Болиголов плямистий

вид рослин

Обережно! Отруйна рослина.Болиголо́в плями́стий (Conium maculatum) — отруйна рослина роду болиголов. Може також використовуватися як лікарська рослина.

Болиголов плямистий
Conium.jpg
Conium maculatum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Рід: Болиголов (Conium)
Вид:
C. maculatum
Біноміальна назва
Conium maculatum
L., 1753
Conium maculatum

Народні назвиРедагувати

Блекіт, буглав, бугила, дегтярка, свиняча вош, свистульник, свистуля, сикавка, болиголова.

Морфологічна характеристикаРедагувати

Дворічна трав'яниста рослина. На першому році надземна частина болиголова складається тільки з пучків прикореневих листків. Стебло гіллясте, борозенчасте, цілком голе, виростає на другий рік, буває заввишки понад 3 м. Листки голі, перисті, на довгих черешках, з невеликими піхвами; листочки яйцевидно-овальні, розсічені. Квітки білі. Цвіте в травні — вересні. Медовий запах квіток приваблює бджіл, але нектар і пилок отруйні для них. Через отруйність рослини її рекомендується знищувати.[1]

Екологічна приуроченістьРедагувати

Росте як бур'ян у садах, на городах, по чагарниках, біля шляхів.

Болиголов у легендахРедагувати

Раніше траву болиголова використовували для отруєння засуджених. Згідно з даними грецького філософа Платона, Сократ був отруєний болиголовом.

Медичне застосуванняРедагувати

З лікувальною метою використовується трава (лат. Herba conii maculati). Вона містить в собі алкалоїди: коніїн, 7-коніцеїн, конгідрин, псевдоконгідрин, н-метилконіїн. Найважливіший з них коніїн.

Трава болиголова застосовується як болезаспокійливий і протисудомний засіб при лікуванні[2][неавторитетне джерело]:

  • раку,
  • фіброми матки,
  • епілепсії,
  • мігрені,
  • коклюшу,
  • аденоми,
  • кістозу,
  • полікістозу,
  • мастопатії.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 50. 
  2. Медичне застосування болиголов. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати