;
  • організація місць відпочинку, розведення вогнищ;
  • відвідування території заказника в період розмноження тварин і вигодівлі молоді (з травня до липня);
  • прохід та проїзд автотранспорту через територію заказника поза межами доріг, стежок.
  • інші види робіт, що можуть привести до порушення природних зв'язків та природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності природного комплексу заказника.

Дозволяється на території заказника[4]:

  • систематичні спостереження за станом природного комплексу;
  • проведення комплексних досліджень;
  • проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Література

Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с.

Примітки

  1. а б Ентомологічний заказник «Берестовий». Охоронне зобов’язання.
  2. а б Державний кадастр Природно-заповідного фонду України. Тимчасова картка первинного обліку (PDF). Ентомологічний заказник «Берестовий»
  3. Перелік видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313
  4. а б в Положення про ентомологічний заказник місцевого значення «Берестовий» (PDF).

Посилання