Гора Ак-Кая

Гора Ак-Кая чи Біла Скеля — комплексна пам'ятка природи загальнонаціонального значення, що розміщена на теренах Білогорському районі АР Крим в долині ріки Біюк-Карасу. Статус надано згідно Постанови Кабінету міністрів УРСР від 30 березня 1981 року шляхом реорганізації пам'ятки природи місцевого значення, затвердженої 1969 року.

Гора Ак-Кая

45°05′53″ пн. ш. 34°37′59″ сх. д.
Країна	Росія  Україна
Розташування	Україна Білогорський район АР Крим
Найближче місто	Білогірськ
Площа	30 га
Засновано	1981
Оператор	КГЗ ім. Суворова
Статус:	Державний реєстр нерухомих пам'яток України і об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Гора Ак-Кая (Автономна Республіка Крим)
Гора Ак-Кая у Вікісховищі

Загальні відомості

Землекористувачем виступає КГЗ ім. Суворова. Ак-Кая розміщена на протилежній стороні ріки від села Біла Скеля (крим. Aqqaya) Вишенської сільської ради.

Площа пам'ятки природи 30 гектар. Гора розміщена на висоті 325 м н р.м., а перепад висот поміж вершиною і основою гори становить біля 100 м. З північної сторони гора полого знижується до рівнини. Відстань до Білогірська 5 км.

Характеристика

Гора Ак-Кая утворилась внаслідок розмиву порід одного з хребтів Зовнішнього пасма Кримських гір рікою Біюк-Карасу і наступною вітровою ерозією стін утвореного каньйону. Прямовисна стіна розміщена з південної і західної сторін гори. На ній добре проглядаються шари вапнякових порід, що утворились у пізньокрейдяний і палеогенний періоди, приблизно за останні 70 млн. років. У шарах вапняку збереглись залишки викопних тварин, переважно молюсків. На вершині плато у шарі глини доволі часто зустрічаються залишки риб, ссавців — тюленів, китів. Наприкінці 1970-х років у кар'єрі на плато Ак-Кая було віднайдено окаменілий скелет 8-метрового кита, який не був збережений. У верхній частині виступу внаслідок ерозії виникли тріщини, гроти, ніші, вежоподібні виступи. Досліджено більше 50 карстових порожнин. Най більшими є гроти Великий Ак-Кая і меньший в основі гори, де на стінах Великого віднайшли 1945/46 сарматські петрогліфи, починаючи з ІІІ ст. до н. е. Сьогодні вони закриті численими автографами туристів. Каплевидний грот Алтин-Тешик (Золота дірка) розміщений на значній висоті (52 м від основи, 42 м від плато). За легендами тут зберігались значні скарби. Вперше був досліджений спелеологами на початку 1960-х років на всю глибину 20 метрів.

В основі стіни утворився крутий мергелевий насип з падаючих уламків гори, продуктів ерозії. Внаслідок дії природніх факторів гора поступово відступає. На насипі ростуть ендеміки — румія критмолиста, сонцецвіт Стевена (Helianthemum Adans), еспарцет Палласа (Hedysarum pallasii Willd.), чабер кримський (Satureja taurica), чебрець Дзевановського (Thymus), вероника кримська (Veronica orientalis), житняк понтійский (Agropyron ponticum), ковила камнелюбна (Stipa lithophila). Декотрі з них занесені до Червоної книги України. З переходом Криму під владу Російської імперії наприкінці XVIII ст. почали вирубування дубових лісів. Із вирубаного лісу біля Ак-Кая у заплаві ріки Біюк-Курасу залишився 800-річний дуб черешчатий (Quercus robur L.), званий раніше «Чотири брата» від його чотирьох стовбурів, оголошений 1997 пам'яткою природи.

Історія

Біля гори у Червоній балці археологами було виявлено 17 стоянок давніх людей, зокрема вперше залишки неандертальця (100 000-40 000 років). У печерах віднайдено стоянки давніх мисливців з біля 5.000 кремнієвими наконечниками стріл, ножами, кістьми тварин. Мисливці заганяли тварин на обрив гори, звідкі ті стрибали донизу. Віднайдено залишки тварин, що населяли Крим — мамута (Mammuthus), печерного ведмедя (Ursus spelaeus Rosenmüller, 1794), великорогого оленя (Megaloceros giganteus), оленя (Cervus elaphus), сайгака (Saiga tatarica), тура (Bos primigenius), коня дикого (Equus caballus ferrus) та інших.

За легендою у Кримському ханстві з гори скидали злочиців. Під дубом «Чотири брати» О. В. Суворов начебто вів перемовини з ханами перед битвою 1777 року. У 1783 на плато гори князь Г. О. Потьомкін приймав присягу кримських беїв, мурз на вірність після анексії ханства Російською імперією. Гора Ак-Кая була тлом для декількох художніх фільмів доби СРСР.

Джерела

• Ена Ал., Ена А. Куэсты Крымского Предгорья: Научно-популярный очерк-путеводитель. — Симферополь: Н. Орiанда, 2010.
• Исиков В. П., Литвинов П. А., Литвинова Г. Б. Атлас достопримечательностей Крыма. — Судак: СТАЛКЕР, 2008.
• Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. Краткий географический словарь Крыма. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2009.

Посилання

• Ак-Кая (Белая Скала), карта(рос.)
• Белая скала/Ак-Кая (рос.)
• Белая скала (рос.)