Світанок (Рогатинський район)
Світа́нок — село Рогатинського району Івано-Франківської області, положене над р. Нараївка.
| село Світанок | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Рогатинський район |
| Рада/громада | Світанківська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 2624486001 |
| Облікова картка | Світанок |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1436 |
| Населення | 725 |
| Площа | 15,89 км² |
| Густота населення | 45,63 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77074 |
| Телефонний код | +380 3435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°17′37″ пн. ш. 24°47′52″ сх. д. / 49.29361° пн. ш. 24.79778° сх. д.Координати: 49°17′37″ пн. ш. 24°47′52″ сх. д. / 49.29361° пн. ш. 24.79778° сх. д. |
| Водойми | р. Нараївка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77074 Івано-Франківська область, Рогатинський район, село Світанок, вул. Жовтнева, 11 , тел. 3-31-21 |
| Карта | |
  Світанок | |
 Світанок | |
| Мапа | |
НазваРедагувати
До 1964 року село називалося Свистільники.
ІсторіяРедагувати
Перша письмова згадка про село відходить до 30 липня 1436 року[1].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 5 ланів (близько 125 га) оброблюваної землі[2].
На межі 1915—1916 рр. тут був 1-ий відділ Вишколу УСС, командиром відділу був чех Їндржіх Ванічек (Jindřich Vaníček)[3].
У липні 1919 р. відбувся бій II-ї Коломийської бригади Української Галицької Армії з 5 польською дивізією.
У 1939 році в селі проживало 1960 мешканців (1870 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 30 поляків, 20 євреїв і 10 німців та інших національностей)[4].
ЦеркваРедагувати
Згоріла в 1995 р., відновлена в 2019 р.[5]
Відомі людиРедагувати
НародилисяРедагувати
- єпископ Никанор (Дейнега) — підпільний ієрарх УГКЦ (1907 — 1982).
- отець Евстахій Барановський — український греко-католицький священик (17.06.1877 — 15.09.1945, Іцегоге, Німеччина), батько доктора Барановського Романа, сват о. Нестайка Дениса.[6]
- Білик Олександер — багаторічний президент Злученого Українського Американського Допомогового Комітету (ЗУАДК).
ПриміткиРедагувати
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.9, № 88
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Думін Осип. Історія Легіону Українських Січових Стрільців 1914—1918. Львів, 1936. С.299.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 68.
- ↑ На Прикарпатті віряни самотужки відбудували храм, який згорів 24 роки тому. ВІДЕО. — «Вікна», 2019.08.08.
- ↑ С. Шипилявий. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 393.
ЛітератураРедагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- Є. Топінка. Чехи у військових формуваннях Українських січових стрільців та Українській Галицькій армії [1]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
В селі протікає річка Нараївка