Біла Скеля (село)

село в Білогірському районі Криму

Бі́ла Ске́ля (до 1948 року — Ак-Кая[1], крим. Aqqaya) — село в Україні, у Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Вишенській сільській раді. Населення — 731 чоловік за результатами перепису 2001 року.

село Біла Скеля
На фоні скелі Ак-Кая
На фоні скелі Ак-Кая
На фоні скелі Ак-Кая
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Білогірський район
Рада Вишенська сільська рада
Облікова картка Біла Скеля 
Основні дані
Населення 731
Поштовий індекс 97614
Телефонний код +380 6559
Географічні дані
Географічні координати 45°05′39″ пн. ш. 34°37′12″ сх. д. / 45.09417° пн. ш. 34.62000° сх. д. / 45.09417; 34.62000Координати: 45°05′39″ пн. ш. 34°37′12″ сх. д. / 45.09417° пн. ш. 34.62000° сх. д. / 45.09417; 34.62000
Місцева влада
Адреса ради 97613, Автономна Республіка Крим, Білогірський район, с. Вишенне, вул. Шкільна, 6а
Карта
Біла Скеля. Карта розташування: Україна
Біла Скеля
Біла Скеля
Біла Скеля. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Біла Скеля
Біла Скеля
Мапа
Мапа

CMNS: Біла Скеля у Вікісховищі

Географія ред.

Село Біла Скеля знаходиться в центрі району. Розташоване на північній околиці Внутрішнього пасма Кримських гір, у долині Біюк-Карасу на лівому березі річки, висота центру села над рівнем моря 158 м. Село лежить за 1 км нижче по долині від Яблучного і за 2,5 км від райцентру. На протилежному березі Біюк-Карасу височить — Біла скеля — комплексний пам'ятник природи з 1981 року. Висота над рівнем моря — 158 м.

Історія ред.

Поблизу Білої Скелі знайдено залишки скіфських поселень і кургани, а також печеру з нанесеними на склепіннях сарматськими знаками.[2]

Перша документальна згадка про село зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Ак-Кая (записано Кая) входила в Карасьбазарський кадилик Карасьбазарского каймакамства[3]. Після приєднання Криму до Російської імперії 8 лютого 1784 року, село була приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернии[4], Ак-Кая була включена до складу Табулдинської волості Сімферопольського повіту. За даними Відомості про всі селища, у Сімферопольському повіті … 1805 року в селі Ак-Кая числилося 24 двори і 111 жителів, виключно кримських татар[5].

На військово-топографічній карті 1817 року є село Аккая з 22 дворами[6]. Після реформи волосного поділу 1829 року поселення Аккая, згідно «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829 р» , віднесли до Айтуганської волості (перетвореної з Табулдинської)[7]. На карті 1842 року в селі Ак-Кая позначений 21 двір[8].

В 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, поселення приписали до Зуйської волості.

 

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року[9] була скасована волосна система і, згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року Ак-Кая була центром скасованої до 1940 року[10] сільради в Карасубазарському районі[11].

У 1944 році, після звільнення Криму від нацистів, згідно з Постановою Державного комітету оборони (СРСР) № 5859 від 11 травня 1944 року, 18 травня кримські татари з Ак-Каї були депортовані в Середню Азію[12], а 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму», по якому в район з Курської і Тамбовської областей РРФСР в район пререселялісь 8100 сімей колгоспників[13]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Ак-Каю перейменували в Білу Скелю[14].

Примітки ред.

  1. Указ Президії ВР РРФСР від 18 травня 1948 року № 745/3 «Про перейменування населених пунктів Кримської області» (рос.)
  2. Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
  3. Камеральное Опис Криму л. А. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 16 жовтня 2014.
  4. Крим 1783–1998 рр., Стор. 124. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2014.
  5. ІТУАК, т. 26, стор.91. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 27 листопада 2016.
  6. Карта 1817 Крим, південний схід. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 червня 2022.
  7. Крим 1783–1998 рр., Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 стр. 126. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2014.
  8. /c/c2/Крим_1842_г_Восток.jpg «Топографічна карта півострова Крим, л. V, .С'ёмка полковн. Бетева і Подолка. Оберга. 1842». Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 16 жовтня 2014.
  9. Історія міст і сіл. Том Крим, стор. 521. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 16 жовтня 2014.
  10. РРФСР — 1940 р. стор 389. Архів оригіналу за 16 жовтня 2011. Процитовано 27 листопада 2016.
  11. Крим 1783—1998 рр., стр. 331. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2014.
  12. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  13. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ОБОРОНИ. ПОСТАНОВА № ГОКО-6372с. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 16 жовтня 2014.
  14. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області