Мамут (станція)

залізнична станція Кримської дирекції Придніпровської залізниці

Мамут — проміжна позакласна залізнична станція Кримської дирекції Придніпровської залізниці на електрифікованій лінії Федорівка — Джанкой між зупинними пунктами 1361 км та 1367 км. Розташована в селі Вітвисте та біля колишнього села Глинне Джанкойського району Автономної Республіки Крим, яке до депортації кримських татар мало назву Мамут.

Станція Мамут

Федорівка — Джанкой
Придніпровська залізниця
Кримська дирекція
с. Вітвисте


Вигляд на станцію Мамут
45°47′41″ пн. ш. 34°25′33″ сх. д. / 45.79472° пн. ш. 34.42583° сх. д. / 45.79472; 34.42583Координати: 45°47′41″ пн. ш. 34°25′33″ сх. д. / 45.79472° пн. ш. 34.42583° сх. д. / 45.79472; 34.42583
Рік відкриття 1897 (127 років)
Попередня назва Дюрмень (18971910)
Тип проміжна
Колій 5
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 913
Відстань до Джанкоя, км 9
Відстань до Солоного Озера, км 11
Код станції 475212 ?
Код «Експрес-3» 2210824 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Мапа
Мамут. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Мамут
Мамут
Мамут на Вікісховищі

На вокзалі станції є зал чекання, каси продажу квитків приміського сполучення.

Історія ред.

Станція відкрита у 1897 році під час будівництва Лозово-Севастопольської залізниці в складі лінії Мелітополь — Джанкой. 1910 року станція перейменована на сучасну назву, до цього часу станція мала назву — Дюрмень.

Згідно «Памятной книжке Таврической губернии на 1900 год» (рос.), на платформі Дюрмень здійснювали однохвилинну зупинку Севастопольський поштовий поїзд № 3 та товарно-пасажирський № 7, до складу якого входили вагони 1-3-х класів[1]. Час перейменування в Мамут досі точно не встановлено: на кілометровій карті Генерального штабу Червоної армії 1941 року, в якій за основу, були взяті топографічні карти Криму масштабу 1:84000 1920 року і 1:21000 1912 року, станція підписана, як Дюрмень[2], а, відповідно зі списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, на роз'їзді Мамут (821-й км) Таганашської сільської ради Джанкойського району, значилося 4 двори, неселянське населення становило 13 осіб[3], й на двокілометрівці РККА 1942 року зупинний пункт теж Мамут[4].

Остання назва дана по селу Глинне, що раніше існувало та мало до депортації кримських татар назву Мамут.

Станція електрифікована 1970 року постійним струмом (=3 кВ) в складі дільниці Мелітополь — Сімферополь[5].

До окупації Криму Російською Федерацією на станції зупинялися приміські електропоїзди сполученням Сімферополь — Новоолексіївка / Мелітополь.

З 2015 року контролюється російським підприємством ДУП «Кримська залізниця».

Пасажирське сполучення ред.

З 2 квітня 2014 року на станції зупиняються приміські електропоїзди сполученням Сімферополь — Солоне Озеро[6].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год, т. 1, с. 54, 58 (рос.)
  2. Карта генштаба РККА Крыма, 1 км. ЭтоМесто.ru. 1941. Процитовано 2017-5-15. [недоступне посилання з вересня 2019](рос.)
  3. Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). [1] — 1927. — 219 с. Архівовано з джерела 11 березня 2016 (рос.)
  4. Крым на двухкилометровке РККА. ЭтоМесто.ru. 1942. Процитовано 2017-5-15. [недоступне посилання з вересня 2019](рос.)
  5. Історія електрифікації залізниць. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 4 вересня 2017.  (рос.)
  6. Розклад руху приміських поїздів по станції Мамут на сайті poezdato.net [Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела ред.

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання ред.