Барановський Роман Євстахійович

український ветеринарний лікар, громадський діяч, редактор

Роман Євстахійович Барановський (12 червня 1905, Галич — 23 січня 2006, Кергонксон[1]) — український ветеринарний лікар, громадський діяч, редактор. Доктор ветеринарії, доктор «honoris causa». Член НТШ, УВАН у США. Внук о. Дениса Нестайка.

Роман Барановський
Народився12 червня 1905(1905-06-12)
м. Галич, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер23 січня 2006(2006-01-23) (100 років)
Кергонксон, Нью-Йорк, США
Національністьукраїнець
Місце проживанняБережани, Бучач
Діяльністьгромадський діяч, науковець, ветлікар
Alma materАкадемія ветмедицини (Львів)
Конфесіягреко-католик
РідНестайки
БатькоБарановський Євстахій
МатиСофія, з Нестайків
РодичіНестайко Всеволод Зіновійович
Званнядоктор ветеринарії, doctor honoris causa Львівського НУВМБ імені Степана Гжицького
доктор ветеринарії, член НТШ

Життєпис

ред.

Народився 12 червня 1905 року в Галичі (тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) у сім'ї священика УГКЦ о. Євстахія Барановського (1877—1945)[2] та доньки пароха Бучача о. Д. Нестайка Софії. Проживав у Бережанах, Рукомиші[3].

У 1924 році закінчив польськомовну Бучацьку державну гімназію, в 1931 — Академію ветеринарної медицини у Львові.

 
Посвячення першого прапора лісових чортів - 26 червня 1929. На чолі: Ю. Пясецький; 1. трійка, зліва: Б. Стернюк, хорунжий Ю. Старосольський, Р. Барановський; 2. трійка: Р. Мармаш, ?, „Мурмурандо“, 3. трійка: ?, А. Фіґоль, А. Пясецький

1949 р. емігрував до США, працював в установах різних штатів.

Голова Об'єднання українських ветеринарних лікарів в Америці (1950, 1961—1963 р.), редактор ветеринарного журналу «Інформативний листок» (1950—1963 роки). Член редколегії історично-мемуарного збірника «Бучач і Бучаччина».

Президент Головної ради асоціацій українців в Америці. 1967—1971 — віце-президент УНРади УНР в екзилі, заступник міністра зовнішніх справ уряду УНР в екзилі (до 1969 р.).

Один з організаторів та член Президії З'їзду Бучачан в Українському Народному Домі м. Рочестера, (США) 30 травня—1 червня 1969 р., де, зокрема, проголосив його закриття.[4].

Помер 23 січня 2006 року в м. Кергонксон, США.

Примітки

ред.
  1. Помер д-р Роман Барановський [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Свобода № 4, 27 січня 2006. — С. 3.
  2. Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
  3. Барановська С. Рід Нестайків // Бучач і Бучаччина… — С. 371.
  4. Колцьо В. З перших починів нашого комітету // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 890–900.

Джерела

ред.