Петро́гліфи (наскельні зображення) — висічені зображення на кам'яній основі (грец. πέτρος — камінь і грец. γλυφή — різьблення), що є важливим історичним джерелом.

«Газетний камінь», штат Юта, США

Однозначного визначення петрогліфів не існує. Під визначення цього терміна підпадають як первісні печерні наскельні тесані малюнки, так і пізніші, наприклад, на спеціально встановлених каменях, мегалітах чи «диких» скелях. Традиційно так називають всі зображення на камені з найдавніших часів (палеоліту) аж до середньовіччя, за винятком тих, в яких, імовірно, наявна добре розроблена система знаків.

Петрогліфи, вік яких оцінюється у 20 000 років, класифікуються як пам'ятки, що охороняються, і вносяться до попереднього списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Петрогліфи зустрічаються по всьому світу і часто асоціюються з доісторичними народами.[1]

Вагомий внесок у вивчення петрогліфів Казахстану та Середньої Азії зробив П. І. Мариковський.

Зображення

ред.
 
Петрогліфи в експозиції Національного музею Карелії

Наскельні малюнки можуть мати різну тематику — ритуальну, меморіальну, знакову з усіма можливими варіаціями.

Петрогліфи відомі практично скрізь, де є каміння й жили люди. Серед типових зображень — тварини, житло, човни з веслярами, сцени полювання, а також календарні системи. Петрогліфи здебільшого мали магічний характер для представників культур, які їх створювали.

Петрогліфи Кам'яної могили

ред.

В Україні найдавнішими вважаються петрогліфи Кам'яної могили, що на Запоріжжі.

Див. також

ред.

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.
  1. World Heritage List – Petroglyphs. whc.unesco.org (англ.). UNESCO. Процитовано 10 липня 2024.