Ситник жаб'ячий

вид рослин
Ситник жаб'ячий
Juncus ranarius
Juncus ranarius.jpeg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Ситникові (Juncaceae)
Рід: Ситник (Juncus)
Вид: Ситник жаб'ячий
Біноміальна назва
Juncus ranarius
Songeon & E.P.Perrier, 1859
Синоніми
Juncus ambiguus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Juncus ranarius
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Juncus ranarius
EOL logo.svg EOL: 2528774
ITIS logo.svg ITIS: 515384
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 669712

Ситник жаб'ячий[1] (Juncus ranarius) — вид трав'янистих рослин родини ситникові (Juncaceae). В Україні зростає на сирих місцях, у калюжах, по берегах річок, галофіт[2]. Зокрема росте на околиці Києва (Віта-Литовська) на засоленій вологій луці[3], у Деснянсько-Старогутському національному природному парку[4] і в Біосферному заповіднику «Асканія-Нова»[5].

ОписРедагувати

Рослина жовтувато-зелена або червонувата. Стебла до 18 см, округлі на поперечному розрізі, з 1–3 базальними листками, які часто з червоними лусками в нижній частині й 1–2 стебловими листками, 0.2–0.9 мм × 1–3 см. Суцвіття нещільне, квітів 2–4(-5) на кінці кожної гілки. Зовнішні листочки оцвітини 4,5–5,5 мм, вузько яйцеподібні, гострі; внутрішні — 4–5 мм, тупі, іноді виїмчасті й загострені; вони блідо-зелені, пізніше червоніють. Плоди 3–5 мм, тупі або усічені, жовтувато-коричневі, червоно-коричневі або темно-коричневі, блискучі. Насіння від 0.25 до 0.45 мм, майже гладке, жовте або помаранчеве, без придатків. 2n=34.

ПоширенняРедагувати

Майже вся Європа (у тому числі Україна), північно-західна Африка (Алжир, Марокко), помірні зони Азії. Зростає у вологих солонуватих місцях, як поблизу узбережжя так і в середині континента, також на вологих луках і пустищах.

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Juncus ranarius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Ольшанський І. Г. Географічний аналіз Juncaceae Juss. флори України // Український ботанічний журнал. — 2009. — Вип. 66. — № 4. — С. 554–565.
  3. Futorna O., Olshanskyi I. Morpho-anatomical features of structure of halophyte Juncus ranarius Song. et Perr. // Актуальні проблеми ботаніки та екології. Матеріали міжнародної конференції молодих учених. — 2013. — С. 84, 85.
  4. Панченко С. М. Флора національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» та проблеми охорони фіторізноманіття Новгород-Сіверського Полісся. — Суми : Університетська книга, 2005. — С. 155.
  5. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Херсонській області у 2010 році. — Херсон, 2011. — С. 279.

ПосиланняРедагувати