Ситник

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ситник (значення).

Ситник

Juncus hostii

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:	Streptophyta
—	Судинні (Tracheophyta)
—	Насінні (Spermatophyta)
—	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Однодольні (Liliopsida)
Підклас:	Commelinids
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Ситникові (Juncaceae)
Рід:	Ситник (Juncus) L.

Посилання

Вікісховище:	Juncus
EOL:	29910
IPNI:	20602-1
ITIS:	39220
NCBI:	13578
Fossilworks:	369916

Ситни́к (Juncus) — рід рослин родини ситникових, однорічних або багаторічних трав'яних рослин, у останніх кореневище коротке або подовжене, що утворює дернинки, або повзуче з циліндричними стеблами і піхвовими листками. Суцвіття розгалужене, рідше головчасте. Ростуть від берегів морів до вершин гір, трапляються переважно у вогких місцях, на луках, по берегах водойм.

ЕтимологіяРедагувати

Слово «ситник», походить, ймовірно, від праслов'янського *sitъ, *sita — варіанта слова *sětь («мотузка»). Назва пов'язана з тим, що стебла цієї рослини використовувалися для плетіння. Споріднене з литовськими sietas, saitas («мотузка», «прив'язь»), sieti («зв'язувати»), латиськими siet, saistit («в'язати», «прив'язувати»). Інша етимологічна версія пов'язує «ситник» зі словом «сито», наводячи за приклад давньоісландське sef («ситник», «оситняк») та давньоанглійське sife («сито»). У такому випадку виникнення назви пов'язують з пористою структурою рослини^[1].

Видовий складРедагувати

Рід нараховує близько 300 видів.

На території України зростає приблизно 30 видів^[2]^[3]^[4], серед них такі:

Juncus acutiflorus Ehrh. ex Hoffm. — Ситник гостроцвітий
Juncus alpinus Vill. (J. geniculatus) — Ситник альпійський
Juncus alpinoarticulatus Chaix
Juncus articulatus L. — Ситник членистий
Juncus atratus Krock. — Ситник чорний
Juncus bufonius L. — Ситник ропуховий
Juncus bulbosus L. — Ситник бульбистий
Juncus capitatus Weigel — Ситник голівчастий
Juncus castaneus Sm. — Ситник каштановий
Juncus compressus Jacq. — Ситник стиснутий
Juncus conglomeratus L. — Ситник купчастий
Juncus dichotomus Elliott —
Juncus effusus L. — Ситник розлогий
Juncus filiformis L. — Ситник ниткуватий
Juncus gerardii Loisel. — Ситник Жерара
Juncus inflexus L. — Ситник сизий
Juncus littoralis C.A.Mey. — Ситник узбережний
Juncus maritimus Lam. — Ситник приморський
Juncus ranarius Songeon et E.P.Perrier — Ситник жаб'ячий
Juncus soranthus Schrenk — Ситник купчастоцвітий
Juncus sphaerocarpus Nees — Ситник круглоплодий
Juncus subnodulosus Schrank — Ситник тупоцвітий
Juncus squarrosus L. — Ситник розчепірений
Juncus tenageia Ehrh. ex L. f. — Ситник прирічковий
Juncus tenuis Willd. — Ситник тонкий
Juncus thomasii Ten. — Ситник Томаса
Juncus trifidus L. — Ситник тридільний
Juncus triglumis L. — Ситник трилусковий^[5]

ЛітератураРедагувати

Ситник (Juncus L.) // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1976. — Т. 8.
Кречетович В.І., Барбарич А.І. Родина Ситникові (Juncaceae) // Флора УРСР. — К., 1950. — Т. 3. — С. 21—61.
Ольшанський І. Г. Географічний аналіз Juncaceae Juss. флори України // Український ботанічний журнал. — 2009. — Вип. 66. — № 4. — С. 554–565.
Ольшанський І.Г., Федорончук М.М. Рід Juncus L. (Juncaceae) у флорі України // Український ботанічний журнал. — 2011. — Вип. 68. — № 5. — С. 686—700.
Ситник // УРЕ

ПосиланняРедагувати

Ситник // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

ПриміткиРедагувати

↑ Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.
↑ Ситник // УРЕ
↑ Ольшанський І.Г., Федорончук М.М. (2011). Рід Juncus L. (Juncaceae) у флорі України. Ukr. Botan. Journ. 68(5): 686-700. (українська). Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного. Процитовано 2020-05-10.
↑ Kaniv Nature Reserve, Educational and Scientific Centre “Institute of Biology & Medicine” Taras Shevchenko National University of Kyiv; Shevchyk, V. L.; Olshanskyi, I. G.; M. G. Kholodny Institute of Botany; Senchylо, О. О.; O. V. Fomin Botanical Garden, Educational and Scientific Centre “Institute of Biology and Medicine” Taras Shevchenko National University of Kyiv (2018). Juncus dichotomus Elliott (Juncaceae) – new alien plant species for Transcarpathia. Studia Biologica 12 (1). с. 135–139. doi:10.30970/sbi.1201.536. Процитовано 2020-05-10.
↑ Juncus * // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.

[2] Ситник // УРЕ

[3] Ольшанський І.Г., Федорончук М.М. (2011). Рід Juncus L. (Juncaceae) у флорі України. Ukr. Botan. Journ. 68(5): 686-700. (українська). Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного. Процитовано 2020-05-10.

[4] Kaniv Nature Reserve, Educational and Scientific Centre “Institute of Biology & Medicine” Taras Shevchenko National University of Kyiv; Shevchyk, V. L.; Olshanskyi, I. G.; M. G. Kholodny Institute of Botany; Senchylо, О. О.; O. V. Fomin Botanical Garden, Educational and Scientific Centre “Institute of Biology and Medicine” Taras Shevchenko National University of Kyiv (2018). Juncus dichotomus Elliott (Juncaceae) – new alien plant species for Transcarpathia. Studia Biologica 12 (1). с. 135–139. doi:10.30970/sbi.1201.536. Процитовано 2020-05-10.

[5] Juncus * // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]