Вікіпедія

Сатановський Євген Янович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Євген Янович Сатановський (15 червня 1959, Москва, РРФСР, СРСР) — російський сходознавець і економіст, політолог та радіоведучий[2]. Один з провідних російських експертів в області політики Ізраїлю, країн Близького і Середнього Сходу[3]. Президент «Інституту Близького Сходу» (колишній Інститут вивчення Ізраїлю і Близького Сходу). Кандидат економічних наук. Частий співучасник російських політичних тб-шоу, антиукраїнський пропагандист, фігурант бази «Миротворець».

Сатановський Євген Янович
рос. Сатановский Евгений Янович
Народився15 червня 1959(1959-06-15) (65 років)
Москва, РРФСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР →
Росія Росія
Національністьєврей
Діяльністьведучий, політолог, економіст, сходознавець
Галузьсходознавство, економіка, політологія[1] і економіка[1]
Alma materНаціональний дослідницький технологічний університет «МІСС»
Науковий ступінькандидат економічних наук
Вчене званняпрофесор[d] і професор
Науковий керівникV. A. Isaevd
Знання мовросійська[1]
ЗакладІнститут країн Азії та Африки і Middle East Institute (Moscow)d
Посадапрезидент
У шлюбі зМарія
Дітидвоє
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сатановський.

У 2001—2004 роках обіймав посаду президента Російського єврейського конгресу[4].

Біографія

ред.

Народився 15 червня 1959 року в Москві в єврейській родині[5].

Закінчив Московський інститут сталі і сплавів в 1980 році. Після закінчення вузу працював інженером Державного інституту з проектування металургійних заводів, робочим заводу «Серп і Молот».

Наприкінці 1980-х років зайнявся бізнесом, став президентом групи компаній «Аріель».

З 1993 року — президент Інституту вивчення Ізраїлю (нині Інститут Близького Сходу).

У 1999 році в Інституті сходознавства РАН захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за темою «Специфіка економічного розвитку ізраїльського суспільства в 90-ті роки»[6].

Викладає геополітику і економіку близькосхідного регіону на кафедрі юдаїки Інституту країн Азії і Африки при Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова.

Викладав також в Вищій гуманітарній школі імені С. Дубнова і в Московському державному інституті міжнародних відносин.

Член президентської ради російського «Товариства дружби з арабськими країнами».

Член редакційних рад журналів «Діаспора», «Вісник єврейського університету» і «Східна колекція», академічної ради «Бібліотеки юдаїки».

Був третім президентом Російського єврейського конгресу. До 2012 року — член Наглядової-координаційної ради щоквартального наукового журналу «Держава, релігія, Церква в Росії і за кордоном».

З 2019 року - член Громадської ради при Міністерстві оборони Російської Федерації[ru]. Входить до комісії Громадської ради з військового будівництва та наукових досліджень у сфері безпеки. Бере участь як експерт і доповідач у профільних наукових конференціях[7].

Бере участь у передачах свого друга Володимира Соловйова на радіостанції "Вести FM", де також із понеділка до п'ятниці спільно з Сергієм Корнєєвським вів передачу "Від трьох до п'яти". Учасник російських суспільно-політичних ток-шоу на державних TV-каналах, включно з "Вечір з Володимиром Соловйовим[ru]" (з 2015)[8].

Веде власний Telegram-канал під назвою "Армагеддонич", під цією ж назвою виступав на інтернет- і телеканалах "Соловйов Live"

20 жовтня 2023 року був звільнений з посади під час загострення арабсько-ізраїльського конфлікту після того, як назвав прессекретаря МЗС РФ Марію Захарову "антисеміткою й алкоголічкою", а заступника міністра Михайла Богданова звинуватив в отриманні арабських грошей[9][10].

Санкції

ред.

За систематичне поширює наративи відповідно до кремлівської пропаганди з метою виправдання дій росії, та політику, що підривають чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України Євген Сатановський доданий до санкціних списків.[11]

6 січня 2023 року доданий до санкційного списку України.[12]

17 березня 2023 року Сатановського внесено до санкційного списку Латвії за "підтримку звірств, скоєних кремлівським режимом", із забороною в'їзду в країну.[13][14]

Особисте життя

ред.

Дружина Марія, двоє дітей і двоє онуків.

Висловлювання

ред.

Євген Янович неодноразово стверджував, що за терористичними актами 11 вересня в США і «Норд-Ост» стоїтьсаудівський принц[15].

- Ви вважаєте себе росіянином? - З культурно-цивілізаційної точки зору — безумовно. З етнічної — я російський єврей. Не просто єврей, а саме російський єврей[16].

Публікації

ред.

Книги

ред.

Статті

ред.

Збірники

ред.
  • Актуальные проблемы Ближнего Востока. Материалы конференции. М., 1998, ISBN 5-89394-018-0.

Посилання

ред.
  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Евгений Сатановский. radiovesti.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 24 вересня 2016. [Архівовано 2016-09-24 у Wayback Machine.]
  3. ↑ «Не надо рубить кошке хвост по частям». Процитовано 24 вересня 2016.
  4. ↑ www.ip3.ru, Создание сайта IP3 -. Прошлое и настоящее Российского еврейского конгресса. help.rjc.ru. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 24 вересня 2016. [Архівовано 2016-10-10 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Jerusalem, Ассоциация по изучению еврейских общин, Иерусалим. The Society for Research on Jewish Communities,. Сатановский Евгений. Электронная еврейская энциклопедия. eleven.co.il. Процитовано 24 вересня 2016.
  6. ↑ Сатановський Євген Янович. Специфіка економічного розвитку ізраїльського суспільства в 90-і роки [Архівовано 2020-10-26 у Wayback Machine.]: Дис. … Канд. екон. наук: 08.00.14: Москва, 1999 280 c.
  7. ↑ Міжнародна конференція з проблем Близького Сходу в МДІМВ — МГІМО- університет
  8. ↑ Владимир Кара-Мурза: Мельтешение в "Поединке" – гарантия доступа к кормушке. sobesednik.ru (рос.). Процитовано 21 жовтня 2023. [Архівовано 2017-08-31 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Асатрян, Арпине (21 жовтня 2023). «Оскорбил МИД». Соловьев принес извинения Захаровой и уволил Сатановского. Главные новости в России и мире - RTVI (рос.). Процитовано 21 жовтня 2023.
  10. ↑ "Шмара, яка сильно випиває": російський пропагандист публічно принизив Марію Захарову. 24 Канал (укр.). 20 жовтня 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
  11. ↑ САТАНОВСЬКИЙ Євген Янович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 21 жовтня 2023. [Архівовано 2023-04-09 у Wayback Machine.]
  12. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №4/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
  13. ↑ Триста восемьдесят седьмой день войны России против Украины. Онлайн RFI. RFI (рос.). 17 березня 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
  14. ↑ МИД пополнил список нежелательных лиц 35 сторонниками Кремля. rus.lsm.lv (рос.). Процитовано 21 жовтня 2023.
  15. ↑ Е. Сатановський: «Норд-Ост» організував саудівський принц — Вільна преса, 26 жовтня 2011 року
  16. ↑ Реставрація «російського» — журнал "Експерт ", 24.11.2014
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сатановський_Євген_Янович