Солоне Озеро (станція)
Соло́не Озе́ро (до 1952 — Таганаш, крим. Toğanaş) — проміжна залізнична станція Кримської дирекції Придніпровської залізниці[1]. З 2014 року контролюється російським підприємством «Кримська залізниця».
| Станція Солоне Озеро
Федорівка — Джанкой | |
|---|---|
 Вокзал станції Таганаш (1910) | |
| 45°53′02″ пн. ш. 34°26′57″ сх. д. / 45.8840229° пн. ш. 34.4491657° сх. д. | |
| Рік відкриття | 1874 (151 рік) |
| Попередня назва | Таганаш (до 1952) |
| Тип | проміжна |
| Колій | 5 |
| Платформ | 2 |
| Тип платформ(и) | бічна та острівна |
| Форма платформи | пряма |
| Відстань до Києва, км | 902 |
| Відстань до Новоолексіївки, км | 61 |
| Відстань до Джанкоя, км | 20 |
| Відстань до Сімферополя, км | 111 |
| Код станції | 475212 ? |
| Код «Експрес-3» | 2210824 ? |
| Послуги |   
|
| |
| Солоне Озеро на Вікісховищі | |
| Дільниця Новоолексіївка — Джанкой | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розташована в селі Солоне Озеро Джанкойського району на півночі Автономної Республіки Крим на лінії Федорівка — Джанкой.
На вокзалі станції є зала очікування, каси продажу квитків приміського та далекого сполучення, багажне відділення.
Історія
ред.1874 року виникла станція під назвою Таганаш в ході будівництва Лозово-Севастопольської залізниці на лінії Мелітополь — Джанкой. З введенням в експлуатацію залізниці були побудовані залізнична казарма і водокачка. Станом на 1889 рік діяли паровозне депо, дистанція колії, вагоноремонтний пункт, залізничні майстерні, шпалопросочувальний завод. Тоді станція Таганаш була найбільшою лінійною станцією Криму.
У 1892 році, після запуску лінії Джанкой — Феодосія, вузловою стає станція Джанкой і до 1898 року залізничне господарство станції Таганаш було переведено до Джанкоя. Згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії на 1900 рік», на станції Таганаш здійснювали зупинки пасажирські поїзди з Севастополя: швидкий № 5 з вагонами 1-го і 2-го класу (стоянка 2 хвилини) і поштовий № 3 з вагонами 1, 2, 3-го класів (стоянка 10 хвилин). Станом на 1915 рік, за даними Статистичного довідника Таврійської губернії, на станції Таганаш Богемської волості Перекопського повіту налічувалося 11 дворів з населенням в кількості 103 чоловік приписних жителів[2].
1952 року станція перейменована на сучасну назву — Солоне Озеро. Названа по розташуванню на південному березі озера Сиваш.
1970 року електрифікована постійним струмом (= 3 кВ) в складі ділянки Мелітополь — Сімферополь[3].
Пасажирське сполучення
ред.До окупації Криму Росією на станції зупинялися електропоїзди сполученням Сімферополь — Новоолексіївка, в літній період станція була кінцевою зупинкою електропоїзда Сімферополь — Солоне Озеро.
До 31 березня 2014 року приміські електропоїзди прямували до станції Новоолексіївка. Частина електропоїздів після прибуття до Новоолексіївки курсували до станції Мелітополь, а під час курортного сезону курсувало близько 8 пар на добу. З 1 квітня 2014 року станція є кінцевою зупинкою електропоїздів сполученням Сімферополь — Солоне Озеро (4 пари). Приміське сполучення через озеро Сиваш припинене через встановлення Росією державного кордону.
Примітки
ред.- ↑ Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії, 1915 рік
- ↑ Історія електрифікації залізниць (1969—1970) [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
ред.- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025)
(рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.] - Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
