Вікіпедія

Собор дванадцяти апостолів

Собор дванадцяти апостолів (церк.-слов. Собо́ръ ст҃ы́хъ сла́вныхъ и҆ всехва́льныхъ двоюна́десѧти а҆пⷭ҇лъ) — свято Східної православної церкви, що відзначається 30 червня[a], наступного дня після святкування пам'яті первоверховних апостолів Петра і Павла. Перші згадки про це свято зустрічаються з IV століття.[1]

Собор дванадцяти апостолів
Офіційна назва Собор святих славних і всехвальних 12 апостолів Христових
Дата 30 червня
Собор Дванадцяти Апостолів (візантійська ікона, початок XIV століття)

Значення ред.

Свято присвячене дванадцяти апостолам: Петру Першоверховному, Андрію Первозваному, Іакову Зеведеєву, Івану Богослову, Пилипу, Варфоломію, Фомі, Матвію, Якову Алфеєву, Тадею, Симону Кананіту, а також апостолу Маттію, обраному до числа дванадцяти апостолів замість Юди Іскаріота.

Ісус Христос зібрав собі учнів серед простого люду за три роки до свого розп'ятті на Хресті. Він обирав тих, хто не лише міг усім серцем осягнути глибину Його вчення, але й донести до інших Любов до Бога, здатних служити людству. Покликані до апостольства 70 учнів були наділені Ісусом чудодійною силою, і вони покинули своїх рідних та звичне життя, щоб крок за кроком слідувати за своїм Божественним Вчителем, охоче розділяти з Ним усі труднощі й страждання на нелегкому шляху до Істини й спасіння роду людського.

Серед 70 учнів Ісуса Христа було обрано саме 12, бо це число збігається з числом дванадцяти колін ізраїльських. На час проповіді Христа з дванадцяти родів ізраїльських збереглося лише два з половиною: Іуди, Веніаміна і половина від Левія. Решта дев'ять з половиною родів з часу завоювання Північного царства (722 р до Р. Х.) вважалися зниклими. Євреї вірили, що Бог приведе ці зниклі, розчинені серед інших народів, коліна на батьківщину і відновить народ Божий. Обрання ж Христом дванадцяти апостолів недвозначно свідчить, що цей довгоочікуваний час настає. Однак замість того, щоб десь збирати зниклі коліна народу Ізраїлю, тобто замість того, щоб відновлювати колишній, Старий Ізраїль, Христос створює Ізраїль Новий — Церкву. Для цього Він обрав 12 родоначальників Нового Божого народу — апостолів і посилав їх у світ.

Своєю апостольською діяльністю учні Христа викликали невдоволення у чаклунів, фарисеїв та книжників — служителів язичницьких культів. Їм довелося немало пережити під час свого служіння, і більшість з апостолів закінчила життя мученицькою смертю. У кожного апостола є свій день пам'яті протягом року, коли вдячні нащадки згадують про їх великі діяння[2].

Храми і церкви ред.

 
Собор Дванадцяти Апостолів (новгородська ікона, XV століття)

На честь свята побудовано ряд православних храмів. Найпершим з них став храм, побудований за вказівкою імператора Костантина Великого (274–337) в Константинополі — Церква Дванадцяти Апостолів, що стала імператорської усипальницею. В цей же період, за переказами, його мати рівноапостольна Олена, також побудувала церкву дванадцяти апостолів поблизу Тиверіадського озера.[3]

Молитва Собору дванадцяти апостолів

“О, святії апостоли Христові: Петре і Андрію, Якове та Іване, Пилипе і Варфоломію, Фомо і Матвію, Якове та Юдо, Симоне і Матвію!

Почуйте наші молитви і зітхання, серцем скорботним нині принесені, і допоможіть нам, рабам Божим (імена), вашим всемощного перед Господом клопотанням, визволитися від усякого зла і ворожих лестощів, твердо ж віддану вами віру православну зберігати, в ній же вашим заступництвом ні ранами, ні докором, ні мором, жодним гнівом від Творця нашого применшення будемо.

Але мирне поживемо житіє і сподобилися бачити благая на землі живих, прославляючи Отця і Сина і Святого Духа, Єдиного в Трійці славімаго Бога, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь”[4]

Оригінальний текст (церк.-сл.)
Ѽ ст҃і́и а҆пⷭ҇тѡли хрⷭ҇тѡ́вы: пе́тре и҆ а҆ндре́е, і҆а́кѡве и҆ і҆ѡа́нне, фїлі́ппе и҆ варѳоломе́е, ѳѡмо̀ и҆ матѳе́е, і҆а́кѡве и҆ і҆ꙋ́до, сі́мѡне и҆ матѳі́е! Ѹ҆слы́шите на́ши мл҃твы и҆ воздыха̑нїѧ, срⷣцемъ сокрꙋше́ннымъ ны́нѣ приноси̑мыѧ и҆ помози́те на́мъ, раба́мъ бж҃їимъ (и҆мена̀), ва́шимъ мо́щнымъ пре́дъ гдⷭ҇емъ хода́тайствомъ, и҆зба́витисѧ ѿ всѧ́кагѡ ѕла̀ и҆ вра́жїѧ ле́сти, тве́рдо же преда́ннꙋю ва́ми вѣ́рꙋ правосла́внꙋю сохранѧ́ти, въ не́йже ва́шимъ предста́тельствомъ ни ра́нами, ни преще́нїемъ, ни мо́ромъ, ни ко́имъ гнѣ́вомъ ѿ созда́телѧ на́шегѡ ᲂу҆ма́лени бꙋ́демъ, но ми́рное здѐ поживе́мъ житїѐ и҆ сподо́бимсѧ ви́дети бл҃га̑ѧ на землѝ живы́хъ, сла́вѧще ѻ҆ц҃а̀ и҆ си҃а и҆ ст҃а́гѡ дх҃а, є҆ди́наго въ трⷪ҇цѣ сла́вимагѡ и҆ покланѧ́емагѡ бг҃а, ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.

На українських землях храм на честь Собору дванадцяти апостолів було зведено в 1375 році в Балаклаві в Криму. її перебудували на кам'яну церкву в 1794 році. Зараз входить до Інкерманського Свято-Климентівського монастиря[5].

У середині XVII століття церква Дванадцяти апостолів була побудована в московському Кремлі за вказівкою патріарха Никона (є єдиною в Москві церквою на честь даного свята). Її звели разом з чудовими Патріаршими палатами, церква до 1680 року служила домовим патріаршим храмом.[6]

Із сучасних будівель відома грецька православна церква Дванадцяти Апостолів, зведена в 1925 році на території євангельського Капернауму (Ізраїль)[7].

У 2002 році почалося зведення академічного храму-каплиці на честь Собору дванадцяти апостолів і каплицю в Міжрегіональній академії управління персоналом. Храм присвячену святому великомученику Георгію Побідоносцю[8].

У 2019 році побудовано Храм на честь Собору дванадцяти апостолів в Києві на Дарниці. Він зведений за проєктом грецької церкви в монастирі Акрітохорі[9].

Також існує Скит на честь Собору дванадцяти Апостолів Рівненської єпархії Української Православної Церкви в с. Рогачеві на Рівненщині[10].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Собор святых славных и всехвальных Двенадцати Апостолов. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
  2. ↑ Собор 12 апостолів. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
  3. ↑ Повесть Епифания о Иерусалиме и сущих в нём мест. Приложение III // Православный палестинский сборник. Т. 11. СПб. 1886. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 7 липня 2021.
  4. ↑ Молитва, яку промовляють в день Собору 12 Апостолів — 13 липня, і просять їхньої підтримки
  5. ↑ Храм Двенадцати апостолов. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
  6. ↑ Собор Двенадцати апостолов в Кремле. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
  7. ↑ Василиос Цаферис. Капернаум // Путеводитель православного христианина по местам паломничества Святой Земли. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
  8. ↑ Храм-каплиця на честь Собору дванадцяти апостолів: настоятель — про храм і престольне свято (рос.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
  9. ↑ Храм на честь Собору дванадцяти апостолів. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
  10. ↑ На честь Собору дванадцяти апостолів жіночий скит. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 7 липня 2021.

Література ред.

  • Собор святых славных и всехвальных двенадцати Апостолов: Петра, Андрея, Иакова Зеведеева, Иоанна, Филиппа, Варфоломея, Фомы, Матфея, Иакова Алфеева, Иуды (Фаддея), Симона Зилота и Матфия // Жития святых на русском языке, изложенные по руководству Четьих-Миней свт. Димитрия Ростовского : 12 кн., 2 кн. доп. — М.: Моск. Синод. тип., 1903—1916. — Т. X: Июнь, День 30. — С. 678.

Зауваження ред.

  1. ↑ Деякими православними церквами святкується 30 червня (13 липня) за юліанським календарем, зокрема Єрусалимською, Російською, Сербською, Грузинською, Польською і Македонською православними церквами.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Собор_дванадцяти_апостолів&oldid=40179479